Березень щороку стає символічним для українців і українок в плані відзначення знаменних дат календаря. Зокрема – і «8 Березня». Як сьогодні ставляться до цієї дати у календарі наші земляки і землячки, і що насправді означає ця дата? Редакція провела опитування на своїх сторінках у соцмережах. Який результат і що ми восьмого березня святкуємо чи відзначаємо?
«Гендерна рівність – це чутливий індикатор, який демонструє, наскільки розвинутою і демократичною є держава», – Рональд Інглегарт, американський політолог
В Україні дискутують давно про те, чи треба нам свято 8 березня. Офіційно в Україні це державне свято, що є вихідним днем, хоча в умовах воєнного стану всі вихідні скасовані.
Який зміст ми вкладаємо в день «8 Березня» і чи вартий він, щоб бути вихідним?
Який підтекст і післясмак має це свято – чи застарілий політичний, постсовєцький, чи лобіюється продавцями квітів та солодощів, чи чоловіками, які загладжують свою «вину», даруючи раз у рік своїм жінкам квіти і подарунки, чи й самими жінками, які мають нагоду отримати у цей увагу до себе? Давайте подумаємо і подивимося на результати опитування Володимирець.City.
Те, що тема людям цікава і актуальна, свідчать дані статистики допису у Фейсбуці станом на 05.03.2024 року: покази – 6 425, охоплення допису – 6 217 і взаємодія – 1 663 за три доби. Більше пів сотні вподобайок, до пів сотні коментарів і навіть поширення. Про що дискутували і які думки з приводу дати висловлювали? Візьмемо за основу коментарі, що найбільше отримали вподобайок. Хоча і поодинокі думки також мають право на існування.
Ирина Ярчук Ярчук: 8 березня – свято жінки. Я вважаю, що це свято – повага до жінки, матері, як берегині сімейного ладу. І кожна жінка на це заслуговує. І нічого дивного, що подарують квіти жінкам, матерям, сестрам чи вип’ють келих вина.
Цей коментар отримав найбільшу кількість підтримки – 36. Далі дискусія набрала обертів і зачепила тему війни в Україні і ставлення учасників/учасниць обговорення до цієї дати в умовах повномасштабної війни:
Людмила Мазур: Доброго дня, а що недоброго у 8 березні? Я не розумію. Вже візьміть усе повідміняйте, ото буде добро. Скільки років є таке свято, хай собі буде, кому воно шкодить? (11 вподобайок)
Лариса Сарницька: Нині тільки й святкувати… (17 вподобайок)
Валентина Сніжко: Був день Української жінки треба було святкувати! (20 вподобайок)
Валентина Сніжко: А хіба є на світі одна тільки українська жінка? Це свято для всіх жінок світу, захист і боротьба за права кожної жінки. А чому не відміняли свято Нового року? Святкували аж виляски йшли, ніхто не дивився на матерів і жінок, у яких загинули діти і чоловіки, брати! (15 вподобайок).
Марія Хижук: Моя думка така, не потрібно нам цих совецьких свят. Звичайно, позитивні емоції потрібні і у найважчі часи та святкувати такі от «нав'язані» свята недоречно, бо тисячі жінок лишилися без своїх коханих чи синів і от подумайте про почуття таких представниць жіноцтва. Увага потрібна завжди, а не тільки 8-го березня. Гарної і мирної весни нам, жіночки і дівчатка. Буде Україна! (21 вподобайка).
Лідія Лідія-Марія Хижук: Це не сссрівське нав’язане свято. Якщо не знаєте по історії, то прогугліть. Міжнародний день боротьби за права жінок (англ. International Women's Day), повна назва Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року) – є міжнародною датою, яку щорічно відзначають 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. (21 вподобайка).
Оксана Ярмошик-Марія Хижук : Цей день започаткувала німкеня Клара Цеткін і воно геть не «совєтське». А кожен вже сам собі як хоче так і святкує, не знаєте історії, почитайте. Я розумію, у нас війна і жінки також воюють – хто на фронті, хто в тилу. В тилу в основному жінки і воюють, бо підтримують фронт. Ніхто нікого не заставляє, чи забороняє святкувати. Найкращий подарунок нашим – волонтерка, це моя особиста думка. Це донат на збори, які вони організовують. Ото ж і вони мають право на свято. (10 вподобайок).
Tatiana Shama: Українську жінку – матір, берегиню, кохану потрібно любити, цінувати й поважати щодня, а квіти й подарунки дарувати по можливості й при нагоді. (14 впордобайок).
Svitlana Gubenia: Це свято започаткувала Клара Цеткін і воно не срср ( 12 вподобайок).
Шура Стріла: Дата залишиться датою і подією. А святкувати чи ні, справа кожного з нас. (20 вподобайок)
Світлана Зима: Таке враження складається, що це свято ми святкували, як Пасху! Ми просто отримували квіти, вітання з нагоди дня жіночого свята. І це було приємно. Чому це свято повинно зникнути? Тим більше що воно міжнародне! (16 вподобайок).
Наталія Нестерчук: В Україні страшна війна, яке святкування, гинуть люди, земля в крові...українська... (15 вподобайок)
Наталья Затірка Мамчич: Перенесіть свої обговорення під якийсь ЗБІР для ЗСУ, то хоча б якась користь буде... (19 вподобайок)
Крайнє слово у дискусії було від Олексій Городний: Навіщо так довго і вперто ворушити цю тему? Невже слово «міжнародний» нічого нікому не говорить? Не подобається – перенесіть на інший день, але залиште для Жінки її свято. Невже не заслужила? (10 вподобайок).
Подібним чином розвивалася дискусія щодо цієї дати і у нашому редакційному Телеграм-каналі. Більшість учасників і учасниць дискусій наголос ставили не недоцільності всяких свят в умовах повномасштабної війни в Україні.
З повагою і подякою від редакції до кожної висловленої у дискусії позиції і власної думки. Як, де і з ким, і чи відзначати – справа кожного.
Хочемо зауважити кілька моментів. Перший – це стереотипне уявлення про жінку як берегиню. Їй суспільство відводить лише одну роль – матері, дружини (а як же інші ролі і право жінок на самореалізацію?). А другий – чому ж люди в різних країнах світу виходять цього дня, 8 березня, на мітинги та маніфестації?
«Міжнародний день прав жінок і миру» - про що мова?
У 1977 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію «Участь жінок у зміцненні міжнародного миру і безпеки, а також у боротьбі проти колоніалізму, расизму, іноземної агресії та окупації й усіх форм іноземного панування». Тут було закликано держави проголосити певну дату, яка б нагадувала про необхідність ліквідації дискримінації за ознакою статі. І таким днем є саме 8 березня. ООН також відзначає його як Міжнародний день прав жінок і миру.
Верховна Рада може вносити сюди якісь зміни, якщо виникає потреба чи Кабінет Міністрів. Чи правильний такий підхід?
Ми, на прикрість, досі живемо у більшості стереотипами: жінка ПОВИННА бути хазяйкою, господинею, берегинею, а чоловік – ПОВИНЕН заробляти гроші, ПОВИНЕН бути захисником, сильним, безстрашним…
Чи мають сьогодні ці стереотипи зникнути? Сьогодні жінки, в Україні зокрема, працюють разом із чоловіками, воюють, рятують людей, займають «чоловічі» посади. Але при цьому на них ще й хатня і доглядова праця: кухня, діти, город...
Добре, вернемося до теми свята. Як вам вже озвучений учасниками дискусії стереотип «8 березня – свято краси та весни», якщо упустити фактор війни і скорботи? Багато сучасниць все ж знають, що це – Міжнародний день боротьби за права жінок. Він має нагадувати світу про необхідність ліквідації дискримінації за ознакою статі.
Треба нам відзначати чи святкувати день 8-го березня? Який зміст ми традиційно вкладаємо в поняття «жіночий день» і чи вартий він того, щоб бути вихідним?
Як оптимально сприймати справжню суть Міжнародного жіночого дня?
Якщо ви зібрались восьмого березня привітати жінку-колегу словами: «Ви – окраса нашого офісу», то чи коректно це? Адже прикраса – це перстень на пальці, це намисто чи сережки. Це речі, які підкреслюють статус власника чи власниці. І коли ви порівнюєте з цим колегу, яка працює не менше вас, замучена авралами та дедлайнами, має купу справ, то це перетворює її на об’єкт, тож більше схоже на образу, ніж на вітання.
Цінуйте у колегах, у своїх дружинах і всіх представницях жіночої статі професіоналізм, замість того, щоб використовувати сексистські вирази та применшувати роль жінки у суспільстві. Тож колезі краще побажати цікавих проектів, поступливих клієнтів, надійних інвесторів, саморозвитку тощо, а жінці, якій з цієї нагоди даруєте квіти чи подарунок – щоденних радостей, здоров’я та успіху у починаннях.
Чимало коментаторів називають день 8 березня «совєцьким рудиментом» і пропонують його декомунізувати і забути. Але ж цей день почали відзначати раніше, аніж утворився Радянський Союз! Просто пізніше держава запозичила багато радянських свят, наприклад, День міжнародної солідарності трудящих – 1 травня. Його відзначають в інших країнах, на міжнародному рівні. Тому це не «радянський рудимент». У цій ніші і 8 березня. Чи згодні ви, що сьогодні важливо українській владі, громадськості, суспільству, кожному з нас – наповнити день 8 березня сучасним змістом?
У цей день 8-го березня варто згадати ті проблеми, які стосуються прав жінок. Обговорити їх, зокрема поговорити про те, яке співвідношення жінок і чоловіків на тих чи інших посадах, чи є відмінності в оплаті праці, чи є спеціальні умови для сімейних людей, з дітьми і немічними батьками.
Такий коротенький ґендерний аудит покаже, чи насправді організація, де ви працюєте, громада, де живете чи країна взагалі є відповідальною перед тими, кого наймає на роботу, про кого піклується чи за кого відповідає, щоб створювати той чи інший корисний суспільний продукт.
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу.
