Каноницька громада у скорботі. Одинадцятого грудня жителі села Дубівка попрощалися із Захисником-земляком – Анатолієм Волчецьким.
Анатолій народився 1974 році. У березні 2022 року добровільно пішов на фронт та служив у військовій частині А4447.
З самого дитинства ним опікувалася тільки мама, тата не було. Один в матері, без рідних братів та сестер.Є лише двоюрідні родичі.
Рідні Анатолія розповіли під час прощання на Майдані Єдності у Володимирці, що чоловік жив лише з мамою, яка померла два роки назад. Все життя він працював і допомагав в селі. Повністю віддався догляду за старенькою матір'ю.
Анатолій говорив: «Чому мають воювати і гинути молоді, а не ми?». І згодом пішов добровольцем на війну.
Служив віддано. В нього не було крутого телефона, він не вихвалявся своєю службою, своїм героїзмом і патріотизмом. Спілкувався з рідними по старому, кнопочному телефоні.
Анатолій віддав своє життя за спокій інших, за життя наступного покоління в мирному світі. В світі, де таких як він називають Героями і пам’ятають століттями.
Рідні хвилювалися, тому що він не дзвонив і хотіли шукати... Але прийшла похоронка.
Зустріли Героя у Володимирці на Майдані Єдності. Літію над загиблим воїном провів капелан Микола Юрах, військовий священник СУВД, Михайло Льода, священство Дубівки.
Після прощання ескорт рушив до рідного села, у місцевому храмі відбувся чин похорону. Односельчани віддали шану Герою.
Похований з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.
Співчуття рідним, друзям та близьким. Вічна пам’ять Герою!
