Добробут людей у локації проживання напряму залежить і від благоустрою населеного пункту – так званий «індекс комфортності життя». В деяких сусідніх країнах це «індекс якості міського середовища». Як його покращують у селищі Володимирець з десятьма тисячами населення, ми й розкажемо.
Сьогодні громадам надають центральні органи влади все більше повноважень в рамках реформи децентралізації. Часто через «бюджетні діри» чи некомпетентного керівника у селах і селищах громади поступаються освітленням, ремонтами доріг, благоустроєм – бо елементарно не вистачає на зарплату чи енергоносії.
Але це точно не про Володимирець, де на благоустрій щороку використовують мільйони гривень.
Конкурс на посаду спеціаліста з благоустрою був серйозний
Володимир Артюшик родом із сусіднього села Красносілля. У райцентрі мешкає вже 15 років. Енергійний, комунікабельний, з «хазяйським» підходом до всякої справи, він 2 січня відмітить у своєму робочому календарі другу річницю перебування на посаді спеціаліста з благоустрою у селищній раді Володимирця.
Володимир Артюшик, спеціаліст з благоустрою Володимирецької селищної ради
– У конкурсі на отримання цієї посади було кілька хлопців і жінка. Коли я подавав документи, то прочитав посадову інструкцію на цю посаду, бо ж маю знати, чим займатимусь. Але, без образи тодішній жінці-конкурентці, подумав: «Як же ти справишся зі всіма цими грязючно-очисними обов’язками, це ж не кабінетна робота, це ж резинові чоботи і матюки!», – розказує, усміхаючись Володимир Дементійович по дорозі до щойно встановленого сміттєзбірного майданчика у дворі поліцейського відділка.
Сміття збирати селище буде по-європейськи, роздільно
У Володимирці встановлено за 2018 рік – один і цьогоріч два закритих майданчики для роздільного збору сміття. Один такий комплект, з контейнерами вартує 48 тисяч гривень. Ось ми й поїхали оглянути їх. Ці майданчики для українських селищ і міст не новинка. Окремо збираються пластик та органічні відходи. Ящики металічні. Для пластику – з металічної сітки. Майданчик під накриттям та зі зручним доступом для вивезення і для доступу користувачів. Дверцята лише на гачку, без замка.
– А нащо замикати? – дивується пан Володимир. – Вирішили їх поставити фактично у центрі, щоб ближні установи та мешканці могли сюди зносити відходи, бо часто зустрічаю людей, які пакети зі сміттям кидають до малих урн у центрі. Їх розтягують собаки, але це окрема тема. А тепер є три таких майданчики – за бібліотекою, за поліцейськими гаражами і на площадці між початковою школою та садочком «Малятко». Возитимемо сміття централізовано.
Сміттєсортувальний майданчик європейського зразка, біля садочку «Малятко»
До слова, якраз на попередньому виконкомі у листопаді директор дитсадка «Малятко» Світлана Жданюк скаржилася на потребу придбання великого сміттєвого контейнера, бо заклад має багато відходів. Діти все-таки.
А тепер питання для них знято. Вивезенням сміття займатиметься у 2020 році місцевий підприємець , який виграв тендер на цю послугу, бо запропонував дещо меншу ціну.
Таким чином, шляхом тендерів через систему «Prozorro» у селищі забезпечується чесна конкуренція для малого та середнього підприємництва на власній території.
Повертаємось до селищної ради, бо Володимир Дементійович пообіцяв похвалитись модерновими сміттярками, які встановлять по центральних вулицях Володимирця. У селищнорадівському гаражі трьома стосами стоять 80 зелених італійських ящиків, що облаштуються на бетонних електроопорах. Вони з кришками і ручками, об’ємні і естетичні. Селищна рада за них віддала 100 тисяч гривень.
– Ми їх закріпимо до електроопор, а на площі вмонтуємо спеціальні опори. Вони будуть на такій висоті, щоб собаки не могли залізти. Вони гарні і міцні, хоч на перший погляд і не скажеш. Кожен на замочку. Тож прибиральник прийде, відкриє, висипле і назад закріпить. Надіюсь, що не зламають, як той знак, – демонструючи мені нову урну, каже спеціаліст з благоустрою.
Щоб селище не підтоплювало – чистять водоканали
Далі їдемо за Володимирецький колишній колгосп, де якраз проводиться очистка водоканалу. За умовами укладеної угоди, знов же місцевий підприємець власною технікою зачистив 230 метрів від двадцятирічного намулу. Бюджету ця робота обійшлася 140 тисяч гривень.
– Цей канал йде з вулиці Лісової через увесь Володимирець, по південній стороні. Люди багато років скаржаться на підтоплення ділянок під час танення снігу чи великих злив. От бачите, ще кілька зачерпів ковша екскаватора – і вода піде в Бережанку, а не людям на городи, – пояснює Володимир Дементійович.
Ми стоїмо на мосту, а поряд новий потужний екскаватор вже зачерпує зарослі поряд з бетонною плитою мосту. Шморг – і очерети з болотом викинуті на берег, а зі звільненої труби знайшла волю вода. Коли вода зійде, за словами Володимира, техніка переїде на інший бік мосту і чиститиме канал аж до селища.
Зі слів селищного голови Олександра Осмоловича, на захист від підтоплення цьогоріч з бюджету виділено рішенням сесії 300 тисяч гривень і вже очищено два водовідвідних канали. Ще такі ж роботи проведено на вулиці 1 Травня, а в районі лісництва облаштовано канал-кювет на суму 120 тисяч гривень. В планах ще була розчистка каналу «Меліоративна-Симона Петлюри», але через погоду роботи відкладені до весни.
– Буває, що за робочий день тричі переодягаюсь. То в грязюку влізу (бачите, земля жива і мокра), то об якісь будівельні матеріали замурзаюсь. Резинові чоботи в багажнику вожу. Брудна моя робота. В прямому і переносному змісті. Бо інколи чую «грязні» словечки в свою адресу, коли змушую навести порядок «господарів», або й самому доводиться підвищити голос, щоб мене почули. Та тішить її результат – чисте сумління і чергова облаштована територія, – розповідає Володимир Дементійович.
Дороги будуються на умовах співфінансування громади
Їдемо на північну околицю Володимирця, до мікрорайону Аеродром. Тут укладають білощебеневе дорожнє покриття на вулиці Гоголя, Данила Галицького та усувають наслідки вандалізму – знищеного дорожнього попереджувального знаку. Вантажівки сипали фракційний щебінь на піщану подушку, а грейдер той щебінь акуратно розтягував на ширину 4,5 метра, передбачених нормами.
Володимир Дементійович переміряв метрівкою-рулеткою, щось порахував на мобільному калькуляторі, і зробив кілька дзвінків. То, напевно, телефонував заступнику, Василю Лосінцю, бо саме він відповідає за якість дорожних робіт.
Ремонт з'їду Соборна - Д. Галицького за зверненням жителів вулиці
– У нас дороги, у так званих «спальних районах», ремонтуються чи будуються на умовах співфінансування – 50 на 50. Але зазвичай левова частка організаційних робіт - на селищній раді, бо люди дають гроші до кошторису робіт, а всі нюанси, що обов’язково виникають в будь-якому ділі, в кошторисі не врахуєш. Усе треба проконтролювати, а потім ще й відповідати за якість робіт. От на Гоголя десять чоловік відмовились долучатись до будівництва дороги, і щебеневе покриття будується не до кінця вулиці. А на з’їзді з Соборної на Галицького за зверненням жителів прийнято рішення впорядкувати цю ділянку дороги, бо тут ями, вода не стікає. Депутати підтримали, гроші передбачено – і вже, бачте, ремонт завершується, – вказує на грейдер спеціаліст з благоустрою.
Дійсно, рішенням виконкому 17 грудня затвердили кошторисну документацію на ремонт дороги на відрізку Гоголя, 53 – провулок Богдана Хмельницького на суму 197, 9 тисяч гривень та частини дороги по вулиці Данила Галицького на суму 29, 9 тисяч гривень.
Щоразу знаходяться вандали-руйнівники. Нащо?
А ще ми обурювались і розмахували руками разом із начальником «Акви» Олегом Крилюком біля свіжознищеного вандалами в цьому районі дорожнього знаку. За словами Олега В’ячеславовича, знаки встановили за дві доби до цього.
А нині металічна труба зрізана, бетон у землі тріснутий, бо, напевно, знак силились вивернути із землі. От вам і 21 століття!
Чи то крадуть той шмат труби, чи то зумисне шкодять. Знов треба відновлювати нове. Оксюморон якийсь.
Для зручності гостей селища замовили таблички з назвами вулиць
Ще володимирчани і гості селища мали помітити однакові біло-сині таблички – назви вулиць, що розміщені на будинках чи на розі багатьох вулиць. Нещодавно закупили 130 штук таких вказівників. Їх ціновий сегмент – 160-200 гривень кожна, залежно від величини буквеної частини напису, а загальний бюджет – 23,2 тисячі гривень. Таблички без номерів, бо ж треба отримати згоду господаря на розміщення. Ця ідея ще й носить перспективний характер. За словами Віктора Новака, секретаря, це вже своєрідна підготовка до перепису населення.
То благоустрій – це ж на БЛАГО?
Я фізично нічого не робила, лише супроводжувала Володимира Артюшика та фотографувала. Але взуття після такої роботи довелось чистити від грязюки, ніс достатньо замерз, хоч і добрячий «плюс» на вулиці. А неметушливий, але організований і дієвий спеціаліст з благоустрою (хм, синонім - добродій?-авт.) слідкує за реалізацією проектів з благоустрою свого селища, виконуючи свої обов’язки з задоволенням, а не з примусу.
Прикро, що слово «БЛАГО» для деяких «братів по розуму», які нищать зроблене для них же, неприйнятне. Але селище потихеньку крокує, «інтегрується» до числа проєвропейських містечок.
Так вчиняють справжні господарі, які дбають про порядок на своїй землі. Будуються дороги, пішохідні хідники, монтується вуличне освітлення та встановлюються вказівники, облаштовується парково-відпочинкова зона, потроху переходимо до роздільного збору сміття, як того вимагає закон.
І нехай ще далеко не все в нас, як у справжньому європейському містечку – та ми впевнено ідемо до того «індексу комфорту» проживання у Володимирці, що задовольнить базові потреби в безпечності і зручності перебування і проживання у селищі.
---
Кожен із мешканців селища може реалізувати свою ідею-проект по благоустрою чи місцеву законотворчу ініціативу, створивши петицію на сайті Володимирецької селищної ради.
тут можна створити петицію
Бо благоустрій – це не тільки візитна картка кожного населеного пункту, а й один із показників рівня комунікацій, участі громади у вирішенні проблем та складання перспектив розвитку населеного пункту.
