У Малих Телковичах, Володимирецької громади, 15 жовтня відкрили меморіальну дошку Герою-земляку Вадиму Блищику. Офіцер з бойовим досвідом, який загинув у День народження матері, віднині вшанований своїми земляками.
Їх було двоє – брати-близнюки, учні Малотелковицької школи, Вадим і Юрій Блищики.
Разом йшли служити. Разом пішли воювати і майже разом, з різницею у два роки, віддали своє життя за волю України. Сьогодні у навчальному закладі бережуть і парту, де сиділи брати, і пам’ять про них. За ініціативи директора закладу, педколективу і родини, на стіні ліцею встановили меморіальну дошку пам’яті Вадима Блищика.
Відкриття меморіальної дошки
З 24 лютого 2022 року Вадим у військовому званні молодший лейтенант, перебуває на посаді командира механізованого взводу механізованої роти 2 механізованого батальйону 30 механізованої бригади імені К. Острозького. Славнозвісна 30 ОМБр на той час виконувала бойові завдання в зоні ООС на Донеччині, в зоні Бахмутського району.
Побратими садять квіти
А військовий шлях поліщука почався у 2009 році, тоді Вадим відправився на навчання до школи сержантів у Десну. Вже через рік сержант Блищик бере участь у міжнародних навчаннях у Румунії. Протягом трьох тижнів американські морські піхотинці тренують українських колег на полігоні Бабадаг, де проходили навчання за миротворчою тематикою. 2011 рік для головного сержанта Вадима Блищика ознаменувався участю в дослідницькому командно-штабному навчанні «Адекватне реагування – 2011». А далі встиг побувати у Львові, Німеччині.
Вадим з 2014 року, як бойовий офіцер боронить кордони України. За плечима ще не одна миротворча місія все нові та нові ротації – Логвинове, Дебальцеве, Троїцьке, Марік, Попасна. Отримує нагороди «За взірцевість у військовій службі ІІІ ст.», «За взірцевість у військовій службі ІІ ст.», медаль «Знак пошани», «10 років сумлінної служби»… сім ротацій, поранення. Отримує бойовий орден «За мужність ІІІ ст.», нагодження відзнакою президента України «За участь у терористичній операції».
Попереду служба і перспектива отримати офіцерське звання. У перший рік війни був поранений та отримав «Знак народної пошани», «За поранення», державні нагороди та нагрудний знак Командувача Об’єднаних Сил ЗСУ. Під час перебування в ММО (2013, 2014р) за Данкен-марш виборює І місце для України.
В цей період Вадим заочно здобуває вищу освіту стає бакалавром з фізичного виховання та магістром з фізичної терапії. А 4 серпня 2022 року мама не дочекалася дзвінка від сина зі словами привітань з нагоди її Дня народження, – він загинув у бою. Похований з військовими почестями у місті Звягель.
Восьмого липня 2023 року Вадим Блищик удостоєний звання "Герой України"
У Малих Телковичах того дня було людно і слізно – вшанувати пам’ять побратима приїхали друзі-військові зі Звягеля та з бойової частини. Вони привезли живі квіти побратиму і висадили їх після відкриття меморіальної дошки на алеї пам’яті, поряд зі школою. Валентина Ференсова, організаторка і ведуча події, а ще – рідна тітонька хлопців-Героїв, запросила воїнів-побратимів до класу і до парти, за якою свої шкільні роки провів і Вадим Блищик. Десантники з бойовим досвідом підписали прапор для навчального закладу.
Щирими були слова вшанування від Івана Базаки, представника Володимирецької селради. Не знаходив слів, зі сльозами на очах, згадував спільну службу один з побратимів, а командир підрозділу, де служив Вадим Блищик, ковтаючи сльози гіркоти втрати розказував про витримку і силу духу поліщука.
Меморіальна дошка була покрита прапором. Перед моментом відкриття його зірвало вітром і всім здалося, що то душа їх земляка глянула з базальтової плити з-під синьо-жовтого стягу волі і незалежності, за які він, Вадим Блищик, загинув.
Вічна пам’ять кожному Герою!
Людмила Босик, за матеріалами Валентини Ференсової.
