Борова – найбільше село в Зарічненській громаді, Вараського району, на Рівненщині. Тут офіційно до 3-х тисяч осіб проживає. Всі жителі задекларовані з сімейними лікарями. *Журналісти ТОВ «Володимирецький вісник» на власні очі та об’єктиви побачили на початку липня і зафіксували будні амбулаторії «сімейників» у Борові.
Працює в Борівській амбулаторії три медсестри, один лаборант, водій і санітарка. Але є і проблеми. Найбільша – відсутність сімейного лікаря. Про це розказала Наталія Анатоліївна Кбар, директорка КНП «Зарічненський центр ПМСД».
У Зарічненській громаді 11 амбулаторій і 23 ФАПи разом з установами Локницької громади. Локницька сімейна медицина в силу обставин приєдналася до сусідів. Півтора року керує сімейною медициною Наталія Анатоліївна Кбар – терапевтка за фахом.
Зустрілися журналісти «Вісника Полісся» та «Володимирець.City» з пані Наталією для розмови у Борівській амбулаторії четвертого липня. Розказала керівниця про роботу та про нагальні проблеми сімейників у Борові.
Розмову з Наталією Кбар почали після екскурсії амбулаторією. За словами працівників, колись (у кращі часи, як вони зазначили – ред.) тут була повноцінна лікарня – з роддомом і стаціонаром. І дійсно – приміщення двоповерхове, капітального будівництва, з великим подвір’ям, де на час нашого візиту стояли авто «швидкої» та «Daster» сімейників.
Пані Наталіє, амбулаторії і ФАПи у селах Зарічненської громади й кадрове забезпечення – як працюють ФАПи, чи зручно людям звертатися за допомогою?
– В центрі ПМСД маємо 23 ФАПи. Деякі ФАПи працюють на повний робочий день – з 09:00-16:42, деякі на пів ставки – з 09:00-13:15, залежно від кількості людей в селі, від кількості декларантів. Якщо є село, де 300 людей, то у цьому ФАПі медсестра працює на пів ставки, цього достатньо. Але, все одно, якщо щось стається, то медсестра завжди на зв’язку й може вночі чи ввечері потрібну допомогу надати. Село з населенням більше 500-700 осіб, або де більше дітей, то там медсестра працює на повну ставку, – розказує Наталія Кбар.
Зразу напів жартома запитую – чи скаржаться їй жителі на роботу працівників? Але відповідь була повною і одразу з озвученою проблемою, яку долають сімейники гутром:
– Справляються. За 1,5 роки, відколи я на посаді, було у мене дві скарги на телефон, що лікарі відмовились видати довідку діткам до школи, бо вони не щеплені. Я пояснила, що згідно з законодавством, якщо дитина не щеплена, довідку в школу не видають. До слова, так званих «відмовників» небагато, але є. За цей рік їх зменшилось завдяки командній роботі відділу освіти громади і влади. Нас почали чути, якщо дитина не щеплена – дитина має право на навчання, але альтернативно – вдома.
Тобто, Наталіє Анатоліївно, у вашій громаді не замовчують дані по «відмовниках»? І просто чесно не допускають до навчання?
– Зараз почалася вступна кампанія в перший клас – всі дітки, які нещеплені, ми їх оглядаємо, в картці пишемо, що дитина на момент огляду здорова, але так як відсутня форма щеплень, ми не можемо дати довідку або, якщо даємо довідку, то пишемо, що «дитина нещеплена й не може відвідувати навчальний заклад».
За словами співрозмовниці-лікарки і керівниці сімейної медицини двох громад прикордоння Вараського району, проблему з відмовою щеплювати дітей від типових інфекційцних хвороб долють разом з владою громад та освітянами:
– Так, вже освіта почала нас чути, бо раніше було так – це ваші проблеми, це наші проблеми, то вже – спільні проблеми. За цей рік на відсотків 20 зменшилося «відмовників», батьки вже почали вакцинуватися. Але постійно, коли мама-«відмовниця» приходить, я починаю розмову з того, що не бійтеся прививки, а бійтеся хвороби, від якої ця прививка робиться. Взяти правець, дифтерію – 99% невиліковні хвороби, ви почитайте, що це за хвороба та як вона лікується, а тоді відмовляйтесь!
Взяти кашлюк в діток до року, коли в період активного кашлю дитина задихається – коли дитина задихається, то вже мама згідна робити в той період щеплення, але це вже пройшли всі пекла і муки. Я завжди починаю з того, що так, може бути реакція, наші батьки бояться реакції на щеплення, але температура 38,5-39 і почервоніння в місці ін’єкції, болючість – це є нормою. Кажуть, ми робили – у нас почервоніло, дитина два дні на ніжку не ставала, а в сусіда три дні на ніжку не ставала.
Я завжди кажу – почитайте, будь ласка, правець як лікується, дифтерія як лікується. Взяти дифтерію на токсини, вони не в кожній обласній лікарні є, бо його практично немає зараз в світі, країни вже пережили його. Кажу, де ми його візьмемо, якщо не дай Боже, де ми його візьмемо й хто буде тоді винен?
Вам вдається на свідомість батьків вплинути? Зазвичай, вони, багатодітні родини, відмовляються.
– Не на всіх, але за цей рік побільшало людей, які почали робити щеплення, відмовників зменшується. Є й багатодітні родини відмовляються, є й такі просто, є й що свідомо відмовляються медичні працівники, десь вони вчились, читали. Але головне – це працювати, доносити, не боятись щеплення, а боятися хвороби, коли нещеплені.
Найбільшою і найтерміновішою проблемою сімейної медицини є брак лікарів. Така проблема і в Боровій – шукають лікаря. А поки намагаються дати раду хворим селянам силами виїздних бригад, медсестер та телемедицини.
– Досвід телемедицини застосовуємо, втім 50% роботи все одно виконує медична сестра. До прикладу, село Морочне – там лікаря немає, лікар приїжджає раз на тиждень, чотири дні. Коли немає лікаря – працює медсестра, тобто вона слухає, дивиться, аналізи робить. Все, що вона зробила – нам скидають, через телемедицину скидають, через вайбер, телеграм, тобто на місці концептуєм.
Не раз буває, що й на відео з пацієнтом виходимо й лікар дає призначення чи рекомендації. Якщо гострий стан, то є станції екстреної медичної допомоги, які також працюють.
Наталіє Анатоліївно, якщо говорити про кадрові ресурси, наш репортаж будуть дивитися люди фактично у всій Україні, раптом комусь з них з фаховою освітою є потреба в роботі. Якщо люди зголосяться прийти до вас на роботу, чи зможете ви їм забезпечити умови проживання?
– Так. Завдяки підтримці місцевої влади, а саме голови – Богдана Валентиновича Квачука, будь-який лікар, який прийде у нашу Зарічненську громаду, житлом забезпечиться.
Підйомна зарплата сімейного лікаря – 25-30 тисяч, службовим автомобілем буде забезпечений, амбулаторія має автомобілі. Тобто тільки чекаємо до нас фахівців навіть з родинами, колектив – хороший, дружній, житлом забезпечимо, автомобілем забезпечимо.
Ви кажете, підйомних буде 25-30 тисяч, а на яку кількість декларацій новим працівникам, новим сімейним медикам можна розраховувати?
– Зараз наші лікарі отримують 25-30 тисяч. Якщо приходить до нас новий лікар чи лікарка, зрозуміло, що він/вона не набере декларацій за місяць-два, але будемо платити 25-30 тисяч завдяки підтримці місцевої влади.
Мені відомо, що у Зарічнеській селраді є програми, лишилось тільки, щоб прийшов лікар – підйомними й житлом вони забезпечать, і бензином на автомобіль також. Бензином лікарі наші забезпечені теж від Зарічненськї і Локницької селрад. Сімейники весь час в русі, дефіциту бензину ми не відчуваємо.
Хвалить Наталія Кбар, директорка КНП «Зарічненський центр ПМСД», місцеву владу – бюджет медицині дають:
– Дуже добре бюджетує нас влада громад, зокрема Зарічненська і Локницька. Якщо десь закінчується бюджет в нас чи якісь технічні моменти, поки договір уклали, то завжди бензин нам дають, в цьому немає проблем ніяких.
На час нашого візиту до Борової, Наталія Кбар вела прийом відвідувачок в амбулаторії – вислуховувала скарги, радила і виписувала рецепти. Адже візит лікарки-фахівчині у віддалене і багатолюдне село Борова – то нагода для звернення.
Амбулаторія в центрі Борової чекає свого лікаря чи лікарку. І якщо ви знаєте таких – радьте поїхати на роботу до Борової. Тут і будинок чи квартиру обіцяють лікарям з родинами, і комфортне робоче місце.
Поштовий індекс: 34000; Адреса: Рівненська обл., Вараський р-н, смт. Зарічне, вул. Центральна, буд. 11
Графік роботи: пн-чт 9:00-18:15, пт-9.00-16.15; E-Mail адреса: [email protected] Контактний телефон: +380971200414
Або ж телефонуйте нам на номер (097) 220-55-49 чи пишіть [email protected] ми допоможемо зв’язатись з представниками громади.
А журналістки «Вісника Полісся» та «Володимирець.City» подарували сімейникам за гостинність комплект обласної газети «Вісник Полісся» (на фото Дарки Кравчук) та помандрували далі – розпитувати про проблеми жителів сіл Зарічненської громади.
*Матеріал створено в рамках проєкту «Регіональний ЗМІ – громадам Вараського району» за підтримки УАМБ та Фонду імені Фрідріха Еберта. Погляди, враження і думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду імені Фрідріха Еберта. Використання тексту цієї публікації та / або його уривків, а також інших матеріалів і публікацій, виданих Фондом імені Фрідріха Еберта, у комерційних цілях без офіційного дозволу заборонено.
