У Володимирці та Дубівці, Вараського району, 25 серпня прощались з 24-річним земляком - Ігорем Воробйом. Він помер від ускладення хвороби. П'ять років віддано захищав Україну у найгарячіших точках.
Житель села Дубівка, Воробей Ігор Васильович, 1999 року народження, помер від ускладнення хвороби.
22 серпня підтвердилась інформація, що старший солдат, колишній старший водій 6-ї десантно-штурмової роти, 2-го десантно-штурмового батальйону, який перебував у розпорядженні командира бригади військової частини А0281, 21 серпня помер внаслідок ускладнення захворювання у Військово-медичному клінічному центрі.
За весь період російсько-української війни Ігор побував у найгарячіших точках, вистояв у кривавих боях за Україну. Але...війна забирала здоров'я.
Ескорт "На щиті" від Володимирецького ВП ГО "Ветеранська спілка учасників АТО та захисників Вітчизни" проїжджав Городець, Антонівку - всюди люди з прапорами і квітами проводили в останню путь Воїна і Сина, земляка.
Володимирець на Майдані Єдності зустрів сотнями людей, прапорів і чорних хустин та сліз.
Ігорю було лише 24 роки. Один син у батьків. Щирий, активний, позитивний і відданий своїй землі.
Кількадесят мотоциклів з прапорами України, десятки автівок, військовий почесний супровід земляка через весь Володимирець.
А попереду процесії - хрещені батьки з короваєм, бо так годиться. Ігор був ще неодружений. У невимовній скорботі йшла поряд з домовиною і його кохана.
А побратими-десантники схиляли голови, торкались домовини під стягом і міцно обіймали згорьованого батька Василя та матір Ларису. Еліта України - воїни, які бачили смерть і війну з її жахіттями, не стримували сліз.
Почесний супровід Героя у Володимирці
Забули про всякі негаразди та непорозуміння і священники УПЦ та ПЦУ - в єдиній молитві стали над домовиною Героя.
Священники розділяють горе родини
Від початку Канонич і до самої домівки прослали односельчани квітами своєму земляку-Герою стежину. Вона ж у нього остання!
"Завжди на позитиві. Рідним казав: "Все ок!" Проте шість операцій під час служби переніс. Запрограмований на захист - завжди казав, що служба, то моє" - так згадують друзі Ігоря.
