Уявімо, що ви живете на прифронтовій території й шукаєте громаду, куди можна переїхати. Ви заходите на офіційні сайти, шукаєте інформацію про житло, соціальну підтримку, роботу і людей, які вже представляють інтереси переселенців. Одним із таких механізмів є Ради ВПО. Але чи легко їх знайти? Ми перевірили це на прикладі Вараського району в межах проєкту «Журналістика рішень. Інтеграція ВПО» – наскільки доступною є інформація про представництво інтересів переселенців у п’яти громадах Вараського району.
У п’яти громадах Вараського району: Антонівській, Локницькій, Зарічненській, Володимирецькій та Вараській утворені та діють Ради з питань внутрішньо переміщених осіб. Таку інформацію ми отримали у відповідь на журналістський запит у межах проєкту «Журналістика рішень.
Відкритість інформації дає можливість зрозуміти, хто представляє інтереси ВПО, як зв’язатися з Радою, коли відбуваються засідання та чи можна подати власну пропозицію. Тому ми шукали не лише факт створення Ради, а й її «інформаційний слід» у відкритому доступі.
Інтеграція ВПО». Відтак вирішили перевірити практичний момент: наскільки легко мешканцю громади знайти в інтернеті інформацію про роботу органу, який має представляти інтереси ВПО.
Для ВПО це не формальність. Відкритість інформації дає можливість зрозуміти, хто представляє інтереси ВПО, як зв’язатися з Радою, коли відбуваються засідання та чи можна подати власну пропозицію. Тому ми шукали не лише факт створення Ради, а й її «інформаційний слід» у відкритому доступі.
53 Ради на Рівненщині – і де їх шукати?
У процесі дослідження ми звернулися і до інформації обласного рівня. На офіційному сайті Рівненської обласної державної адміністрації знайшли звіт за І півріччя 2026 року, у якому зазначено: при територіальних громадах області створено 53 Ради з питань внутрішньо переміщених осіб. Окрім них, діють чотири Ради при районних державних адміністраціях та обласна Рада ВПО.
Ця інформація стала для нас додатковою точкою перевірки: якщо в області функціонує така розгалужена мережа рад, чи можна без зайвих пошуків знайти інформацію про конкретну Раду, її склад, контакти, засідання та результати роботи? Ми розраховували знайти насамперед практичні контакти для ВПО, однак на обласному ресурсі адрес і контактів усіх 53 рад не виявили. Відтак далі перевіряли вже офіційні ресурси громад Вараського району.
Це розгалужена система представництва інтересів переселенців. Водночас цифра 53 підтверджує факт створення рад, а не автоматично доводить активність кожної з них. Тому наше дослідження мало інший фокус: чи може звичайна людина швидко знайти інформацію про створений для неї механізм участі.
Про обласну Раду інформацію знайти можна
На офіційному сайті Рівненської ОДА є окремий розділ, присвячений діяльності Ради з питань ВПО. Там зібрані матеріали про її роботу, документи та звіти. У звіті Ради за вересень 2023–серпень 2025 року вказані контактні дані, зокрема електронна пошта [email protected].
Є й актуальне підтвердження роботи: в офіційному звіті ОДА зазначено, що з початку 2026 року відбулося два засідання обласної Ради ВПО. Серед її завдань – сприяння реалізації прав ВПО, залучення їх до розроблення нормативних актів, захист прав та інтересів у питаннях соціального захисту, житла, зайнятості, психосоціальної, медичної та правової допомоги.
Вараський район: інформаційний слід різний
На офіційних ресурсах п’яти громад ми шукали інформацію не лише за точною назвою «Рада з питань внутрішньо переміщених осіб», а й за варіантами «Рада ВПО», «координаційна рада ВПО», «рада з питань ВПО», «внутрішньо переміщені особи», «вимушено переміщені особи» та іншими близькими формулюваннями. Адже спосіб публікації інформації на сайтах громад відрізняється.
Найбільший інформаційний масив ми побачили на ресурсі Вараської міської ради. Тут є окремий розділ для ВПО, відповідні документи, Дорожня карта інтеграції ВПО у Вараській громаді. Є й документальний слід роботи Координаційної ради з питань ВПО, зокрема протокол її засідання.
На офіційному ресурсі Вараської міської ради є окремий розділ, присвячений внутрішньо переміщеним особам. Там можна знайти інформацію про підтримку ВПО та відповідні документи. Окремий інтерес становить Дорожня карта інтеграції ВПО у Вараській громаді. Вона важлива тим, що переводить тему інтеграції переселенців із загальних декларацій у конкретні напрямки роботи громади.
Це хороший приклад переходу від первинної допомоги до довгострокової інтеграції. Водночас інформацію саме про діяльність Ради користувачеві доводиться шукати серед різних матеріалів. Зручної сторінки за принципом «склад/контакти/засідання/протоколи/результати» ми не побачили.
В Антонівській, Локницькій, Зарічненській та Володимирецькій громадах також є інформація про ВПО у новинах, соціальних розділах, рішеннях ради, розпорядчих документах. Але інформаційний маршрут різний. Десь відповідь можна знайти швидко, десь доводиться переглядати документи й різні розділи сайту. Відсутність окремої сторінки Ради ВПО не означає, що вона не працює. Це означає, що пересічному користувачеві не завжди просто побачити цю роботу у відкритому доступі.
Чому це важливо?
Рада ВПО створюється не заради самої назви. Її завдання – представляти інтереси людей, які були змушені залишити свої домівки, допомагати владі краще розуміти їхні потреби та залучати переселенців до ухвалення рішень. Тому людині важливо знати, хто входить до Ради, як із нею зв’язатися, коли відбуваються засідання, які питання розглядаються та що відбувається з рекомендаціями.
Рівненщина продовжує приймати евакуйованих людей і в 2026 році. Зокрема, у березні область зустріла третій евакуаційний поїзд із Донеччини, а людей планували розселити в населених пунктах Вараського району. Тож питання представництва інтересів ВПО для району залишається актуальним.
Це особливо актуально, коли йдеться вже не лише про первинну допомогу, а про довгострокову інтеграцію ВПО у громади. Рівненщина продовжує приймати евакуйованих і в 2026 році. У березні область зустріла третій евакуаційний поїзд із Донеччини, а людей планували розселити, зокрема, у Вараському районі.
Що показав наш пошук
Ми не ставили за мету оцінити ефективність Рад ВПО. Для цього потрібен окремий аналіз протоколів, рішень і рекомендацій, а також розмови з членами рад та самими переселенцями. Ми перевіряли інше: наскільки видно їхню роботу в офіційному інформаційному просторі.
Попередній висновок: Ради ВПО в п’яти громадах створені, але інформація про них не завжди зібрана в одному місці й доступна так само просто, як інформація про інші органи місцевого самоврядування. На рівні Вараського району інформація розпорошена між сайтами громад та районної адміністрації.
Для нас це не крапка, а результат, з якого можна рухатися далі. Якщо створено механізм участі ВПО, наступне питання – зробити його видимим і зрозумілим для тих, заради кого він існує. Бо доступна інформація – це одна з передумов реальної участі держави в інтеграції вимушених втікачів від війни.
Куди звернутися ВПО у Вараському районі
Окремі контакти КоордРад ВПО оприлюднені не всюди. Для практичного звернення можна скористатися офіційними каналами громад або районної адміністрації.
|
смт Володимирець, вул. Грушевського, 56; (03634) 2-31-34; [email protected]; varashrda.gov.ua |
|
|
с. Антонівка, вул. Б. Хмельницького, 14; (03634) 6-12-68; [email protected] |
|
|
с. Локниця, вул. Центральна, 55; (03636) 4-47-36; [email protected]; loknycka.gromada.org.ua |
|
|
zartg.gov.ua; селищна рада, сектор соціального захисту або Центр надання соціальних послуг |
|
|
смт Володимирець, вул. Повстанців, 21; (03634) 2-52-10; [email protected]; volodselrada.gov.ua |
|
|
varashmtg.gov.ua, розділ «ВПО»; Департамент соціального захисту та гідності; ЦНАП: м. Вараш, мкрн Будівельників, 25/1; +380 67 364 37 46 |
Редакційна примітка: матеріал перевіряє доступність інформації у відкритих офіційних ресурсах і не є оцінкою фактичної ефективності Рад ВПО. Підсвічумо проблему: розрив між наявністю механізму та його інформаційною доступністю. Виправити її не потребує створення нової системи. Достатньо впорядкувати інформацію: визначити єдиний алгоритм її розміщення, передбачити окрему сторінку або зрозумілий розділ про Раду ВПО, оприлюднити склад, контакти, графік засідань, протоколи та результати роботи. Фактично створити просту інформаційну дорожню карту для людини, яка шукає допомоги або хоче долучитися. І тоді створена Рада буде не лише формально існувати в системі місцевого самоврядування, а й залишатиметься видимою для тих, заради кого її створили.
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду
