Період зимових свят – пора зустрічей цілих родин, добрих друзів та знайомих і щедрого застілля з великим асортиментом алкогольних напоїв. Про це не з чуток знає відомий дитячий лялькар з Володимиреччини Віктор Ковальчук. Так, він – людина, яка зовсім не вживає алкоголь. Звісно, так було не завжди, тому ціну свого вибору він добре усвідомлює. Ось що він розповідає.
Так вже повелося, що зустрічаємося всі ми за обіднім столом – як-не-як, а смачні перекуси все-таки об'єднують. І, певно, нікого не здивуєш тим, що саме у святкові дні споживаються літри різноманітного алкоголю. У ці дні люди, які з тих чи інших причин відмовляються від келиха, втрапляють у справжні психоемоційні жорна: від силувань «хоч трішечки», «капелиночку», «я ж багато не наливаю» до відвертих маніпуляцій «ти ж мені друг?» чи «ти ж мене поважаєш?». І твої причини, власне, вже нікого не цікавлять, а весь вечір зводиться до банального намагання залити хоч трохи алкоголю у «білу ворону». І нічого, що повагою до «жертви» у цьому разі і не пахне...
– Стикалися з таким насиллям?
– Я з тих, хто раніше вживав алкоголь частенько і не мало. А вперше посмакував у дитинстві. Скільки мені було років – не знаю, але був ще дуже малим. Як крізь туман згадується фраза, напевно, бабусі чи тітки: «Вмочи пальчик, оближи, щоб глисту убить». Не скажу, що то за напій був і мої відчуття, але ясніше памʹятаю день, коли я вже був на зріст вище столу. Було якесь свято, в хаті були гості, на столі стояло вино. Поки гості відлучилися на перегляд якоїсь телепередачі, ми з дітьми по-дорослому вирішили гульнути. Копіювали все те, що дорослі робили за столом. Я добряче хильнув червоного пійла і, напевно, вів себе неадекватно, бо отримав від тата паска, ще й не одного.
– Ну, у дорослих часто і нині є такі замашки: дати спробувати маляті якоїсь гидоти з аргументами типу «хай краще вдома, на очах...» А чи пам'ятаєте день, коли вирішили відмовитися від алкоголю? Як ви себе почували? Фізично? Емоційно?
– Пам'ятаю, звісно. Це було літо 1993 року. Я прийшов додому на обід. Дружина поставила смачний борщик, а я потягнувся в буфет по горілку. Випив сто грамів для апетиту, бо справді борщ чомусь «не йшов» на душу.
Пообідав і замислився: «Всьо! Це вже, напевно, дно. Я сам собі наливаю, бо вже треба для апетиту... Йдучи в гості, я наперед уявляю, як і скільки я випʹю. Дуже часто роздумую про спиртне...» Згадалися всі мої гидотні дії, відчуття, почуття в пʹяному угарі. От і вирішив – досить!
А сили і наснаги мені додали слова апостола Павла (я вже тоді почав почитувати Євангеліє): «Усе мені можна, та не все на пожиток (корисне). Усе мені можна, але ніщо не повинно володіти мною». А у Приповістях Соломона прочитав: «Вино – то насмішник, напій пʹянкий – галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий» і багато інших місць Писання.
До речі, Біблія – наймудріша книга. Рекомендую. Це не реклама, а порада. Досліджуйте її.
– Чи складно вам бути білою вороною?
– Я би перефразував: чи складно бути самим собою, здоровим, щасливим, життєрадісним? Ні, не складно. Це престижно!
– А як ставитесь до тих, хто вживає алкоголь? Чому?
– По-різному. Найбільше з жалем і тривогою. Особливо до неповнолітніх, і НАЙОСОБЛИВІШЕ до дівчат, майбутніх мам. Є велика ймовірність, що в свій час у них можуть народитися діти-інваліди.
Навіть якщо людина вживає дуже рідко і «в мєру» – у неї є шанс стати алкозалежною. А це страшна хвороба. Підступна. Найчастіше алкозалежні не визнають, що вони хворі, в проблемах.
– Хвора на будь-що людина шукає ліків, порятунку, а пияк… – тут Віктор Ковальчук безпорадно розводить руками та скрушно зітхає. – Хоча, якщо ми й не алкоголіки, але не уявляємо застілля без алкогольних напоїв – ми вже залежні від них. Це відомий факт, що навіть невелика доза алкоголю руйнує організм, вбиває мозок.
Гм… згадалося (іронічно посміхається – авт.).
Колись малим я запитав у мами: «А для чого люди пʹють горілку?» На що мама відповіла: «Щоб бути дурним». Я дуже довго реготав, прокручуючи в уяві поведінку дорослих напідпитку. Потім, у дорослому віці, щоразу, коли за столом лунав тост, до нього в моїй підсвідомості додавалася фраза «ЩОБ БУТИ ДУРНИМ», і я ковтав оту гірку отруту. Господи, вона ж така несмачна! Як її можна пити? Хто придумав, що це треба, що без цього не можна обійтися на святі, на бенкеті і в інших оказіях? І це ж культивується в розумі кожного. Жах!
– А чи стикались ви із фразою «Ти мене поважаєш?», відмовляючись від алкоголю? Якими були дії того, хто пропонував?
– Були випадки. Які дії? Наполягали, силоміць наливали. Одного разу вилили мені за комір. Були випадки, коли тайкома підлили в мою склянку з мінеральною водою горілки. На такі випади я відповідаю приблизно так: «Я вас поважаю, але не бачу поваги до мене. Це може стати останнім моїм обідом за спільним святковим столом з вами».
– Чи слухають ваші пояснення оточуючі? Чи дискутують?
– Хтось слухає. Хтось дискутує. Найчастіше приводять недолугі аргументи в захист вживання алкоголю.
– Чому ваша позиція категорична?
– Як я вже казав вище – це отрута. Руйнує організм, душу, життя в цілому. Навіть не буду наводити приклади. Думаю, кожен знає їх достатньо.
– Чи є для вас різниця між тим, хто вживає алкоголь до стану забуття, та тим, хто вживає алкоголь, аби спробувати (наприклад, келих вина, яке багато років стояло у якомусь знаному погребі, тощо)?
– Є. Той, хто вживає до забуття – вже добряче втягнувся, а той, хто хоче спробувати, кажу не категорично, але саркастично – в нього ще все попереду. Якщо серйозно – оте «смакування з підвалу» я і не схвалюю, і не засуджую, але вважаю, що без нього можна обійтися. Воно не є архіважливим продуктом.
– Які зміни ви відчули у собі, коли сказали «ні» алкоголю? Зовнішні, внутрішні.
– Я ніби знов народився, і світ засяяв в перлах роз. Мені здалося, що розмову веде зі мною сам Христос (аби ви розуміли, це не вірш, а пісня. Віктор Ковальчук не посоромився підкріпити свій радісний стан отак – авт.).
– Які переваги відмови від алкоголю?
– Тверезі думки, тверезі слова і дії, мир, радість, любов, здоровʹя, щастя, процвітання.
Наостанок хочу всіх привітати з Різдвяними святами, побажати всім миру в серцях. Христос народився для кожного з нас і кожного з нас безмежно любить. Прийміть цю любов і будьте благословенні!
