Волинська обласна бібліотека для юнацтва має родзинку, яка не притаманна таким закладам: тут, поряд з письмовими столами та книжковими шафами, встановили швейну машинку. Точніше, ціле робоче місце для висококваліфікованої швачки чи швеця: машинку, оверлок, праску, органайзери на колесах, ножиці, нитки та шпульки.
Спочатку була мрія
Як розповіла заступниця директора бібліотеки Оксана Коба, ідею встановити швейну машинку у бібліотеці виношували давно.
«Ми з працівниками та відвідувачами дуже хотіли, аби у бібліотеці була швейна машинка», – каже вона.
Пані Оксана зазначає – відвідувачі бібліотеки не тільки читали книги та обговорювали їх, а ще й приходили на різноманітні майстер-класи. Одна з тем – пошиття потрібних речей, як-от торбинки багаторазового використання.
Екоторбинки – на заміну поліетиленовим
За словами заступниці директора бібліотеки, у закладі вже багато років співпрацюють з екологічними громадськими організаціями і підтримують ідею не використовувати поліетиленові одноразові пакети, які згодом йдуть у сміття. На думку екологів та активістів, найкраще цей поліетилен замінювати торбинками з тканини. А щоб бути ще більш екологічними та свідомими, тканину для пошиття торбинок радять не купувати, а використовувати зі вживаних речей. Наприклад, з одягу чи постільної білизни, яка вже подерлася.
Спочатку відвідувачі у бібліотеці під час майстер-класів ці торбинки шили руками.
«Вручну було не так гарно. А якщо ще й тканина траплялася цупка, як-от зі старих джинсів, то було ще й важкувато. Тоді ми мріяли: якби була швейна машинка, то пошили б тих торбинок більше та якісніше», – згадує Оксана Коба.
Як мрія втілилася в життя
Одного дня пані Оксана побачила у соцмережах інформацію про проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості», який фінансується Європейським Союзом та Британською Радою. І вирішила скористатися цією нагодою. Вона написала проєкт, подала на конкурс-пітчинг проєктів у Волинській області і – виграла.
«Коли ми дізналися, що наш проєкт отримав фінансування, то всі тут в бібліотеці стрибали від радості», – зізналася вона.
Родзинка бібліотеки – швейна машинка
Тепер вже до бібліотеки мешканці йшли не тільки за книгами, але й щоби посидіти за швейною машинкою і щось пошити. Записувалися в чергу, щоб навчитися шити на професійній швейній машинці. Хоча, в першу чергу тут виконували екозадачу: пошиття торбинок.
Були і особливі завдання. Так минулого року відвідувачі бібліотеки нашили багато гарних святкових торбинок, в які напередодні свят помічники Святого Миколая пакували подарунки для дітей.
У такій торбинці Святий Миколай приносив дитині подарунок
Також під час майстер-класів у бібліотеці почали шити м’які іграшки. Діти викроювали зі старих клаптиків тканин деталі майбутньої іграшки, зшивали їх та наповнювали синтепоном. Кожна іграшка була неповторною.
На запитання, що потрібно, аби виграти проєкт, пані Оксана відповідає: «Треба жити ним, треба дуже хотіти його втілити». І додає, що якби довелося знов подавати цю ідею на проєкт, то зробила б все так само. Хіба ще вписала би маленьку праску для пропрасування дрібних деталей.
Швейна машинка у читальному залі – це прикольно!
Розповідаючи про вміння шити, пані Оксана зізнається, що її навчила мама. А вона тепер вчить відвідувачів бібліотеки, яких стало набагато більше.
Молодь вчиться шити на машинці
Цікаво, що стоїть вона у читальному залі. І відвідувачам, які прийшли почитати, зовсім не заважає, якщо хтось в цей час шиє на машинці – вона працює дуже тихо.
Особливо зацікавив новий девайс бібліотеки студентів коледжів. Навіть траплялося, коли студенти фахового технічного коледжу Луцького національного технічного університету, які здобувають швейну освіту, проводили майстер-класи для студентів харчового коледжу.
Студентки фахового технічного коледжу готуються до майстер-класу
«Разом вони виготовили торбинки. Але поміж цим розмовляли, розказували про себе, про своє навчання, ділилися досвідом та різними ідеями», – розповідає Оксана Коба.
І додає, що з часом швейна машинка в бібліотеці об’єднала навколо себе людей різного фаху, досвіду та віку. До бібліотеки на майстер-класи коло швейної машинки приходили і підопічні територіального центру соціальної відповідальності Луцької міської ради.
Підрозділ «швейного батальйону» Луцька
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, проєкт «Екофабрика» у бібліотеці долучився до роботи так званого «швейного батальйону» Луцька.
На початку березня жінки, які споряджали своїх чоловіків до територіальної оборони, стикнулися з браком необхідних речей. Тож кинули клич у соцмережах та закликали всіх, хто має швейні машинки та вміє шити, долучатися до пошиття.
Працівниці Волинської обласної бібліотеки для юнацтва відгукнулися, і їм виділили шматок роботи: шити нарукавні пов’язки для військових – ті самі кольорові пов’язки, які наші захисники та захисниці чіпляють на руки, щоб ідентифікувати одне одного. Поки таких пов’язок не було, військовослужбовці використовували клейку стрічку.
Оскільки у бібліотеці працювала екофабрика, то ідея замінити клейкі стрічки на пов’язки багаторазового користування їм дуже імпонувала. Шили працівниці бібліотеки по черзі – хто коли мав час.
Захисники приміряють пов’язки
Качечка для Настусі з Маріуполя
У березні до Луцька з Маріуполя переїхала родина Терновських. Одного дня сестри – шестирічна Поліна та дев’ятирічна Настуся – навідалися до бібліотеки в Луцьку.
Настуся розповідає, що в Маріуполі вони тривалий час мусили ховатися в підвалі свого будинку від бомбардувань російськими ракетами. Згадує, що їй було дуже-дуже страшно. Їхній невеликий восьмиквартирний двоповерховий будинок зруйнували майже вщент, тож родині довелось евакуюватися.
В соціальній мережі TikTok дівчатка побачили іграшку – качечку Лалафанфан. Дітям дуже хотілося мати таку іграшку, тож Оксана Коба разом з Настусею та Поліною розробили майстер-клас з виготовлення цієї качечки.
Настуся та Поліна Терновських і Оксана Коба виготовляють м’яку іграшку
Також Настуся запропонувала сама провести майстер-клас. У себе вдома, в Маріуполі, дівчинка виготовляла оригамі. А перебуваючи в Луцьку, вже навчала інших дітей робити цікаві фігурки з паперу. До майстер-класів долучалися переселенці з Харкова, Краматорська, Чорнобаївки, Херсона, Сєвєродонецька. На початку війни було дуже багато евакуйованих з Чернігівщини, Київщини та самого Києва. Навчатися робити щось своїми руками приходили не тільки діти, але й дорослі.
Майстер-клас з виготовлення качечки
Бахіли з парасольок
Втіливши ідею пошиття екоторбинок з уже використаних тканин, у бібліотеці почали думати і над іншими цікавими ідеями. В найближчих планах – шити бахіли багаторазового користування зі старих поламаних парасольок.
У бібліотеці є ще багато ідей, що можна пошити на машинці
«Ми всі знаємо, що бахіли використовують в лікарнях і вони – одноразові. Але можна подивитися ширше: у дощову пору, коли на вулиці болото, багаторазові бахіли можна використовувати у косметичних салонах, перукарнях та медичних центрах», – ділиться заступниця директора своїми ідеями.
Тож якщо спиці вже поламалися і їх неможливо відремонтувати, то парасольку можна занести у Волинську обласну бібліотеку – тут точно знатимуть, що з нею робити!
Бо маючи такий чудовий девайс як швейна машинка, можна створювати багато класних речей і гуртувати громаду. Люди частіше зустрічаються у спільному просторі й обговорюють те, що їх об’єднує.
Авторка: Маріанна Попович
Фото: надано героїнею
***
Проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3) розрахований на 36 місяців і покликаний забезпечити ефективне подолання викликів і реалізацію перспективних можливостей в галузі розвитку на місцевому рівні шляхом покращення співробітництва між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та місцевими органами влади (МОВ) в Україні.
Він співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою спільно з трьома досвідченими співзаявниками (ОГС): ГО «Міцна громада», ГО «Молодіжна Платформа», та Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», що розміщуються на сході, заході та на півдні України відповідно. Проєкт здійснюється на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
