Не чекати завершення переговорів, а вже зараз будувати інституції, готувати проєкти, навчати людей та вчитися працювати за європейськими правилами. Саме така думка червоною ниткою проходила крізь увесь десятий вебінар міжнародної програми TED4Ukraine2026. Про що йшлося - детальніше у матеріалі учасниці міжнародної програми.
Участь в 10-му семінарі взяли близько сорока учасниць і учасників з усієї України - це посадовці і бізнесмени, громадські активісти і самоурядовці. Його спікером став доктор Єжи Плєва – колишній Гендиректор Європейської Комісії з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, колишній заступник міністра сільського господарства Польщі, один із головних переговорників Польщі щодо вступу до ЄС у сфері аграрної політики.
Сьогодні він є експертом Team Europe Direct Polska і консультує Україну щодо переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу. Саме тому його експертність – це власний практичний досвід. А ще – він щирий прихильник України. Про це він наголосив у вступному слові:
«Насамперед хочу висловити щиру солідарність з українським народом. Я знаю, що сьогодні переживає Україна, і з великим болем спостерігаю за цими подіями. Постійні атаки на українські міста, на цивільне населення є надзвичайно трагічними та вражають своєю жорстокістю. Водночас я щиро захоплююся мужністю громадян України. Ви захищаєте не лише свою державу, а й безпеку всієї Європи, захищаєте й наші кордони. За це вам велика вдячність.
Я ще більше ціную те, що навіть у таких надзвичайно складних умовах ви знаходите час і бажання говорити про майбутнє, про європейську інтеграцію та Спільну аграрну політику Європейського Союзу. Розумію, що сьогодні перед Україною стоїть безліч набагато гостріших викликів, однак ви знайшли можливість долучитися до цього семінару. Для мене це велика честь і свідчення вашої відповідальності за майбутнє країни».
Пан Єжи тематикою євроінтеграції займається вже кілька десятиліть. Спочатку працював над нею як науковець, згодом був одним із учасників переговорного процесу щодо вступу Польщі до Європейського Союзу, а сьогодні підтримує Україну в межах проєкту Ukraine2EU. Це спеціальна експертна група, яка з польського боку допомагає українській переговорній команді в процесі підготовки до членства в Європейському Союзі.
«Не чекайте завершення переговорів»
Однією із найсильніших тез семінару стала порада екперта українським громадам: «Основний висновок для регіонів – не чекайте завершення переговорів. Регіони, які вже зараз працюють над проєктами, партнерствами, навчають своїх працівників і готують інституції, будуть найкраще підготовлені до тих можливостей, які відкриє Спільна сільськогосподарська політика Європейського Союзу».
Фактично ці слова стали відповіддю на питання, яке сьогодні ставлять собі багато українських громад: коли починати готуватися до вступу в ЄС? Відповідь експерта – вже зараз.
Єврореформи - від виживання до стійкості. Скрін презентації Єжи Плева
Європа – це не лише єврогроші
Часто можна почути думку, що вступ до ЄС – це передусім фінансування. Єжи Плєва пояснює інакше:
«Спільна сільськогосподарська політика – це не лише виплати фермерам. Це система стандартів, контролю, розвитку сільських територій, інформаційних систем, статистики, платіжних агентств і відповідальності адміністрації. Фактично це операційна система сільського господарства».
Саме тому Україні доведеться будувати не лише нові дороги чи ферми. Потрібно буде створювати інституції, навчати людей, формувати реєстри, запускати електронні системи. будувати контроль за виконанням рішень і впровадженням реформ.
«Якщо порівняти Спільну аграрну політику Європейського Союзу із сучасним комп'ютером, то її можна назвати своєрідною операційною системою сільського господарства. Вона визначає правила, за якими функціонує вся аграрна сфера», – зазначив пан Єжи.
Ця система складається з кількох ключових елементів. Перший – підтримка доходів сільськогосподарських виробників, тобто прямі виплати фермерам. Другий – організація аграрних ринків. Це означає, що в Європейському Союзі існують чіткі правила функціонування ринків молока, м'яса, зернових, овочів та іншої сільськогосподарської продукції. Усі ці механізми детально врегульовані законодавством. Третій елемент – стандарти якості та безпечності основних видів аграрної продукції. І четвертий, не менш важливий напрям, – розвиток сільських територій. Йдеться не лише про модернізацію фермерських господарств чи закупівлю сучасної техніки. Це також розвиток місцевої інфраструктури: будівництво та ремонт доріг, водопроводів, інших об'єктів, необхідних для життя і розвитку сільських громад.
Саме цей компонент, на думку польського експерта, має особливе значення для України. Російська агресія завдала величезних руйнувань сільській інфраструктурі, тому потреба у її відновленні буде надзвичайно великою.
«Для центральної влади, органів місцевого самоврядування та регіональних адміністрацій це означає дуже конкретні завдання. Регіони повинні мати достовірні дані про сільськогосподарські господарства, земельні ділянки та інвестиційні потреби. Вони мають навчитися якісно готувати проєкти, розвивати систему дорадництва для аграріїв, організовувати ефективний контроль та забезпечувати, щоб малі й середні господарства не залишилися осторонь процесів модернізації», – акцентує спікер.
Основний висновок очевидний: переговори щодо фінансових умов вступу до Європейського Союзу будуть надзвичайно важливими. Однак не менш важливою є спроможність держави впроваджувати європейські політики на практиці.
Якщо регіон не має якісної статистики, підготовлених проєктів, компетентних установ і дієвих контрольних механізмів, він просто не зможе повною мірою скористатися можливостями, які надає Спільна аграрна політика Європейського Союзу. Про це і каже експерт з питань євроінтеграції:
«Я добре знаю це з власного досвіду. Під час переговорів щодо вступу Польщі до Європейського Союзу я відповідав за аграрний напрям. Після завершення переговорів і погодження умов членства потрібно було створити відповідні державні установи та інституції, які б відповідали вимогам Європейської Комісії.
Якщо такі органи не були створені або не пройшли необхідну сертифікацію Європейської Комісії, країна просто не могла використовувати кошти європейських фондів. Польщі також знадобився певний час, щоб сформувати ці інституції та отримати право повноцінно користуватися фінансовими можливостями Європейського Союзу».
Харчова безпека: чому ЄС перевіряє не лише продукт, а всю його історію
Під час вебінару доктор Єжи Плєва окремо наголосив: один із найскладніших напрямків переговорів України з Європейським Союзом – це не аграрні дотації, а саме продовольча безпека. За його словами, у ЄС діє принцип «від поля до столу». Це означає, що європейські контролюючі органи повинні мати можливість простежити весь шлях продукції — від земельної ділянки чи ферми до полиці магазину:
«Щоб продукти могли вільно перевозитися без перевірок на кордоні, вони повинні відповідати європейським стандартам якості, санітарним і ветеринарним вимогам. Потрібно знати не лише звідки походить продукт, а й мати можливість простежити весь ланцюг його виробництва».
Експерт пояснив, що саме тому для України зараз надзвичайно важливо створювати сучасні лабораторії, системи ветеринарного та фітосанітарного контролю, реєстри виробників, електронні бази земельних ділянок та систему ідентифікації тварин. Окремо він звернув увагу на систему traceability – можливість буквально «прочитати історію» будь-якого продукту:
«Має існувати система, яка дозволяє відстежити походження продукції на кожному етапі. У разі необхідності можна встановити навіть конкретну тварину, від якої походить продукція. Саме так працює сучасна європейська система безпеки харчових продуктів».
Безпека харчування - єврореформи. Скрін презентації Єжи Плева
Єжи Плєва також навів приклад із використанням засобів захисту рослин. У багатьох країнах світу ще дозволені окремі пестициди, які в Європейському Союзі вже давно заборонені через ризики для здоров'я людей:
«Європейський Союз не може заборонити іншим країнам використовувати ці речовини. Але якщо продукція потрапляє на європейський ринок, залишки таких препаратів не можуть перевищувати встановлених норм. Саме навколо цих питань зараз тривають одні з найскладніших переговорів».
На думку експерта, саме готовність України забезпечити дієву систему контролю якості продукції стане одним із ключових факторів успішної інтеграції до спільного європейського ринку.
Польща євроінтеграцію теж починала з труднощів
Одним із найцікавіших моментів стала розповідь про власний досвід Польщі:
«Не можна просто сказати: у нас вже є агентство, у нас є проєкти – дайте гроші. Європейська Комісія перевіряє всі процедури, інформаційні системи, оцінювання проєктів. Лише після цього агентство отримує акредитацію. У Польщі цей процес тривав роками».
Для України цей приклад особливо актуальний, адже сьогодні багато громад уже готуються працювати з міжнародними фондами.
Хорватія згадувалася під час семінару
Одним із найцікавіших прикладів стала Хорватія. Це країна, яка останньою вступила до ЄС і має також досвід війни. Після війни у 1995 році ця країна також мала великі площі замінованих земель. За словами пана Єжи, під час переговорів про вступ до ЄС хорватська сторона змогла погодити використання частини коштів на розмінування сільськогосподарських територій. Експерт наголосив, що масштаби українських проблем незрівнянно більші, однак сам механізм показує: ЄС готовий враховувати специфічні наслідки війни, якщо країна має якісно підготовлені аргументи та проєкти.
Що робити в плані євроінтеграції місцевій владі вже зараз?
Під час вебінару учасники поставили окреме питання про реформу місцевого самоврядування та роль громад. Відповідь експерта була досить конкретною. Європейський Союз не визначає, як саме Україна повинна будувати систему місцевої влади. Це право самої держави. Натомість ЄС оцінює інше: чи здатні органи влади ефективно управляти коштами, контролювати проєкти та забезпечувати якість їх реалізації:
«Я хотів сказати, що вже зараз на регіональному рівні потрібно думати про те, як підготуватися до майбутніх проєктів, щоб у той момент, коли відкриється можливість подавати заявки на фінансування, їх можна було швидко оформити відповідно до вимог Європейського Союзу».
Саме тому питання міжнародної проєктної діяльності поступово стає не винятком, а новою нормою для українських громад.
Регіональні реформи. Скрін презентації Єжи Плева
Українські громади мають величезний шанс на успіх
Під час зустрічі багато говорили про розвиток сільських територій. Єжи Плєва навів приклад Польщі:
«Можна порівняти, як виглядало польське село до вступу до Європейського Союзу і після вступу. Це видно неозброєним оком. Змінилися дороги, будинки, водопроводи, місцева переробка. Деякі сільські території сьогодні мають навіть кращу цифрову інфраструктуру, ніж окремі міста».
Це чи не найкраще пояснює, що європейська інтеграція – це не лише про нові чи змінені закони.
Авторський погляд
Я дедалі більше переконуюся, що євроінтеграція починається у малій і великій громаді чи в кабінеті старости, в міській чи селищній раді або ж в фермерському господарстві, в громадській організації, яка вже сьогодні вчиться писати міжнародні проєкти або в окремих прогресивних особистостях, які чітко розуміють перевагу євроінтеграції.
Для українських громад це означає лише одне: уже сьогодні потрібно вчитися працювати з міжнародними програмами, готувати якісні проєкти, створювати партнерства та формувати команди, які завтра зможуть ефективно залучати європейські ресурси.
Для мене десятий семінар був цікавим не лише аграрною тематикою. Він вкотре показав, наскільки тісно між собою пов'язані аграрна політика, реформа місцевого самоврядування, міжнародна проєктна діяльність, розвиток громад і європейська інтеграція. Найголовніше, що я винесла із цієї зустрічі, – не варто чекати, коли «згори» надійде команда чи готовий рецепт. Досвід Польщі та інших країн свідчить: ті, хто почав готуватися раніше, змогли швидше скористатися можливостями Європейського Союзу.
Кожен вебінар програми TED4Ukraine2026 – це надзвичайно об'ємний, насичений фактами та практичним досвідом матеріал. У межах однієї журналістської статті технічно неможливо передати всі тези, приклади та рекомендації, які озвучують європейські експерти. Саме тому для мене особливу цінність має можливість зберігати записи таких зустрічей, повертатися до них знову, переосмислювати почуте та використовувати ці знання у своїй професійній діяльності.
Участь у програмі TED4Ukraine2026 – це можливість не лише слухати провідних європейських експертів, а й бачити логіку тих змін, які вже завтра стануть частиною українського життя. І дуже сподіваюся, що матиму нагоду побачити це власними очима під час навчальних візитів до польських громад, де євроінтеграція стала якістю повсякденного життя – із сучасними дорогами, розвиненою інфраструктурою, сильними громадами та селами, які в окремих випадках сьогодні мають навіть більше можливостей для розвитку, ніж деякі міста. Саме такою, на мою думку, має бути справжня європейська інтеграція – її результат відчуває кожен мешканець громади.
Довідково: Програма TED4Ukraine2026 реалізується Team Europe Direct Polska спільно з громадськими організаціями «Центр «Жіночі перспективи», «Благодійний фонд «Єдність за майбутнє» та «Скриня корисних справ». Ініціаторами програми та її організаторами на волонтерських засадах є Оксана Дроздовська, Ірина Трохим, Оксана Давиденко з української сторони та Ірина Ткешелашвілі від польського партнера. Завдяки їхній ініціативі українські представники органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, освітньої сфери, бізнесу та активної громадськості мають можливість знайомитися з практичним досвідом Польщі на шляху до членства в Європейському Союзі.
