23 січня - роковини похорон офіцера-тренера Олега Китуна з Великих Цепцевич. Досі його пам'ять бережуть в спортклубі MGym в Володимирці, де він до повномасштабної війни працював тренером. Про це розказала тренерка Мирослава Лукша.
Олег Владиславович Китун до повномасштабного вторгнення росіян в Україну займався тренуванням дітей в володимирецькому клубі MGym - греко-римська боротьба. Вже й перший турнір провели у жовтні 2019 року.
До слова, на висвітлення цієї спортивної події у Володимирці, в статусі інформаційного партнера, запросили й мене, як журналістку редакції Володимирець.City.

Тоді вперше й познайомились зі щирим і фанатично відданим спорту вчителем з Великих Цепцевич, на той час вчителем фізкультури Більськовільського ліцею - Олегом Китуном.
В тому ж 2021 році Олег ще раз потрапив в об'єктив журналістки - на військові збори тероборони він зголосився добровільно, тим паче, що мав звання молодшого лейтенанта запасу. А у лютому 2023 року - коротка відпустка і візит до спортклубу, на жаль, останній.
Без роздумів в перші дні віроломного нападу росіян на Україну Олег Китун пішов до терцентру - став офіцером-розвідником 14 ОМБр.
- Десь 24 чи 25 лютого 2022 року ми планували провести Другий турнір з греко-римської боротьби тут, у нас, в клубі. Вже все було готове - Олег замовив і закупив грамоти переможцям, статуетки і нагороди, - розказує Мирослава Лукша, колега-тренерка зі спортклубу.
- Але цей турнір і досі в планах. Війна завадила. Олег загинув, але ми всі всеодно плануємо втілити його мрію - провести Другий турнір. Його ми присвятимо пам'яті Олега Китуна, нашого тренера, нашого Героя.

Військовослужбовець 14-ї ОМБр, старший лейтенант, розвідник, комвзводу загинув при виконанні бойового завдання у Куп'янському районі, на Харківщині 16 січня 2024 року.
- Його побратими з поля бою забрали 18 січня, а додому син повернувся 23 січня. Він завжди казав: "Мамо, та я вернусь, чого ти переживаєш! Як не вернусь, то вернусь". Ото так він нам вернувся. Я пишаюсь своїм сином, всіма своїми дітьми. От Олег раніше завжди розказував про своїх дітей в клубі і в школі - вони такі спритні, вмілі, він ними просто жив! За свої гроші купував дітям треніки, оті кросовки, він постійно їх підтримував в усьому! Його мрія була - створити свій спортивний клуб і тренувати дітей, - розказує журналістці Володимирець.City та газети "Вісник Полісся" в телефонній розмові мама Олега - пані Олена.

До сьогодні в спортклубі MGym у Володимирці є шафка тренера Олега Китуна. Її номер - 39.
Нагороди, придбані Олегом Китуном, що з 2022 року чекають своїх переможців
Там досі на гачку нашвидкуруч скинута тренером футболка з логотипом клубу та кросівки.

Ні власники, ні тренерки, ні відвідувачі не чіпають її - то пам'ять про живчика-тренера Олега Владиславовича Китуна з Великих Цепцевич. Йому навіки 33 роки.
Згуртувалися родина, друзі та побратими - створили петицію до Президента України щодо присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому лейтенанту, командиру розвідувального взводу 2-го стрілецького батальйону військової частини А1008 - Китуну Олегу Владиславовичу. Вона у передбачений час набрала навіть більше, аніж 25 тисяч голосів. Наразі вона ще на розгляді.
Честь тренеру-педагогу! Вічна пам'ять кожному Герою-захиснику!

