Військовий медик з Рівненщини Андрій Шидловський рятував захисників-воїнів ЗСУ та цивільних у Маріуполі від початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну. У 2022 році лікар з іншими побратимами і посестрами потрапив у полон до росіян. З того моменту розпочалася боротьба за його звільнення, яка ще триває.
Народився Андрій Шидловський 1994 року у Володимирці. Змалку був активним хлопчиком, брав участь у всіх виставах та концертах школи. Окрім того, цікавився біологією та мріяв стати лікарем. Андрій навчався у Володимирецькому колегіумі, виборював перемоги у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт за напрямком «Біологія».
У 2012 році Андрій вступив до ДДМУ (тоді – Дніпровську медичну академію). Під час навчання Андрій був старостою, організатором студентських заходів у гуртожитку, справжнім лідером. Якщо студенту потрібно було розв’язати якесь питання, звертались до Андрія. З третього курсу почав працювати в реанімації, щоб навчитись мистецтва інтенсивної терапії та допомагати людям. Працював багато й наполегливо. В роки інтернатури жив у лікарні, здобував досвід, рятував життя людей, працюючи в команді з іншими працівниками відділення. Проявив себе як щира, добра, самовіддана людина, яка допоможе та врятує у будь-якому випадку.
У 2020 році Андрій став військовим медиком, щоб рятувати та допомагати там, де критично мало було людей його спеціальності. До повномасштабного вторгнення був на ротації зі своїм підрозділом у зоні бойових дій. Працював у медпункті, періодично виїжджав у місто, купував ліки хлопцям, лікував їх, робив обходи. Навіть встигав навчатись нового, бо лікар – це безперервний професійний розвиток.
Його найхарактерніша риса – комунікабельність. Мама Валя каже: він такий, що з ким завгодно домовиться. Тому завжди у центрі компанії.
Після 24 лютого 2022 р. Андрій майже одразу опинився в Маріуполі. Виходив на зв’язок рідко, але завжди телефонував в гарному настрої. І в тих розмовах були постійно чутні вибухи. А далі він зник на довгих 19 днів. А 5 квітня знов вийшов на зв’язок, коли звідкись з’явився Інтернет. Увесь цей час працював анестезіологом у госпіталі, безвилазно – у бункері. А ще у підвалі з налобним ліхтариком разом з іншими медиками робив перев’язки, операції, лікарські призначення – все, що було потрібно і все, що він міг. Потім зв’язок знову зник.
Фото – з бункера, де облаштували госпіталь
Більше року був у статусі безвісти зниклого. Лише кілька місяців тому змінили на статус полоненого. Лише 12 квітня 2022 р. Андрій Шидловський зателефонував і повідомив, що потрапив у полон. З того моменту розпочалася боротьба за його звільнення, яка ще триває. Від нього особисто – жодного дзвінка за два роки полону з 12.04.2022, лише скупі звістки від хлопців, які потрапили на обмін: «живий, лікує хлопців». Самі наші військові дивуються – як йому вдалося там, у колонії, організувати для полонених лікування... А вдома на Андрія чекають рідні та друзі.
«Наші військовополонені, яких вже вдалося звільнити, повідомляють, що Андрій Шидловський живий. Він – лікар, який не зрадив свого покликання. Віримо, що його обов’язково буде звільнено і він продовжить своє життя та професійний шлях у мирній Україні», – зазначають на сторінці університету.
Мама Валя виплакала сльози: «хіба я не так молюся, що Господь мене не чує? Всі медики з фото з бункера уже вдома, його одного не відпустили»...
Родина Андрія живе у Володимирці – постійно підтримували зв’язок, аж поки воїн не потрапив у полон. Відтоді скупі повідомлення і рясні… сльози. Вони моляться за його здоров’я і сподіваються на повернення по обміну.
Під час надскладної операцію на черепі в бункері «Азовсталі»
Фото, де оперують бійця – то взагалі унікальна історія, про неї була передача на ТБ. Той військовий вижив, хоч і третини черепа немає, але живий... Андрій був анестезіологом на цій операції. Лікар, який розповідав про цю операцію, говорив: в нормальних умовах у цього військового не було б жодного шансу. У бункері, здається, був присутній сам Всевишній...
За інформацією Дніпровського державного медуніверситету та родини.
