Володимирецький ліцей на козацьких валах – династії, які вірять у майбутнє України

Людмила Босик Журналістка, член НСЖУ

29 вересня 2024 06:08

Третій першовересень Володимирецький ліцей №2 на козацьких валах (а цьому є історичні підтвердження і досі рештки валів збереглися біля школи – авт.) зустрів дружно початок навчального року – патріотичний перший урок, знайомство між собою та господарські питання. Журналістка ТОВ «Володимирецький вісник» побувала в гостях та розпитала керівництво і учнів про плани і мрії. Авторський проєкт «Малі історії великої біди». Історія 44: школа династій і стійкості.

З нагоди професійного свята педагогів та вихователів - наш репортаж.

Володимирецький ліцей №2 Володимирецької селради очолює Олександр Осмолович. З 2022 року, з перших днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну він, як офіцер запасу, в числі перших пішов до військомату. Командував ротою охорони, а нині вже кілька місяців на бойових позиціях на Харківському напрямку. Поки директор на фронті, педагогічний шкільний фронт очолює Тетяна Іванівна Савчук, заступниця.

Фото: Людмили Босик

Господарство у виконувачки обов’язків директора багато: навчальні корпуси з дошкільним і господарськими спорудами, гуртожитком, ігровим майданчиком, котельнею, укриттям – всьому керівниця має дати лад. Відповідальна вона й за весь величенький колектив дошкільняток, учнів, педагогів та персонал – майже 300 осіб. Тож, найперше, розпитую про старт. Початок навчального року і з чим ваш заклад заходить в цей рік в умовах повномасштабної війни?

– Я рада тим, що рік почався спокійно і переймаюся планами і здобутками нашого закладу. Ми набрали перший клас – 21 учень. Вже десятеро випускників нашого закладу, які цьогоріч привели сюди своїх дітей. У перші дні навчання з дітками були і наші випускники, і їхні батьки, бабусі, дідусі. Заклад невеликий – в нашому ліцеї на сьогоднішній день налічується 211 учнів, але ми дружна родина. Ми маємо школярів і школярочок – це династії сімей, які навчаються в нашому закладі. Крім того, цьогоріч двері відкрив і наш дошкільний підрозділ, – розказує Тетяна Савчук і веде мене знайомитись зі шкільною родиною.

Ошатні старшокласниці у вишиванках, хлопці у білих сорочках – таким запам'ятався ліцей мені. Доглянуте подвір’я зусібіч, розмальований асфальт на вулиці і підлога у коридорах – НУШ вже прижилася у цьому закладі.

Учні Володимирецького ліцею №2Автор: Людмила Босик

В Володимирецькому ліцеї №2 є дошкільнята

Вони навчаються в корпусі з окремим входом та з барвисто розмальованими стінами. За словами Тетяни Іванівни, є чотири групи: три групи – інклюзивних, одна група – логопедична. Всі групи мають плюс-мінус 24 здобувачі освіти-дошкільняток.

– Вони налаштовуються на освітній процес поступово, особливо маленькі – це молодша група і надіємося на плідну працю, що цей навчальний рік буде багатий щедрим урожаєм знань і Дасть Бог настане перемога, – каже Тетяна Савчук.

Малеча у класах працює з вчительками – вчать символи України, розказують, як минуло літо і будують на шкільній дошці свій «Дім мрії». Розпитую у дітей – про що ж мрієте?

У перший день навчання вчать символи УкраїниАвтор: Людмила Босик

Мрії школярів і школярочок 4-А Володимирецького ліцею №2:
– Я мрію, щоб війна закінчилась.
– Поїхати на море.
– Я хочу, щоб був мир.
– Поїхати на море.
– Стати футболістом! Відомим футболістом.
– Машина.
– Щоб були веселощі та мир.
– Новий телефон.
– Я мрію, щоб війна закінчилась.

Фото: Людмили Босик

Горбачик Тетяна, класна керівниця 4-А, вражено розказала, що візит журналістів і інтерв’ю для преси у неї вдруге в житті і в той-же самий день – в перший день навчання: «Двадцять чотири роки тому я в Жолудській школі працювала і проводила перший урок у четвертому класі. У мене досі є та газета старенька «Володимирецький вісник», я її зберігаю. Моя найзаповітніша мрія – щоб в нас настав мир і ми ходили гарно до школи без повітряних тривог, без хвилювання за рідних у ЗСУ».

У мене досі є та газета старенька «Володимирецький вісник», я її зберігаю.

Вихователька Оксана Прокопчук розказала про своїх дошкільнят:
– Присутні 24 дітей. Працюємо за програмою «Українське дошкілля». Середня група. Дітки дуже дружелюбні, активні, прийшли всі такі в захваті в садочок – це дуже радує. Іграшки нові, ремонт зроблено. Батьки дуже задоволені пішли – гарний садочок, гарна група, тому що все нове.

Дітки дуже дружелюбні, активні, прийшли всі такі в захваті в садочок – це дуже радує, - Оксана Прокопчук

Працює дошкілля у Володимирецькому ліцеї №2 з 2012 року. У дитсадку чотири групи: три – інклюзивних і одна логопедична група.

Фото: Людмили Босик

– Садок наш готувався до нового навчального року за допомогою батьків в першу чергу і в другу чергу – це допомога була невеличка матеріальна від нашого Управління освіти. Взагалі все, що ви бачите – все помальоване, пофарбоване, прибране, чисте – це все наші працівники. Батьки долучалися лише до ремонтів своїх групових кімнат там, де відвідують їхні дітки і значну роботу провели по облаштуванню ігрових майданчиків, – розказує Наталія Ковлева.

У коридорах надзвичайно гарно розмальовані стіни

Чия це робота, у вас є свої такі майстри чи майстрині? – питаю у пані Наталії.

Батьки долучалися лише до ремонтів своїх групових кімнат там, де відвідують їхні дітки і значну роботу провели по облаштуванню ігрових майданчиків, – Наталія Ковлева.

– Це робота нашої виховательки – Тетяни Карпач. Ця людина також є активною волонтеркою – вона ще розмальовує дуже багато гільз, що ідуть на продаж потім і ці кошти віддаються на потреби Збройних Сил України. Це її робота, і вона як мама працювала – її дитина прийшла у старшу групу, майбутня першокласниця.

Варто згадати, що впродовж всього періоду повномасштабної війни весь колектив і персонал Володимирецького ліцею №2, батьки і матусі волонтерять.

Тут шилися перші розгрузки, плитоноски, тут формувалися пакети продуктові і їхали у всіх фронтових напрямках – військовим і цивільним. Кажуть, гумдопомоги зібрали тони і кошти для потреб ЗСУ, де служать земляки – десятки тисяч.

А на наступний рік сподіваються вчителі, що перший клас буде ще більший. Про це й каже керівниця Тетяна Савчук насамкінець екскурсії закладом:

– Сподіваємось, що буде більше. Але справа в тому, що не всі дітки йдуть до нашого навчального закладу, бо переважна більшість, так як і цьогоріч розходяться по всіх закладах Володимирця.

Про підготовку до зими і успішний кейс роботи практичного психолога і логопеда Володимирецького ліцею №2 розкажу у наступних матеріалах, бо досвід вартий уваги.

А поки задаю завершальне питання пані Тетяні – в новий навчальний рік в умовах повномасштабної війни педколектив і Ви з якими очікуваннями заходите?

Я тішусь нашими людьми – незважаючи на їх душевні переживання в цей складний час, вони ідуть з посмішкою на роботу щодня, - Тетяна Савчук

– Наш педколектив налічує 40 осіб. Ви знаєте, я тішусь нашими людьми – незважаючи на їх душевні переживання в цей складний час, вони ідуть з посмішкою на роботу щодня, з позитивом до дітей, тобто все негативне лишається за порогом нашого закладу.

Цьогоріч в мене 29-й вересень в цьому закладі. І так склалися обставини, що я виконую обов'язки директора, тому щиро дякую всім своїм колегам за підтримку, за добру пораду і в добру путь в навчальний рік! – завершила розмову Тетяна Савчук, виконувачка обов’язків директора Володимирецького ліцею №2.

В переважно жіночому колективі панує здорова атмосфера – колектив шукає сили спільно, щоб виховати дітей справжніми українцями. Невдовзі професійне свято педагогів і вихователів. Щирі вітання всім і побажання перемог на всіх фронтах!

Де знайти інформацію Володимирець.City: