Редакційний колектив ТОВ «Володимирецький вісник» у квітні 2023 року подав заявку на участь у проєкті з гендерночутливої журналістики, організованому Волинським прес-клубом, і вже з квітня розпочалася наша співпраця. Чого вдалось навчитись і як це вплине на діяльність регіонального ЗМІ?
Наші будні, побут і питання гендеру в історії
Століттями і поколіннями суспільство живе *стереотипами (всі слова, марковані зірочкою мають пояснення в кінці матеріалу – авт.) «повинності» – жінка повинна народжувати дітей і коритися чоловікові, чоловік повинен бути безстрашним захисником, сильним і сміливим, повинен годувати сім’ю і заробляти гроші. Батьки – повинні, діти – повинні. Або ж такі нам звичні і милозвучні словосполучення «тендітна жінка», «берегиня домашнього вогнища», «незламний воїн» і тому подібне – створюють усталену думку про винятковість чи особливість, тобто – стереотип.
Приклади гендерних стереотипів у народній творчості і побуті:
- Жінки – берегині домашнього вогнища, чоловіки – здобувачі засобів до існування.
- Жіноча логіка.
- Чоловіки – хороші керівники, а жінки – виконавці.
- Чоловік – голова, а жінка – шия.
- Жінка не бита, наче коса не клепана.
- Б’є – значить любить.
- Політика — не жіноча справа.
- Миття посуду та догляд за дітьми — не чоловіча справа.
- Дівчата можуть вільно виражати емоції, а хлопці – мають їх тримати в собі.
- Гуманітарна освіта — для дівчат, а технічна — для хлопців.
- Жіноче призначення.
- Чоловік – це сила, жінка – це краса та чимало інших.
В історичному аспекті питання гендеру піднімається вже більше століття. Верховною Радою України 8 вересня 2005 року прийнято Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Вказаний закон був прийнятий для реалізації вказаних положень у Конституції України. Законом визначаються основні напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, вперше, запроваджується визначення таких термінів як «дискримінація за ознакою статі», «сексуальні домагання», «ґендерна рівність» тощо.
Довідково: Є число міжнародних документів, що стосується гендерної рівності і прав жінок, підписаних Україною. Це Загальна декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний пакт про громадські та політичні права (1966 р.), Статут Організації Об’єднаних Націй (1945 р.), Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок (1967 р.), Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами (1949 р.), Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок (1979 р.), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Пекінська декларація (1995 р.) та інші.
Але в Україні і досі дуже повільно суспільство адаптовується до гендерного законодавства, хоч серед зобов’язань, які взяла на себе Україна перед Європейським співтовариством, визначено досягнення жінками і чоловіками рівних прав та можливостей.
Тренінги, менторство і «домашні завдання» для редакцій
У навчальному проєкті з гендерночутливої журналістики в межах проєкту «Підтримка сталості українських медіа», що здійснюється за фінансової допомоги Швеції взяли участь редакції з усієї України (на фото): ЗМІ «Володимирецький вісник» та Володимирець.City (Рівненщина), Інтернет-видання «Незламні.City» (Київщина), «Український південь» (Херсон), інтернет-видання «Точка доступу» та Газета «Вперед» (Кіровоградщина), Ніжинська міська газета «Вісті», сайт «Ніжин.Сity» і газета «Весть/Вість» (Чернігівщина), інтернет-видання «Глухів.City» (Сумщина), газета «Вісті Придніпров’я» (Дніпропетровщина), «Вісник Куп’янщини», сайт «Куп’янськ.City» (Харківщина), «Це Вінниця, друже!», «Місто», «MyVin» (Вінничина).
Учасники першого офлайн семінару у Львові на тему гендерночутливої журналістики
Керівниця проєкту Богдана Стельмах, координаторка у ВОГО «Волинський прес-клуб», запросила тренерками та менторками фахівчинь, які мають великий досвід роботи і менторства у гендерночутливій тематиці.
Практичні тренінги на подолання сексизму у собі
Для редакції ТОВ «Володимирецький вісник» менторкою стала Наталія Тарасенко, голова молодіжної громадської організації «Паритет» у м. Житомир, радниця з гендерних питань голови ОВА у Житомирській області, експертка, сертифікована тренерка у сфері гендерної рівності, гендерного бюджетування.
Перша зустріч команди відбулася 29 квітня у місті Львові. Учасники провели дві сесії: права жінок у контексті прав людини; гендер, гендерна рівність і гендерна політика у світі й Україні.
Від редакції ТОВ «Володимирецький вісник» представницями були Людмила Босик, виконувачка обов’язків директора та Дарина Босик, адміністраторка сайту і соцмереж.
Людмила Босик на практикумі з гендерночутливої журналістики
Саме тут і почалось переформатування особистого розуміння гендерної тематики. Якщо у журналістських матеріалах редакції до того часу вже вживалися *фемінітиви, то від першого тренінгу з’явилося *розуміння різниці між статтю та гендером.
Дарина Босик на практикумі з гендерночутливої журналістики
У травні на онлайн-вебінарі говорили про гендерні стереотипи і сексизм в суспільстві та медіа. На ці зустрічі вмикались усією редакцією, адже ми працюємо з людьми щодня.
У червні в рамках проєкту зустрічались з менеджеркою інноваційних проєктів CID Media Group (раніше – редакторкою мережі сайтів Район.in.ua) Наталкою Пахайчук – говорили про редакційну політику: чому вона важлива, якою повинна бути, як це впливає на стейкхолдерів і аудиторію та із правозахисницею, гендерною експерткою і психотерапевткою Мартою Чумало розбиралися в темі гендернозумовленого насильства.
Щомісяця наші менторки додавали представникам/представницям редакцій знань. А ще давали «домашні завдання» – написати матеріал на гендерночутливу тематику.
Журналістські матеріали, які у читачів формують гендерну чутливість
Так у нас народився у травні цікавий матеріал про військовослужбовиць тероборони, які готували їсти захисникам від першого дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну з власної ініціативи, а згодом пішли на службу у ЗСУ та продовжили свою важливу роботу навіть під обстрілами у Бахмуті.
На війні нема безпечних професій, або Воїнки на кухні у теробороні
Адже у війську, у бойових умовах – це ж не лише чистити картоплю і варити смачні супи. У кухарок той самий вишкіл, навчання володінню стрілецькою зброєю, носіння спорядження і захисту – за всіма правилами війни. А в бойових умовах і у них – обстріли, ризики поранень і загибелі.
Саме так ми спростовуємо стереотип про слабкість і тендітність жінок, про їх «призначення бути домогосподаркою», як звикли їх бачити більшість.
У липні редакція опублікувала цікаву розмову зі стоматологинею-хірургом на гендерну і професійну тематику:
Переважно чоловіки займають посади стоматологів-хірургів, а от у Володимирці на такій посаді жінка. Термін «стоматолог» у всіх викликає асоціацію, що це має бути чоловік. Розпитали у співрозмовниці Олени Новак, чи було у практиці таке, що пацієнти не сприймали її як хірургиню через те, що вона жінка? І що в цій роботі треба – сила чи знання?
Дуже цікаве вийшло інтерв’ю, бо пані Олена була відвертою і щирою. Десятким подячних коментарів лікарці під відеопублікацією у фейсбук редакції.
А ще – спростовано міф про виняткову необхідність сильних чоловічих рук у стоматології.
Серпень для журналістів «Володимирець.City» був жнивним на розлогу життєву історію про жінку з Маріуполя, яка у п’ятдесятих роках минулого століття ще молодою дівчиною прийшла на роботу у лісництво Андруги (нині село Зелене, Володимирецької тергромади), одружилася з місцевим хлопцем і вони разом повністю присвятили себе роботі у лісівничій галузі.
Репортаж Рідна земля одна – маріупільчанка присвятила життя Поліссю і була єдиною лісничою-жінкою в області про жінку і чоловіка, які фактично не поділяли роботу на «жіночу» і «чоловічу».
Він за освітою – бухгалтер, вона – лісовод. Репортаж демонструє рівність статі і відсторонення від стереотипів у професії ще пів століття тому.
А сьогодення у тій-же лісовій галузі свідчить, що серед лісівників і зараз багато жінок. Вони працюють на посадах – кранівниця, є майстрині лісу – четверо, помічниці лісничих – п’ятеро, провідні інженерки лісових культур, начальниця гаража, начальниця нижнього складу.
Сімейне насильство стало темою вересневого матеріалу в рамках проєкту. Фахівці стверджують – єдиний фактор, що лежить в основі насильства, є бажання влади. А бажання влади в патріархальному суспільстві будується на уявленні про роль жінки як обслуговуючого персоналу, ідеальної матері і дружини.
Насильство в сім’ї – чи жінка «повинна»? Коментарі правоохоронців і священника з Вараського району
Представник поліції повідомив вражаючу статистику, про яку, окрім закритих поліцейських зведень і журналістських матеріалів, як-от у нас, більше ніде не прочитаєте:
за 2023 рік у 5 громадах Вараського району (Полицька, Рафалівська, Антонівська, Володимирецька і Каноницька – їх обслуговує підрозділ поліції у Володимирці) складено 158 протоколів щодо домашнього насильства. З цього числа кривдникам винесено 129 термінових заборонних приписів.
Насильство у сім’ї не є і прописними істинами Біблії, якщо нею інколи послуговуються кривдники/кривдниці. Про це зазначив і експерт у темі матеріалу – священник. Також у статті рекомендуємо правила коректності у темі *гендернозумовленого насильства. Ми говоримо про домашнє і гендернозумовлене насильство, застосовуючи, швидше через незнання, некоректні терміни, слова і вислови. Проте вживання коректної лексики є вкрай важливим, аби не травмувати людину, яка потерпає чи потерпала від насильства.
Що важливо знати про сексизм і гендерну дискримінацію журналістам/журналісткам і читачам/читачкам?
Розрізняють кілька видів *сексизму:
- структурний – проявляється через соціальні норми або поведінку, гендерну нерівність, закріплені за рівні суспільства.
- інституційний — дискримінація на рівні суспільних інститутів – наприклад, коли Ви йдете на співбесіду для працевлаштування комісія може задавати Вам запитання, які не стосуються рівня кваліфікації, зокрема про те, коли плануєте одружитися (якщо неодружені), коли плануєте завести дітей та стільки дітей плануєте мати. А якщо ж Ви одружена чи розлучена та маєте дітей, то обов’язково запитають, як Ви будете поєднувати роботу з вихованням дітей.
- індивідуальний — наприклад, коли за Вами лише на підставі вашої статі можуть закріплювати виконання репродуктивних обов’язків (приготування їжі, прибирання, догляд за дітьми), сприймаючи це як «природнє покликання жінки».
- внутрішній — коли людина сама тиражує дискримінаційні установки до власної статі, приймаючи їх за істину.
Прояви сексизму: *мізогінія; об’єктивізація; примітивний розподіл гендерних ролей, де жінки зазвичай мусять «грати другу скрипку»; трансляція міфів про красу та ідеальну «жіночність» і маніпуляції цим.
Наслідки гендерних стереотипів навколо нас і за нашої участі з того чи протилежного боку:
- Обмежений доступ жінок до влади і власності;
- Заробітна плата жінок є меншою від заробітної плати чоловіків на 23% в середньому по галузях;
- Жінка працює на 4-6 годин більше, ніж чоловік: праця у домашньому господарстві не враховується як продуктивна;
- «Подвійне», «потрійне» перевантаження жінок у шлюбі;
- Жінки найбільше потерпають від всіх видів насильства;
- За помилки у вихованні дітей українські суди у більшості випадків притягають до відповідальності матерів.
- В Україні середня тривалість життя чоловіків на 10 років менша від тривалості життя жінок, у 4 рази більша порівняно з жінками смертність чоловіків працездатного віку (28-45 років).
- Суїцид панує переважно серед чоловіків.
- Туберкульоз (70%), ВІЛ/СНІД (60%) – переважно чоловічі захворювання.
- Збільшення чисельності чоловіків, залежних від тютюну, алкоголю, наркотиків, азартних ігор.
- Понад 90% всіх ув’язнених – це чоловіки.
- Проблема маргіналізації чоловіків внаслідок припинення ними професійної діяльності через обставини, що від них не залежать.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#Text
Маємо розуміти, що війни та інші катаклізми ще більше поглиблюють ті проблеми, які були й до цього, та сприяють появі нових викликів. І питання гендерної чутливості в умовах війни саме зараз актуальне. Чи не щодня трапляються казуси в етерах, соцмережах чи в публікаціях, де зневажаються жінки чи їх асоціюють, як сексуальний об’єкт. А так бути не повинно (отут дійсно, слово «повинно» доцільне)
А ще ми усі мало звертаємо увагу на сексистські фото і рекламу у тому числі, відтак і реагуємо пасивністю, замість оскарження чи громадського обурення.
Закон України «Про рекламу» забороняє розповсюджувати рекламу, яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Крім того, реклама не повинна містити зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама також повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди, не підривати авторитету батьків і педагогів тощо.
Ми, як ЗМІ, категорично не поділяємо думку, що «жінко, твоє місце на кухні», а «чоловік – усьому голова».
Що кажуть організатори і ментори проєкту?
Свою думку з приводу діяльності і результатів проєкту та теми гендерної чутливості суспільства висловила Богдана Стельмах, координаторка у ВОГО «Волинський прес-клуб».
«Більше п’яти років ми працюємо в напрямку розвитку гендерної чутливості журналістики. На цю діяльність нас наштовхнув стереотипний, сексистський контент, який ми фіксували на сторінках локальних медіа. Водночас майже не існувало матеріалів, які би висвітлювали різні аспекти гендерної тематики – відповідального батьківства, стереотипів у вихованні дітей, домашнього/гендернозумовленого насильства, ролі жінок і чоловіків у нетипових для них професіях, ролі жінок у суспільно-політичному житті країни, у її захисті, тощо. А саме з медіа суспільство черпає інформацію насамперед. Тож від того, який контент продукуватимуть журналісти й журналістки, залежить і рівень правової культури суспільства, – зауважила керівниця проєкту Богдана Стельмах. – Я і мої колеги, партнери, помічаємо зміни в сприйнятті суспільством теми гендерної рівності, що відбуваються і завдяки медіа, за що вдячні і партнерським виданням, зокрема вашому регіональному ЗМІ «Володимирецький вісник»/Володимирець.City, і міжнародним організаціям, які розуміють це і підтримують нашу діяльність».
Що корисного отримала редакція від проєкту?
Аксіома «вчитись ніколи не пізно» доречна тут. Окрім цікавих матеріалів з новим поглядом на питання гендерної чутливості, ми ще й отримали масу задоволення від нових знайомств, нові комунікації з колегами з інших редакцій та власні рецепти позбавлення від гендерних стереотипів.
Завдяки участі у проєкті та підтримки менторки, ми оновили важливий для роботи нашого медіа документ – Редакційну політику.
Відтепер тут зазначено й питання гендерної чутливості у діяльності редакції та її штатних і позаштатних працівників/працівниць.
З часу роботи у проєкті редкоманда почала дивитись на світ через «гендерні окуляри», тепер вчимося і практикуємо відрізняти стереотипні уявлення від реального життя, слідкуємо за собою, аби не застосовувати у роботі і житті стереотипи, ставитися до людей і світу неупереджено.
Врешті, ми сподіваємось, що наші старання не будуть марними і для наших читачів/читачок – матеріалами, опублікованими на ресурсах «Володимирець.City» та у друкованій газеті «Володимирецький вісник» ми навчили розрізняти стереотипи, сексизм, бачити і попереджати гендернозумовлене насильство.
Словничок
*стереотип – у перекладі з грецької означає «твердий відбиток». Це стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину чи групу людей на основі звичних, але неперевірених і часто непідтверджених фактами переконань.
*фемінітиви – це слова жіночого роду на позначення посад, професій, виду діяльності, зайнятості жінок. Вони є органічними в українській мові (як і в інших мовах, зокрема – і слов’янських), історично обумовленими й утворюються переважно флективним способом – додаванням суфікса до іменника чоловічого роду. Якщо можемо утворити слово за допомогою суфікса -к-, то утворюємо; – якщо з -к – не вдається (наприклад, фахівець, ворог, службовець), тоді вдаємось до -ин – (фахівчиня, ворогиня) чи -иц – (службовиця).
*гендер — означення чоловіків і жінок на основі їхньої ролі в соціумі. Тобто це соціальне поняття, на відміну від статі, бо стать — біологічне поняття. Гендер — це завдання, функції і ролі, які визначено суспільством і які вважаються характерними для представника/-ці певної статі.
*різниця між статтю та гендером – «стать» дана людині від народження як біологічний статус жінки або чоловіка, а «ґендер» належить до соціальної ролі людини в суспільстві за ознаками дівчини та жінки або хлопця та чоловіка.
*гендернозумовлене насильство – форми насильницьких дій, що мають чітко виражену гендерну групу, на яку спрямоване насильство або яка чинить насильство, сприймається суспільством як насильство проти жінок, що чинять переважно чоловіки.
*Сексизм — упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер. Це поняття пов’язане зі стереотипами та гендерними ролями. Це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які ґрунтуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими (другосортними) через їхню стать, що виникають у публічній чи приватній сфері, онлайн чи офлайн (Комітет міністрів Ради Європи).
*Мізогінія – зневага й ненависть до всього жіночого
