Вікторія Прокопчук живе в Балаховичах Полицької тергромади Вараського району. Вона – керівниця Балаховицького сільського Будинку культури і волонтерка, ініціаторка й ідейна натхненниця багаторічної благодійної акції «Таємний Миколай» та численних волонтерських ініціатив.
«Мені 32 роки, родом я із Заболоття, нині Вараської громади, з багатодітної сім'ї. Вже майже 5 років я займаюся волонтерством. В мене чудова сім'я – 2 діток: 9 і 6 років. У мене прекрасний чоловік, адже без його підтримки я б не змогла це все робити», – так почалося наше спілкування з Вікторією.
В Балаховичах, Полицької громади, де Вікторія працює керівницею закладу культури, вже кілька років проводять акцію, зініційовану нею для діток під гаслом «І знову в школу». Про неї волонтерка на своїй сторінці в Інстаграм тоді розповіла так:
«Що це означає? Ми хочемо зібрати канцелярські набори для діток з багатодітних, малозабезпечених сімей. Для діток з інвалідністю, ВПО, для діток, в яких батьки захищають Україну.
Хто бажає долучитися і допомогти канцелярським приладдям – пишіть в особисті повідомлення [email protected] або за номером +38(098)64 27 84.
Що входить у набір: зошити, ручки, пенали, рюкзаки шкільні, олівці прості і кольорові, лінійки, фломастери, альбоми, гумки, пензлики, папки для зошитів і так далі. Буду вдячна кожному, хто відгукнеться!».
А першою акцією Вікторії був соціальний ролик в соцмережах:
Акція «Таємний Миколай» для підтримки дітей в умовах війни
– Акцію «Таємний Миколай» ми проводимо щорічно уже 5-й рік підряд, – розповідає Вікторія Прокопчук. – Дітки присилають нам листи «До Миколая» на нашу електронну скриньку із своїми мріями. Кожного року це дітки з інвалідністю, з багатодітних сімей, які опинились у складних життєвих обставинах із початком повномасштабного вторгнення росіян в Україну. На жаль, в нас є дітки загиблих і безвісти зниклих захисників, – ми їх теж стараємося підтримати і втілити їхні бажання, підтримати їхні сім'ї і, хоча б трішки, принести в їхнє життя посмішки.
Безпосередньо ця акція найбільше надихає кожного з моєї команди і показує, що навіть у найглибшій темряві завжди жевріє промінь світла. В цьому році в нас є дітки безвісти зниклих військовослужбовців ЗСУ не лише із нашого Вараського району, а вже й з інших областей України. Кожну дитину вітаємо особисто у неї вдома, – вдягаємо новорічні костюми, відчули себе важливими і перейнялися магією свята.
В цьому році в наших планах вже аж 15 населених пунктів, по яких ми будемо їздити, більше 100 дітей! Я дякую кожному «Таємному Миколаю», який чи яка бажає здійснювати дитячу мрію! Це не лише подарунок для дитини, а справжнє новорічне диво».
Ідея культпрацівниці Вікторії Прокопчук з Балахович за ці роки вже масштабувалась
У минулому році волонтери й волонтерки «Таємного Миколая» їздили по 12-ти населених пунктах Вараського району: Вараш, Стара Рафалівка, Собіщиці, Рафалівка, Кошмаки, Лозки, Жолудськ, Полиці, Іванчі, Сошники, Ромейки, Балаховичі.
Активісти Балахович в гостях у дітей
В цьому році вже є й дітки із Володимирця з числа ВПО і діти з Великих Цепцевич. Це переважна більшість громад Вараського району – Полицька, Вараська, Рафалівська, Антонівська, Володимирецька. За п’ять років існування акція виросла з масштабів села Балаховичі завдяки командній роботі і ініціативності організаторки.
В команді волонтерок-активісток – працівниці Балаховицького сільського клубу і бібліотеки, молодь із міста Вараш, і просто небайдужі земляки і землячки, які виявили бажання привітати діток.
«Я і сама не очікувала, що без поширення інформації про нашу акцію по соцмережах і інших інформативних каналах ми зможемо охоплювати таку кількість діток. Про нашу акцію люди дізнавалися від інших людей, друзів, родичів, знайомих. І я вважаю, що це найбільша винагорода для мене і команди, адже довіра і підтримка від людей безцінна. Наші «Таємні Миколаї» також є і за межами нашої країни, і подарунки вони передають перевізниками сюди», – каже волонтерка.
За словами Вікторії, в Балаховичах суттєво активізувалось культурне і громадське життя.
Не стала на перешкоді і війна – навпаки, згуртованість та активності лише зросли: «Молодь у нас чудова і ми спільно робимо все для розвитку нашого села. Разом цьогоріч зробили волейбольний майданчик, толока на селі – разом. В даний час разом будемо висаджувати Алею Пам'яті Героям України».
Вигорання і стрес
Цього року Вікторія Прокопчук стала студенткою Відокремленого структурного підрозділу «Дубенський фаховий коледж культури і мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету». «Це, напевно, і є моє хобі та самореалізація, адже я вважаю, що саморозвиток важливий у будь-якому віці», – вважає моя співрозмовниця.
З таким навантаженням в умовах повномасштабної війни не обходиться без виснаження та стресів. Як справляється Вікторія з цими проблемами? Розпитую про її власні методи.
– Справитися зі стресом мені допомагає моя сім'я і психолог, до якого я вимушено звернулася за допомогою, – зазначає волонтерка. – А надихають мене завжди мої діти. Адже я хочу навчити їх і показати на власному прикладі, що не важливо, у якій сім'ї ти виростаєш, у якому селі чи місті ти проживаєш, ти маєш змогу змінити світ! Коли ти допомагаєш іншим, підтримуєш їх у складні моменти, ти змінюєш свій світогляд, а, отже і їхній світогляд. Попри всі негаразди, завжди будуть люди, які тобі допоможуть.
Кожна жінка має право вибирати свою долю
Власне, в спілкуванні виникла думка запитати, а чи не вважає Вікторія, що суспільна думка про обов’язок жінки бути домогосподаркою і займатись лише сімʼєю – правильна? Як реагує чоловік на активності дружини? Чи підтримує діяльність? Чи вдома у відсутність дружини дає раду дітям – готує, доглядає?
На думку Вікторії «кожна жінка має право вибирати свою долю. Якщо котрась бажає бути домогосподаркою – це її вибір. Хоча я вважаю – це найважча «професія».
– На початку стосунків зі своїм майбутнім чоловіком, я його попередила, що зі мною може бути нелегко. Але, якщо він буде підтримувати мене у будь-яких починаннях, при піднесенні і при падінні (бо життя непередбачуване), я намагатимуся зробити його щасливим. Пройшло чимало років спільного життя, і він всім говорить: «Коли щаслива дружина, щаслива вся сім'я, – каже Вікторія. – Звичайно, в нас не все ідеально, як і в кожній сім'ї, але ми завжди розмовляємо і знаходимо компроміс. А дітки, зазвичай, завжди зі мною в волонтерстві та на роботі у клубі, чи й під час акцій і, поки їм це цікаво, будуть біля мене. Бувають моменти, коли я не можу їх взяти з собою. Але, коли я приїду додому, мене чекатиме смачний борщ від чоловіка. За роки роботи в культурній галузі – десятки благодійних заходів.
Вікторія поділилась десятками світлин з численних подій та робочих моментів. Вона вже і не згадає точну кількість благодійних заходів, ярмарків, аукціонів, лотерей, які провели командою активістів за ці роки, разом із молоддю Балахович.
Волонтери збирають на дрон
Має Вікторія Прокопчук відзнаки за ініціативність: у 2022 році від Рівненської облради – Почесна Грамота «За сумлінну працю, високий професіоналізм…», в тому ж році «За активну волонтерську діяльність…» – Грамота від Вараської райради та Вараської РВА.
Але Вікторія працює не заради відзнак.
«Багато працює в плані організації роботи з підлітками, зробила ремонт клубу, організовувала в 2022-23 роках заходи для ВПО (зараз вже майже всі виїхали). Співпрацює з вірянами ХВЄ по наданню продуктових наборів малозабезпеченим і тим, хто перебуває в складних життєвих обставинах, пішла вчитись за фахом.
Часто організовує збір вживаного одягу – акція «Корзина добра» і роздає по селах. Дуже наполеглива: поставить мету – досягне. Цілеспрямована, має безліч ідей, ініціативна. Організовує толоки з прибирання в селі, з благоустрою, організувала закупівлю диванчиків в школу. Одним словом – Молодчина з Великої букви», – охарактеризувала Вікторію та її активності Руслана Лесько, заступниця голови Полицької громади.
В Балаховичах нині вже в розпалі підготовка до акції «Таємний Миколай»–2024
– Старт її 6 грудня, в День Святого Миколая за новим церковним календарем: «Подарунків цьогоріч уже багато хто мені передав. Це просто не описати словами, як дітки радіють тим подарункам і нам усім. Розповідають нам віршики, співають пісеньки, оченята всіх діток просто світяться від щастя Так, цьогоріч знов 6 грудня ми будемо їздити до наших діток, – емоційно розказує Вікторія про реакцію дітей на їх акцію.
– «Таємним Миколаєм» може стати кожен, хто побажає – це люди, які творять незвичайні речі! І немає різниці, де ти проживаєш: чи то у великому місті, чи у маленькому селі. Бо доброта і людяність змінює цей світ на краще! Щоб взяти участь у нашій акції, потрібно лише написати мені у соцмережах повідомлення, або у вайбер на мій номер телефону.
Коли матеріал готувався до публікації, Вікторія у месенджер надіслала світлини з толоки – в Балаховичах Алею Пам'яті в честь загиблих земляків на російсько-українській війні разом із молоддю висадили.
Купили 20 декоративних дерев на донати у Полицькому лісництві. А лісництво теж пішло назустріч активістам і зробили дуже гарну знижку – обійшлися деревця у 1700 гривень.
– Висаджували туї мої чудові колеги: це бібліотекарка нашої публічно-шкільної бібліотеки Людмила Водько, моя підтримка і опора – Ліда Гаврилюк, яка працює разом зі мною у клубі. Також долучилися учні восьмого класу Балаховицької гімназії і отець Віктор, настоятель Свято- Духівського храму села Балаховичі, - пише Вікторія про подію.
Приєднуйтесь до активізму команди Вікторії - її контакти для участі вгорі, у матеріалі.
Фото з архіву Вікторії Прокопчук. Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу
