У Володимирці 18 березня прощались з воїном Віктором Присяжнюком – через дев’ять місяців після загибелі експертиза підтвердила особу. На щиті Герой повернувся додому на вічний спочинок. Авторський проєкт «Малі історії великої біди». Історія 37: воїн України навіки з Богом.
З любов’ю родина Присяжнюків з Володимирця поминає свого другого, з восьми дітей, сина Віктора. Усміхненим, скромним, боголюбивим, добрим, слухняним і хазяйновитим був чоловік. Лише такі слова казали під час похорон люди та родина. Таким він і залишиться у пам’яті рідних і близьких.
Загинув «під час виконання завдань при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації». Ніколи чорні букви похоронок не бувають теплими чи співчутливими – протокол такий. А от похорони кожного земляка-Героя у Вараському районі – то подія, сповнена болі, сліз, скорботи і військових почестей.
Ескорт «На щиті» з капеланом СУВД, ієреєм ПЦУ, військовослужбовцем Миколою Юрахом доставив домовину з тілом загиблого 18 березня. На в’їзді до селища кортеж вже чекали водії-далекобійники на своїх величезних автівках – Віктор Вікторович Присяжнюк був їх колегою.
Вдома тато сина зустрів на колінах, перед двором. Сотні земляків прийшли провести Героя. Пішою ходою та автівками через все селище пройшла процесія. Всю процесію кортеж «фур» слідував аж до цвинтаря.
А згодом, після почесного салюту, коли вже домовина з воїном-водієм була спущена в землю, з сигналами вони поїхали.
Восьмеро дітей в сім’ї Віктора і Віри Присяжнюків. Всі вони були поруч з батьками, на похоронах брата. І двійко синів та дружина Віктора у невимовній скорботі прощались з батьком. Татуся їхнього похоронили з військовими почестями: оркестром, салютом та під прапором України, якому він залишився навіки вірним. Йому нині – 33 роки навіки.
– Коли ми були на позиціях, кажу: Вітя, треба робити роботу чи виконувати завдання. і він робив це. Ми спостерігаємо за ворогом – і він спостерігає. Він був воїном не останніх, а з перших рядів.
Ми спілкувались, він був дружній, не чув я ніколи ніяких дурних розмов. Я не можу казати «був». Він є. У теперішньому часі він є, в пам’яті нашій, – сказав Юрій, командир відділення, де служив Віктор Присяжнюк.
У червні 2023 року, 9 числа, в бою з російськими окупантами загинув Віктор Присяжнюк. Підтвердила експертиза загибель лише у березні 2024 року. Сповіщення про загибель сина-захисника Віктора Вікторовича Присяжнюка вручили на ім’я матері. Офіційно воно від Міноборони на Перший відділ Вараського РТЦК та СП надійшло лише 13 березня 2024 року. Дев’ять місяців солдат вважався безвісти зниклим. Бій під Макіївкою, на Луганщині, став для солдата-стрільця в/ч А7181 Віктора Присяжнюка останнім. Віктор Присяжнюк призваний був на військову службу 2 грудня 2022 року Костопільським РТЦК та СП. На жаль, у великій родині це вже четверта бойова втрата.
Вічна пам’ять кожному Герою! Співчуття родині.
Більше фото та відео – на YouTube та фейсбук-сторінці Володимирець.City
