Дмитро — представник нового покоління українських воїнів, які свідомо обирають військову службу одразу після школи. У свої 18 років він підписав контракт і швидко пройшов шлях від оператора БПЛА до головного сержанта взводу, взявши на себе відповідальність не лише за техніку, а й за людей.
Свідомий вибір із дитинства
Дмитро родом із села Кошмаки Вараського району. До лав війська долучився у 2024 році — щойно йому виповнилося вісімнадцять.
«Це була мрія ще з дитинства — про службу думав із восьми років. Після школи не вступав до вишу, одразу пішов підписувати контракт. Так опинився у 104-та окрема бригада територіальної оборони «Горинь»».
Зізнається, що на той момент навіть не надто багато знав про підрозділ і не мав там знайомих — усе сталося природно, за покликом серця.
«Гатті»: характер, загартований спортом
До військової служби Дмитро займався боксом і пауерліфтингом. Саме спорт сформував його характер, витривалість і дисципліну — якості, що стали надзвичайно важливими на фронті.
Його позивний — «Гатті».
«Він пов’язаний із характером і любов’ю до боксу — колись був боєць із подібним ім’ям і схожим стилем», — додає Дмитро.
Дмитро — представник нового покоління українських воїнів, які свідомо обирають військову службу одразу після школи.
Від оператора до головного сержанта
Службу розпочав оператором БПЛА. Уже понад рік працює з дронами, а нині обіймає посаду головного сержанта взводу БПЛА. Разом із підвищенням зросла й відповідальність: організація роботи підрозділу, забезпечення, комунікація між військовими, контроль та планування бойових завдань.
«Мороки додалося значно більше. Інколи навіть простіше було бути просто оператором», — каже він.
Втім, додає з упевненістю:
Братерство, перевірене війною
Про побратимів Дмитро говорить коротко й по суті:
Найбільше в пам’яті закарбувався епізод на Покровському напрямку, коли довелося евакуйовувати пораненого побратима вагою близько 150 кілограмів.
«Спершу думали, що впораємося вдвох, але швидко зрозуміли — сил не вистачить. Несли п’ятеро. Було жорстко», — згадує Дмитро.
І додає важливу пораду:
Війна технологій
Говорячи про сучасну війну, Дмитро серйознішає:
«Дронів стає дедалі більше, з’являються нові типи, змінюється тактика. Технології розвиваються швидше, ніж засоби протидії — і це відчувається щодня».
Його слова — свідчення того, наскільки динамічно змінюється характер бойових дій і яку роль сьогодні відіграють безпілотні системи.
Плани після перемоги
Вдома на нього чекають батьки, дівчина, брати й сестри. Після війни Дмитро мріє про прості речі — купити будинок і жити спокійним життям із родиною.
Історія Дмитра «Гатті» — це історія молодого українця, який не чекав, а зробив свідомий вибір. Вибір служити, відповідати й захищати.
За інформацією 104-ї окремої бригади територіальної оборони «Горинь».
