Михайло Кравченко – варашанин, працює на Рівненській АЕС. Талановитий «технар» із золотими руками, який у вільні від роботи години майструє з друзями БПЛА-дрони: «бомбери» та «камікадзе». Репортаж про мотивованого "дронщика" з командою з міста Вараш в авторському проекті "Малі історії великої біди". Історія 38: зручні та ручні українські пташки-вояки.
Згуртував Михайло Кравченко з Вараша довкола себе регіональну команду волонтерів

Війна з росіянами потребує великих ресурсів. До того ж, це війна технологій і Україна, треба визнати, що в цьому поступається окупанту. Нині перевагу мають ті, хто використовує БПЛА, – це очі та зброя армій.
Щодня у соцмережах бачимо десятки оголошених зборів на дрони та авто, на різні потреби ЗСУ. Про ці збори пишемо і ми на ресурсах редакції - на сайті Володимирець.City, у своїх соцмережах, у газеті "Вісник Полісся".

Зокрема, БПЛА – річ недешева і має різні характеристики. Громади, окремі люди та друзі збирають сотні тисяч гривень на закупівлю «Мавіків» та дронів інших модифікацій за кордоном. Або «дорожче» – тут, в Україні.
Що нині є в Україні з власного виробництва БПЛА?
У ніші FPV-дронів експерти звертають увагу на лінійку БПЛА «Пегас», коптери «Буцефал», «Кажан», «Вампір», які мають функцію скидання боєприпасів. Ці безпілотники активно закуповуються для ЗСУ благодійними фондами та в рамках урядового проекту «Армія дронів». Серед розвідувальних дронів, що виробляються в Україні, популярністю у військових користуються безпілотні комплекси SHARK, Аист-100, Фурія, Валькірія, PD-2 (People's Drone або Народний дрон).
Власне виробництво БПЛА – очевидне рішення, яке напрошується в умовах повномасштабної війни з переважаючим у ресурсах супротивником. Таке рішення дало старт командній роботі вмотивованих та талановитих варашан з перших днів повномасштабного вторгнення. Про одного з них розповім.
Мій співрозмовник та герой історії – Михайло Кравченко, 41-річний варашанин. Працює на Рівненській АЕС електромонтером, а у вільну годину у власній майстерні та в орендованому приміщенні виробляє, збирає FPV і, навіть, ремонтує трофейні дрони для ЗСУ.
Подружжя – дружина та син-десятикласник тата розуміють і підтримують, тому вибачають його постійні походеньки «на гараж».
Майстерня Михайла Кравченка – то пологовий будинок для БПЛА
До майстерні Михайла я з мотолюбителями та організаторами мотопробігу 17 березня - Анатолієм Ліщинським та Артемом Вознюком потрапили завдяки телефонному супроводу-«жіпірієсу» власника.

Майстерня Михайла – це тепле та по-господарськи обладнане приміщення, тут атмосферно і обжито.
У майстерні Михайла під час передачі коштів, зібраних під час мотопробігу селами Вараського району біля березня 2024 року
Десятки шевронів різних бригад – ними пишається Михайло Кравченко, бо то плата за його «пташки».

Мабуть з сотня різної величини лоточків стосами стоять на саморобних полицях – туди сортуються всі деталі для БПЛА, гвинтики, ремінці та всяка всячина, яку й не перерахувати.

Тут дрони різної стадії народження навколо – стоять на столі стосами, лежать на стелажах та висять під стелею. Живі вже і ще ненароджені.

Чогось інтуїтивно порівняла майстерню із пологовим будинком. Лише діти тут – електронні механізми, дрони-пташки.
– Я працюю на АЕС електромонтером, технар за освітою. Остання з моїх освіт – магістр, електроінженіринг, закінчив Львівський НТУ, після роботи проходжу сюди та паяю. Крім того, тут стояв ще 3Д-друк, ми його перевезли до іншого приміщення. Ще до повномасштабного не так займалися волонтеркою, як зараз, а зараз просто щодня сидимо паяємо, збираємо, – розповідає після знайомства господар майстерні.

У розмові Михайло Кравченко згадав, що свою освітню життєву дорогу розпочав із Володимирецького ВПУ-29, потім ВПУ РАЕС, два вищі освіти технічного напрямку. Батьківщина у Михайла – всі мають технічну освіту, навіть сестра.
Починали кілька варашан із коктейлів Молотова в перший день повномасштабного вторгнення
Мій співрозмовник і господар майстерні розповідає, з чого тут усе «заварювалось» і коли:
– Починали тут пару чоловік із "коктейлів Молотова", у перший день повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Потім приєднувалися інші і зараз вже розподілені обов'язки – одні займаються медициною, там пару чоловік, там пару чоловік – продуктами, пару чоловік суто колесами на автомобілі ЗСУ. Ще там пару чоловік – водії та ремонт автомобілів, ще там хлопці сидять в іншому приміщенні, де 3Д-друк.

Я їм пояснив, що як там робиться, я туди майже не торкаюся. Деколи тільки заїжджаю, коли на 3Д-принтері замінити сировину і то хлопці вже, начебто, розібралися. Зараз у мене більше часу є для виконання такої роботи, як виготовлення дронів. А так у мене 23 волонтери, – кожен зайнятий своєю роботою.
Окремо є люди, які антени для рацій виготовляють. Хлопці, майже всі працівники РАЕС, – Михайло вже вмощується за робочий стіл і починає паяти мікросхеми на скелет майбутнього БПЛА-камікадзе.
Для виготовлення дронів майстер із командою використовують свої гроші та кошти, які задонатили люди. Починали своїм коштом, потім знайшли підтримку у земляків і запустили спільнокошт, збори.
– Люди наші несуть готівку та переказують нам на рахунок. Або відразу питають і несуть – які матеріали треба і закуповують, яку сировину для 3Д-друку. Самі військові телефонують і кажуть – у нас є така сума грошей, нам треба на таку суму грошей зібрати коптер. Я їм скидаю посилання і кажу – подивіться в інтернеті, що скільки коштує на ту суму. Хочеш якусь потужнішу камеру чи камеру з тепловізором – звичайно, вона коштує добрих грошей. Я їх зразу попереджаю, що, якщо вам треба, щоби там теплова камера стояла чи якийсь там найпотужніший дрон хочете – оголошується хлопцям сума і хлопці збирають гроші, – розповідає логістику майстер.
Дроні FPV від команди варашан
Дрони Михайла Кравченка зроблені професійно та якісно – є результати перевірки їх у боях
Варто зазначити, що зроблені Михайлом Кравченком БПЛА за якостями не поступаються тим, які в інтернеті "за всі гроші світу".
Ірина Соловей з Володимирця – донька військовослужбовця та активна помічниця та посестра Михайла Кравченка. Вона щодня збирає пакунки, вантажі та разом з чоловіком і володимирецькою командою відправляє їх на ЗСУ, на фронт.
В Михайла дрони мають ціну собівартості, або й безкоштовно, якщо були донати на сировину та матеріали. Базовий комплект виробництва дрону коштує 18 тисяч гривень.
За словами Михайла, військові, які вже працювали у бойових умовах із цими «птахами», скидали відео та розповідали про успіхи: знищено техніку та живу силу окупантів, ведеться нічне спостереження за позиціями та розвідка.
Дроні формуються з дрібних деталей. Михайло Кравченко та Ірина Соловей у майстерні
Кількадесят антен-підсилювачів для «Моторол» вже чекали на чергове відправлення «за призначенням», а вони у Михайла різної величини та потужності. Тут і півметрові, і павуки, і навіть блокувачі радіосигналів. Безперечно, не маючи знань і умінь, таких приладів і за великого бажання не зробиш. Тут є вимога до фаху, щоб розумітися в деталях іпроцесах і знатися на цьому.
– Я намагаюся так все виготовляти, щоби це можна було дуже просто освоїти і самому вивчити, як його відремонтувати. Якщо вже, наприклад, квадрокоптер вийшов із ладу, то хлопці назад його відправляють. Я завжди кажу, якщо є якісь там косяки, якщо треба щось домодернізувати, то щоби завжди писали, – завжди змінимо. Але поки що таких суттєвих питань не виникало за моїми коптерами, – каже Михайло.

Подяки від різних структур та установ, від бойових бригад та підрозділів висять на стінах майстерні Михайла. А ще, як дяка за спритні «пташки» та професійну роботу та патріотизм, – прапори з підписами воїнів та бригадні прапори 72 ОМБр, 115 ОМБр – підрозділу «Рубак».

Відчай – убік, віра у перемогу – це і є мотивація варашанина
Але й відчай бере його і друзів – чому люди байдужіють та відсторонюються від війни? Хто ж має змогу робити перемогу без віри? На питання щодо хандри Михайло відповідає з трохи авантюрним виразом обличчя:
- Так, буває й нудьга. Руки опускаються, але ненадовго. Тоді просто лежу і нічого не роблю. Похандрю, до друзів подзвоню. Встаю і знову беруся до роботи. А хто має робити?
Маємо робити ми все можливе для перемоги України, для підтримки своєї армії.
І організація виробництва БПЛА у нас – це очевидне рішення, що наблизити до перемоги. Тим більше, що команда фахівців у Вараші готова працювати і вже має досвід і успіхи, і мотивацію та віру у перемогу України над рашистами.
PS: Коли готували до публікації газету "Вісник Полісся" цей матеріал, кілька місяців тому, Михайло Кравченко написав у месенджера: «Bambu Lab» один уже придбали!».
Фінанси на виготовлення дронів треба постійно - війна продовжується. Підтримайте команду майстра-дронника. Номер волонтерського рахунку 4441 1111 6143 9454.

