До кінця подачі проєктів на Громадський бюджет у Вараші залишилось лише кілька днів – крайній термін 14 вересня. І хоча процес рухається досить повільно, члени Координаційного комітету вигадали ще один спосіб активізації громади: аби достукатися до не надто активних у соцмережах жителів, агітаційну кампанію проводять наживо, і розповідають про можливості Громадського бюджету посеред вулиць та у людних місцях. Причому не тільки у самому Вараші, а й у Більській Волі, Старій Рафалівці, Заболотті, Собіщиці, Мульчицях та Сопачеві.
Для зацікавлених темою також провели тренінги зі спікерами, які мають досвід впровадження Громадського бюджету у різних містах України. Майстер-класи читали, зокрема, для членів Координаційного комітету, представників виконавчої гілки влади, які згодом працюватимуть над втіленням проєктів-переможців, а також працівникам освіти і культури.
За словами членкині Координаційного комітету Юлії Денеги, яка бере безпосередню участь у промоційній кампанії, наразі найголовніше в агітації — не налякати жорсткими правилами відбору проєктів, а просто розповісти мешканцям про можливість бути залученими до розподілу бюджетних коштів
Юлія Денега
— Ці промоційні кампанії спрямовані на те, аби тема Громадського бюджету була на слуху, — ділиться Денега. — Ми хочемо просто ознайомити з такою ініціативою, і коли наступного разу їм треба буде проголосувати, то щоб вони хоча б знали, що таке є у нашому місті. Тобто, якщо не подаєте якусь ініціативу, то хоча б проголосуйте, підтримайте.
Як пояснює активістка, більшість мешканців Вараша, які цікавилися темою, зізнавалися, що до промоції нічого не чули про Громадський бюджет.
— Загалом, інформацію розпитували люди старшого віку — ті, кому вже за 60 років. Також підходили підлітки, двоє чи троє, років 14-16. Мені здається, що основна частина проєктів буде подана вже ближче до завершення дати подачі проєктних заявок. Зараз люди ще були більше «зайняті городами», а, коли підуть на роботи, у школи — думаю, все піде активніше. Пам'ятаю, у Рівному у перші роки впровадження Громадського бюджету ледь назбирали необхідну кількість голосів, нині ж там справжня конкуренція — понад 150 проєктів. Тому час покаже, ми ж сподіваємося, що далі і влада, і жителі громади активно підтримуватимуть впровадження сервісу.
Це також неабияка нагода впливати на місто, будучи у безпеці під час пандемії. Бо все, що треба – мати під рукою інтернет, комп'ютер чи смартфон.
Свій проєкт, нагадаємо, ще можна подати до 14 вересня до однієї з наступних категорій:
- сільські проєкти — ті, що реалізуються виключно в селах територіальної громади (бюджет до 100 тисяч грн);
- освітні — реалізуються виключно в закладах загальної середньої освіти (до 250 тисяч грн);
- малі — реалізуються на території всієї територіальної громади (за виключенням закладів освіти) (бюджет до 150 тисяч грн);
- великі — реалізуються на території всієї територіальної громади (за виключення закладів освіти) (до 500 тисяч грн).
Усю необхідну інформацію можна знайти за такими посиланнями та контактами: Електронний сервіс Громадський бюджет, офіційний сайт Вараської міської ради, Управління документообігу та організаційної роботи Вараської міської ради (м.Вараш, Майдан Незалежності, телефон: (03636) 2-33-07 Микола Мельничук, провідний спеціаліст організаційного відділу, e-mail: [email protected]; Сергій Денега, керуючий справами виконавчого комітету, телефон: 0979687250, е-mail: [email protected].
Розгляд проєктів розпочнеться 15 вересня. А вже з 25 жовтня можна буде проголосувати за вподобаний вами проєкт. 12 листопада – день Х, коли оголосять переможців.
Матеріал підготовлено редакцією Володимирець.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.
Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.
