У кожній професії є своє підводне каміння. І звичайному перехожому видно лише вершину айсберга, як кажуть, тому й трапляються усілякі пересуди та хибні уявлення. Сьогодні ми вирішили більше розповісти вам про професію пожежника, тож попросили допомоги у начальника Володимирецького районного сектору ГУ ДСНС України у Рівненській області Андрія Муравинця та поставили йому 5 незручних питань, на які отримали відверті відповіді.
1. Що роблять пожежники, якщо нічого не горить? Яким тоді є їх робочий графік, чим займаються, скільки їх чергує, як обідають, чому вчаться, чи сплять на роботі (звідки приказка «спить, як пожежник»)?
– Крім пожеж, рятувальники залучаються і на інші надзвичайні події та ситуації: при ДТП, коли з понівеченого авто потрібно дістати потерпілого, в період водопілля залучаємося для відкачування води з підтоплених господарств, взимку допомагаємо автовласникам вибратися із «снігового полону», в період холодів чергуємо на пункті обігріву, бувають і хибні виклики. Коли ж тривожних викликів немає, з особовим складом проводяться різного роду навчання та тренування. Наприклад, по Володимирцю часто можна побачити, як ми відпрацьовуємо умовні ввідні на різних об’єктах, особовий склад ознайомлюється із характеристикою об’єктів, де одночасно може перебувати значна кількість людей, а це і навчальні, і лікувальні заклади, адмінбудівлі, наприклад РДА, відділ освіти, центр зайнятості тощо. Це проводиться з метою підготовки особового складу до дій при ліквідації пожежі чи іншої надзвичайної події на даних об’єктах. У частині ж майже щоденно згідно графіку з черговим караулом проводиться службова підготовка, відпрацьовуються «пожежні нормативи». Водії згідно графіку проводять технічне обслуговування або ремонт техніки, адже вся вона, м’яко кажучи, не нова і часто потребує ремонту, крім, звичайно, нового МАЗа, якого отримали лише в грудні минулого року.
Ремонт приміщень також здійснюємо своїми силами. Наприклад, минулого року завдяки коштам з отриманих субвенцій з Володимирецької районної та селищної рад особовий склад проводив ремонт гаража № 2, завдяки чому, власне, і змогли отримати новий пожежний МАЗ, адже по висоті основний гараж його вмістити не міг. Роботи було чимало. Бувало, цілий день зайняті ремонтом, а ввечері чи вночі черговий караул виїжджає на бойовий виїзд.
Тож у такій ситуації, можна сказати, пожежники за чергову добу могли і взагалі не спати – це до того, що побутує думка, що вони постійно сплять на роботі. Прибиральниць в нас немає, тож підтримання чистоти в приміщеннях та порядку на території також за нами. Можете перевірити, незважаючи на те, чи була пожежна техніка на «тривожних викликах», чи ні, вона все одно буде чиста.
Зазвичай черговий караул рятувальників складається із 4-5 осіб. Обід та вечеря по розпорядку, проте цей розпорядок, звісно, може «підкоригувати» пожежа чи інший «тривожний виклик». Так, є приказка «спить, як пожежник». А ще говорять, що поки пожежник спить – держава багатіє.
Історія така. За старих часів пожежі траплялися частіше вночі, оскільки електроосвітлення не було, люди користувалися свічками, звідки і «нічні пожежі». Вдень тоді, звісно, теж горіло, проте рідше. У зв'язку з цим, пожежники вдень спали і часто навіть примусово. Таким чином, діловою якістю пожежного було засинати в будь-який час доби і в будь-яких умовах, і так само швидко прокидатися для того, щоб займатися своєю справою.
Зараз же завдяки прогресу, як би це сумно не звучало, горить і вдень, і вночі, тож потреби висипатися вдень немає.
Незважаючи на те, що «практична» актуальність цієї приказки минула вже дуже давно, проте про пожежників так досі говорять, звісно, в гумористичному розумінні.
2. Чому машини зазвичай мають не повні об'єми води для гасіння? Як пожежники знають, де набрати води? Що робити, якщо раптом виявиться, що води в певному місці надто мало чи нема зовсім?
– Можу з усією відповідальністю запевнити, що НІКОЛИ пожежна автоцистерна не буває пустою чи наполовину заповненою. Це ж не лише нелогічно, а й небезпечно, адже кожен водій знає, що із наполовину заповненою водою цистерною є великий ризик перевернутися. До того ж, навіщо пожежникам їхати на пожежу без повного запасу води? Без води на пожежі робити нічого.
Проте часто, коли прибуваємо на виклик, розгортаємо рукави, подаємо воду, приступаємо до гасіння і вже за кільки хвилин їдемо на дозаправку, люди чомусь думають, що ми або взагалі без води, або з неповною цистерною. Для таких людей пояснюємо, що пожежна автоцистерна ЗіЛ-131 вміщує 2400 літрів води. Якщо гасити одним пожежним стволом, то за 1 секунду з нього «вилітає» щонайменше 3,7 літри води. А це 222 літри в хвилину. Тобто запасу воли вистачить на 10 з половиною хвилин. І це при тому, що тиск буде мінімальний. Якщо ж гасити пожежу 2 стволами, чи 1 потужнішим, то води взагалі вистачить в кращому випадку на 5 хвилин.
В умовах пожежі для простих громадян цей час пролітає миттєво і в них створюється враження, що пожежники приїхали взагалі без води. Зараз нові пожежні МАЗи мають об’єм цистерни 4 тонни. Цього вже вистачає, в найкращому випадку, на 18 хвилин. Проте вони є не всюди і навіть цього запасу води, щоб загасити пожежу, може вистачити не завжди.
Майже в усіх випадках під час гасіння ми повинні шукати, де дозапривитися водою. Наприклад, у Володимирці це пожежні гідранти, які, до речі, не всі є справними. На вулицях можна побачити вказівники ПГ. А в сільській місцевості це в основному відкриті водойми (ставки, річки, озера тощо), рідше – водонапірні вежі.
Проте і тут стикаємося із проблемою, адже дуже рідко десь можна знайти пірс-під’їзд до водойми з твердим покриттям. Бували випадки, що і застрягали в багнюці на березі. Десь через зарослі під’їхати не можна, десь дно не очищене, а один лише мул. В основному при виїзді на пожежу ми знаємо, де є джерела водопостачання, проте буває, що мусимо шукати десь ближче, коли до них далеко.
Утриманням джерел протипожежного водопостачання повинна займатися місцева влада, проте через брак фінансування на цьому часто економлять.
У Володимирці з цим ще більш-менш, хоча, якщо згадати нові житлові масиви в урочищі «Бурки», то там їх взагалі немає. А час на доставку води – це завжди збільшення збитків від вогню.
3. Яка зарплата у пожежника? Чи варта вона всіх ризиків, з якими може стикнутися він у професії? Чи підзаробляють пожежники на інших роботах, якщо не на зміні? Працюють же у режимі доба через три?
– Зарплата пожежного залежить і від вислуги років, і від звання, і від посади тощо. У середньому це від 10 тис. грн. Чи варта вона ризиків? В минулому році в ДСНС сталося 77 випадків виробничого травматизму, 7 з яких групові, було травмовано 93 рятувальники, п'ятеро з них смертельно. Життя людини не має ціни, тож про це говорити вважаю зайвим. Робота рятувальника – це покликання, адже не кожен здатен зайти в палаючу будівлю чи витримати психічно загибель людей на пожежі тощо. Вибір цієї професії повинен буди свідомим, адже не завжди ризики роботи можуть вимірюватися грошима. Чи підзаробляють пожежники? Згідно Закону України «Про запобігання корупції» рятувальникам заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Щодо режиму роботи, то черговий караул дійсно працює за принципом «доба через три». Тобто сьогодні о 9-ій ранку заступаєш, а завтра о 9:30 тебе змінюють. Інші три доби вільні.
Проте слід зазначити, що є посади рятувальників із 40-годинним робочим тижнем. А при потребі тебе на роботу можуть викликати у будь-який час доби, вихідний чи святковий. Ти постійно повинен бути на зв’язку. Якщо на «бойовий» виїзд залучається черговий караул, автоматично на роботу викликається резервний, вільний від роботи караул, який продовжує чергування на резервному автомобілі. Адже завжди в нас 1 автоцистерна в бойовому розрахунку, а інша – в резервному. У такому випадку хто «в резерві» повинен бути готовий в найкоротший час прибути до місця несення служби.
4. Чи є у пожежників забобони? Якісь прикмети, яким вони вірять, дотримуються?
– Найпоширенішим є побажання «сухих рукавів». Думаю всі його знають. А ще вважається, якщо під час чергування чистити чи мити «бойовий одяг», то обов’язково до кінця чергування знову його «забрудниш» на пожежі.
5. Чи взяли б до пожежної команди жінку? Чому? Чи прописано це десь у якихось правилах чи посадових інструкціях?
– У пожежній частині в нас вже працюють жінки, щоправда диспетчерами. В інших частинах вони теж є, проте, наскільки я знаю, в нашій області жінок, які б виїжджали на пожежі, немає. Особисто мені не траплялися такі жінки, які дійсно хотіли практичної роботи рятувальника. Проте, для прикладу, скажу, чув, що в Україні є пожежна частина, де начальник – жінка. У вузи ДСНС можна вступати і хлопцям, і дівчатам, тож в цьому питанні в нас гендерна рівність. Проте в практичній роботі в нашій службі це рідкість, можливо, до цього в нас ще не готове суспільство? Особисто я проблем в цьому не бачу, головне – хороша підготовка, здоров’я та готовність допомагати та рятувати. До того ж, законодавчо це також не заборонено.
