Жінка прийшла на похорони дядька у храм УПЦ Більської Волі, Вараської громади, щоб провести родича в останню дорогу. Проте священник її вигнав з храму. Вона написала допис на своїй сторінці у Фейсбуці. У чому ж суть інциденту?
Опівдні, в суботу другого березня, Оксана Медведюк, уродженка Більської Волі, що у Вараському районі, написала допис. Цей допис за добу став резонансним і викликав негативні реакції з приводу дій священника, протоієрея, настоятеля РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ СВЯТО-ПАРАСКЕВСЬКОЇ ПАРАФІЇ САРНЕНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С. БІЛЬСЬКА ВОЛЯ ВОЛОДИМИРЕЦЬКОГО РАЙОНУ (заа даними YouControl ) Георгія, що були описані у дописі.
У дописі, зокрема, йшлося; "...Коли я зайшла до храму для того щоб підтримати, поспівчувати, помолитися за упокій померлого, віддати останню шану, мене прот. Георгій виставив з церкви. На питання: "Чому?" почула відповідь "Де вводилися, туди й ідіть! Виходьте, щоб ми з вами не сварилися!". Від неочікуваної уваги до моєї персони і зневаги до родини померлого і самого покійного я зніяковіла і вирішила вийти..."
У Біблії зустрічається випадок, коли Ісус, зайшовши у храм, побачив, що храм перетворився на дім торговців - Він всіх вигнав. Але ситуація, описана жінкою, лише алегорично схожа з біблійною і авторка допису точно не мала наміру вчинити у храмі села щось погане. Проте, чи правильно вчинив священник, який взяв на себе відповідальність за вигнання прихожанки з храму привселюдно?
На похоронах священник УПЦ вигнав жінку з храму
"Наболіло...тому й пишу. Емоції переповнюють і їм потрібно дати волю, не мовчати, як не змовчали й ви, пане священнику.
У середу, 28 лютого, на похороні дядька стався прикрий і для мене неприпустимий інцидент. Поясню. Коли я зайшла до храму для того щоб підтримати, поспівчувати, помолитися за упокій померлого, віддати останню шану, мене прот. Георгій виставив з церкви. На питання "Чому?" почула відповідь "Де вводилися - туди й ідіть! Виходьте, щоб ми з вами не сварилися!". Від неочікуваної уваги до моєї персони і зневаги до родини померлого і самого покійного я зніяковіла і вирішила вийти. Дякую батькам, які виховали мене людиною, яка не буде скандалити, тим паче на похороні. Але думка про те, що мене принизили, не покидає. Адже, на мій погляд, я нічого не порушила.
Так, ми хрестили дитину не в нашому храмі, відповідно вводилася я теж не тут, і до сповіді приходила теж не сюди, але чому таке ставлення? Я вирішила проконсультуватися у ваших колег з УПЦ МП і виявилося, що Ви не мали жодного права так вчиняти.
Чомусь людям інших релігійних конфесій можна бути присутніми, а тим, хто має свою думку і робить свій вибір, де хрестити, де молитися, де вводитися то таким зась, бо... що? Вам неугодні!? Чи як поясните? Бо це не дає спокою і вже варте уваги певних служб.
А ще те, що Ви, пане священнику, не маючи ніяких підстав, осудили мене за мій вибір, виставили за двері храму привселюдно. Складається враження, що Ви це зробили навмисно. Я не вважаю себе глибоко віруючою християнкою і відвідую храм вкрай рідко, за покликом серця і бажанням відчути спокій в душі, якого не вистачає в повсякденному житті, але це мій хрест, і за все відповідатиму я. Ви краще зверніть увагу на те, як Ви поводитеся з прихожанами в храмі, як ви ділите людей на кращих і гірших, угодних і неугодних, багатих і бідних і т.д.
Я завжди вважала, що священники повинні об'єднувати людей, націлювати нас на добрі справи, вкладати в наші душі зерно людяності, милосердя, згуртованості у ці важкі для нас всіх і держави часи, любові до ближнього через тлумачення Слова Божого і власний приклад. Яке ж розчарування чекало на мене, коли я побачила що Ви лише сварите, хамите, осуджуєте, зневажаєте людей, говорите дивні речі на своїх промовах, маніпулюєте вірою.
До цього часу пам'ятаю, як Ви порівнювали нас з м'ясом - на випускному, говорили під час вінчання, що можна декілька разів обвінчатися чи то розвінчатися. Ці та інші події навколо Вашої особистості свідчать про те, що Ви гірше нашого зовнішнього ворога, який спочатку розділив українців за мовою, налаштував один проти одного і тепер "визволяє". Бо ніяк не може людина високих моральних цінностей, етично грамотна, яка має велич здійснювати таїнство хрещення, вінчання чи сповіді, дозволяти собі подібні речі, тим паче до жінки.
Ви не гідні свого покликання, і як людину, і духівника я Вас більше не поважаю, бо Ви не маєте поваги ні до живих, ні до мертвих. Ви забули про свої обов'язки. Ви своїми вчинками руйнуєте довіру до ваших колег, таких же священників, тому поради для Вас: читайте книги, а не пропаганду і методички як маніпулювати людьми, вдосконалюйте свої ораторські вміння, займіться саморозвитком, вчіться любити оточуючих незалежно від їхніх релігійних, політичних, суспільних поглядів на життя, не засуджуючи живіть це життя, радійте кожному прожитому дню, зконцетруйте увагу на добрих справах і дякуйте Богу і ЗСУ.
П.С.:Вийшло дещо сумбурно, але висновок робіть самі, дорогі друзі, свій я зробила і не хочу повертатися туди, де присутній релігійний аб'юз і нівелюється почуття гідності людини, порушуються її конституційні права. Дякую, що дочитали. Якщо я помиляюся, переконайте в протилежному...
Як зреагувало суспільство на такий інцидент?
Вже упродовж доби допис набрав до сотні реакцій, зокрема й обурливих. Більше десятка коментарів та три десятки поширень. Найбільшу підтримку отримали такі коментарі:
Танюшка Кізім: Ісус Христос прийшовши на землю для зцілення немічних, для очищення грішних і для об'єднання людей в любові один з одним. Кожна людина йде до церкви для Об'єднання з Христом, неважливо від її статусу чи національності, адже Церква - це наречена Ісуса Христа. Якщо в церкві немає Любові, адже це найбільша заповідь Господня, - Возлюбіть Господа всім серцем і свого ближнього, як самого себе. І сказано в Святому Писанні пробачати свого брата не один раз, а 7 раз по 77 в день, якщо він согрішив. І в Писанні написано, що прийде до церкви багата людина, то її поставлять на почотне місце, а бідна - то поставлять в кінці... такого не повинно бути, ми всі рівні перед Богом, і кожен несе свій хрест по житті. Чому тоді Ісус не ходив по багатих -, а возлежав з грішниками й митарями, і прощав всіх по вірі в Нього як Сина і в Господа Отця. Якщо в церкві є розділення, то з точки людської думки, там повинні бути тільки "вибрані", а решта - це другорядний сорт.., то є Один висновок, що в таких церквах немає Христа, бо де є Христос - там є ЛЮБОВ.
Тетяна Поручинська: Цей випадок тільки підтверджує правильність Вашого рішення не бути парафіянкою цієї церкви. Власне, нічого іншого від МП я і не чекала.
Valentyna Tima: Оксано, ти молодець, що написала про такий неприємний випадок! Є речі, які люди мають знати, щоб робити правильні висновки!Постійно слухаю у фейсбуці невеличкі проповіді - роз'яснення Сергія Степанюка, не знаю представником якої християнської церкви він є ( лише здогадуюся), але в його очах і кожному слові читаю Любов і тому його хочеться чути і розуміти! Пан Сергій нікого не засуджує, нічого не нав'язує слухачі самі роблять для себе висновки! Такими і мають бути священники!
За жінку у храмі ніхто не заступився
Вдалось зконтактувати з Оксаною Медведюк, авторкою допису і задати їй питання:
Кого хоронили? Чи були свідки і чи хтось заступився чи зробив зауваження? Де Ви вводилися і де є прихожанкою? Чи не боїтесь Ви за такий допис переслідування? Як Ви далі поводились, коли вийшли з храму? Чи були на похороні далі?
Пані Оксана відповіла: "Хоронили моєї рідної тітки чоловіка. Свідки були, ніхто не заступився і не зробив зауваження. Була прихожанкою цього храму до повномасштабного вторгнення. Народила у вересні третю дитину. Тому хрестити вирішили у Вараші, у храмі Свято-Михайлівської парафії Рівненської єпархії ПЦУ. Спочатку Благочинний мене ввів, потім я була присутня безпосередньо на хрестинах. Поки храм у селі я не відвідувала до цього 27 лютого. Боялася спочатку за допис. Не переслідування боялася, а того, що це знову буде замовчано, подібне ставлення священника до прихожан неприпустиме, як на мене. Далі я вийшла і почекала, поки вийдуть з храму, і супроводила покійного до кладовища, де попрощалася з усіма".
Подібна поведінка священників непоодинока
На велику прикрість, подібні випадки непоодинокі. Особисто випадково стала свідком того, як на похоронах у Вараші, у Свято-Воскресенському соборі, де капелан СУВД, ієрей ПЦУ прийшов підтримати знайому у зв'язку з загибеллю дитини, а жінка вийшла з храму і сказала йому, що "батюшка просив Вас не заходити". Так, він не пішов, але на вулиці молився усю службу. А в кінці року, 30 грудня, у Красносіллі після похорон воїна священством ПЦУ та капеланом раптом увечері священник надумав святити воду і окроплювати храм.
Чим керуються священники у своїх діях і як це корелюється з Біблією?
Один з моїх знайомих священників УПЦ про цю ситуацію сказав у приватній розмові так: "Всередині Церкви все віддається на суд Божий згідно заповіді "Не суди й судимий не будеш". Випадок прикрий, оцінку йому можуть дати свідки того, що трапилось та учасники, одне додам, справжній пастир збирає стадо до гурту навіть, коли до того стада потрапляють і вівці не з його гурту. А тут?!."
Щодо вищеописаної ситуації - задам питання благочинному Володимирецького і Вараського благочиння УПЦ та спробую почути коментар священника з Більської Волі.
Очевидно, що йде свідома пропаганда розколу між УПЦ і ПЦУ в умовах повномасштабної війни. І апробовують це на людях - вірянах і прихожанах храмів УПЦ. Яких "наших" чекають і звідки?
Післямова: в неділю, 03.03.2024 в обідню пору за коментарем з приводу ситуації у телефонному режимі звернулась до Сергія Наконечного, благочинного Володимирецького і Вараського благочиння УПЦ. Отець Сергій відповів і попросив часу на уточнення факту. Вже далі, упродовж другої половини дня набирала тричі, проте відповіді на дзвінок не було.
Майже о восьмій вечора благочинний передзвонив і повідомив наступне: він розмовляв з настоятелем храму у Більській Волі щодо інциденту, а не передзвонював, бо піклувався про похорони близької людини. Священник Георгій для благочинного цю подію прокоментував особистою неприязню цієї жительки, а попросив він її вийти через те, що вона до сорока днів після родів мала ввестися в храм і того не зробила. Я уточнила, що, за словами пані Оксани, її дитина вже має три місяці і похрещена, а вона введена у храмі ПЦУ. Також запитала, чи має жінка після родів вводитись у всіх храмах, куди має намір зайти? Благочинний відповів, що ні, треба лише раз.
