Війна внесла корективи у профорієнтацію – жінки керують і ремонтують техніку, і стають трактористками та електромонтерками. Через війну в Україні на фронт пішло багато чоловіків. На виробництвах вже не вистачає фахівців.
Дівчата при вступі у заклади профтехосвіти обирають професії, що раніше вважалися суто «чоловічими»
Про це розповів директор Сарненського професійного аграрного ліцею Микола Морозюк громадській кореспондентці «Володимирецького вісника». А у селах нині жінки вже повноцінно керують тракторами та ремонтують мотоцикли.
– У нашому аграрному ліцеї останніми роками дівчата вже опановували професію електромонтера. А тепер чи не у кожній групі, де навчають працювати на тракторі та іншій сільськогосподарській техніці, теж є дівчата, – каже директор Сарненського професійного аграрного ліцею Микола Морозюк. – Вони старанні, уважні. Спілкуючись із ними, почув, що це потрібно їм для того, щоб помагати батькам-фермерам, які мають свою сільськогосподарську техніку, а деякі здобувають професію тракториста за рахунок цільових направлень від підприємств, тож гарантовано матимуть роботу, знайти яку у селі дуже проблематично.
Директор також відзначив, що останнім часом більше жінок і дівчат вчаться на водійок.
– Не буду обманювати, що мріяла стати трактористкою. Але мені треба допомагати батькам. Тато пенсійного віку, свого часу їздив на заробітки, тож купив трактор, щоб обробляти свій та мамин паї. Тому треба помагати їм, – відверто каже Галина з Вараського району, яка попросила не називати її прізвища. – А в майбутньому хочу бути вчителькою, ще вивчусь – тільки б закінчилась війна. У ліцеї я дружила з точними науками.
Дехто з дівчат хоче і планує мати водійське посвідчення з категоріями «С» та «Е». Ці категорії дозволяють працювати на великогабаритних машинах та автобусах/тролейбусах/трамваях тощо. Керувати хочуть дівчата і вантажівками, що їх в народі називають «фурами».
Дівчата опановують робітничі професії
У прикордонних селах жінки вже давно керують двох- і чотирьох колісними “кіньми”
За останні п’ять років у селі Серники Зарічненської громади суттєво побільшало жінок, які вправно керують скутерами, мотоциклами, автомобілями, сільськогосподарською технікою. До речі, скутерами їздить чи не пів села жінок.
– І моя дружина Надія теж вправно керує скутером, переважно їздить ним у ліс по гриби чи чорниці, у магазин за продуктами, – каже серницький староста Анатолій Полюхович.
На скутерах, за словами старости, їздять на роботу і на виклики завідуюча лікарською амбулаторією Наталія Миколаївна Полюхович та всі її колеги-медпрацівниці, колишня ветлікарка Надія Полюхович, вчителька Роза Михайлівна Полюхович, місцеві поштарки Майя Полюхович та Людмила Полюхович.
До речі, Людмила Полюхович добре освоїла й керування трактором, то часто підміняє на польових роботах чоловіка. На жаль, він – людина з інвалідністю й через стан здоров’я інколи не може сісти за кермо.
Великий авторитет і репутацію жінки, яка з технікою на «ти», має в Серниках Любов Полюхович
– Мені здається, що немає такого виду транспорту, який би не підкорився цій жінці, – з повагою каже про землячку Любов Полюхович Анатолій Полюхович. – Жінка їздить переважно на мотоциклі. Але місцеві приганяють до неї мотоцикли і вона його ремонтує!
За словами старости, пані Люба доладня мотомайстриня і дає консультації щодо їх технічного стану: швидко ставить «діагноз» техніці, якісно ремонтує. До її порад щодо догляду та утримання мотоциклів прислухаються чоловіки.
– Нещодавно я бачив Любов Полюхович на велосипеді, запитав, чому змінила вид транспорту, на що почув у відповідь: «Треную ноги». А ще вона свого часу вправно їздила й верхи на коні. – каже Анатолій Полюхович. – А зараз, коли багатьох чоловіків забрали на фронт, мої землячки виконують і чоловічу роботу, як колись після війни. І не вважають це ганебним. А жінок в наших селах, які керують тракторами, і не перелічити. Війна внесла корективи – у всіх діти, онуки, чоловіки там, їх чекають з війни живими і здоровими.
---
Післямова. Дефіцит на ринку праці в Україні. Агенція УНІАН з посиланням на видання The Washington Post пише, що підприємства в Україні відчайдушно намагаються заповнити численні вакансії, які залишили мобілізовані чоловіки. У статті вказано, що українські жінки отримують нові можливості для кар’єрного росту, керуючи різними машинами, тракторами або працюючи охоронцями.
А 24 липня 2024 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що пілотний проект навчання жінок-водійок створить нові робочі місця та можливості професійного розвитку жінок у сфері громадського транспорту, відповідно до вимог транспортної реформи в Україні та європейських стандартів. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури спільно з Представництвом ООН Жінки в Україні запустять пілотний проект навчання жінок-водійок.
Проєкт під назвою «Розширення професійного потенціалу жінок у сфері пасажирських перевезень» – це безоплатна програма для розвитку професійних навичок жінок. «Фактично це відповідь на дефіцит кадрів у сфері перевезень, спричинений повномасштабним вторгненням».
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач розказав про водійок в Україні на комунальному електротранспорті (трамваї та тролейбуси). Виявляється, в цьому сегменті працює майже дві тисячі жінок. «На автобусних маршрутах в регіонах працює не більше 10 жінок. Якщо говорити за електротранспорт, то жінок там працює майже 2000 (чоловіків 3 тисячі). Тобто на відміну від автобусів, працевлаштування жінок саме на електротранспорті значно більш поширене», – сказав Деркач. За його словами, саме тому міністерство ініціювало проект щодо залучення жінок у пасажирські автобусні перевезення.
Він зауважив, що першою причиною є дефіцит кадрів, а друга – відсутність «попиту» на цю професію серед жінок та стереотипні уявлення в суспільстві, що це начебто «чоловіча» професія.
Олександра ЮРКОВА, громадська кореспондентка ТОВ «Володимирецький вісник». Матеріал підготовлено за підтримки Волинського прес клубу
