Так буває. Живеш собі, створюєш щось для найрідніших, на радощах викладеш кілька фото у соцмережі – і тут починається: «Я теж хочу!», «А можна і мені?», «А де купити?». Така ж історія трапилася і з плитками шоколаду 22-річної варашанки Марини Лигіної. Так дівчина задумалася про власну справу. Нині Марина має сторінку в Інстаграмі, аби її шоколад могли скуштувати замовники з усієї України. І хоч поки таке хобі приносить більше емоційної насолоди та скромні заробітки, вірить, що все вдасться.
З енергоменеджерки – у шоколадниці
Марина навчалася у Київському політехнічному інституті, де опанувала професію енергоменеджерки. У столиці зустріла майбутнього чоловіка, з яким нині виховує маленьку доньку. Варити свій шоколад почала, коли крихітці було лише три місяці, і ось вже майже 2 місяці Марина виготовляє шоколад на замовлення.
– У мене цікава професія, зовсім не пов'язана із шоколадом, – посміхається дівчина. – Для багатьох це щось зовсім незнайоме. Енергоаудит допомагає використовувати енергетичні ресурси більш ефективно і економити гроші за рахунок цього. Це нова сфера для України і, сподіваюся, ми зможемо досягти раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів. Зараз працюю над магістерською дисертацією. Мені подобається ця сфера, тому, думаю, після декрету ще повернуся до неї та нарешті практикуватиму енергоаудит.
А загалом я люблю творчість, закінчила музичну школу, ходила на малювання, колись хотіла стати архітекторкою. Ще шию, вишиваю. Ну, і варю шоколад! Все почалося банально: просто хотілося спробувати щось нове, набридло сидіти на карантині і нічого не робити. Очікування були, м‘яко кажучи, «аби не зіпсувати продукти», а вийшло дуже смачно, ну, і дуже гарно. Я виставила в сторіз цукерки, а мені посипалися питання: де я взяла і де можна взяти таку шоколадку.
Коли навіть «несмачні» шоколадки кращі за магазинні
Варити шоколад – це не випікати найпростіше печиво за 15 хвилин за першим рецептом з інтернету, який трапився на очі. Від ідеї і до її втілення Марина пройшла непростий шлях.
– Так, у мене свій досвід і навіть свій оригінальний рецепт шоколаду, до якого були з'їдені купи шматків шоколаду, – щиро ділиться майстриня. – Майстер-класи, купа інформації, десятки плиток та цукерок... У процесі навчання спочатку дізналася все про шоколад, його інгредієнти, потім про інструменти і процес виготовлення. Проходила навчання онлайн. Воно було недешевим, тож зараз треба добряче попрацювати, аби всі вкладені гроші окупилися.
Скажу, що насправді таки ніякий майстер-клас не навчить «відчувати» шоколад. Треба витратити купу часу, нервів та продуктів, аби вийшло гарно і смачно. Це приходить з досвідом, з кількома не дуже добрими шоколадками. Хоча навіть вони смачніші за ті, що продають у супермаркетах. Їх із радістю «знищували» мої рідні. Я ж все ще шукала свій досконалий рецепт. Тож ця любов приходить із натхненням. І його не купиш ні за які гроші. Бо загалом шоколад – це не про їжу, а про філософію життя.
Від набору продуктів до апетитної плитки
– Спочатку готуються всі інгредієнти: какао-масло, какао терте (або какао-порошок) та підсолоджувач, – розповідає Марина. – Далі все це нагріваємо. Какао-масло тане. Потім найскладніший, проте найцікавіший процес – темперування: коли шоколад спочатку нагрівається, а потім охолоджується до конкретної температури. Це найголовніше у приготуванні. Так какао-масло переходить у стабільну форму, що надає шоколаду після охолодження твердість, крихкість і блиск. Якщо все зробити правильно – шоколад буде легко ламатися та видаватиме характерний хрускіт при ламанні. Ну і, звичайно, не буде схожий на резину.
З часом все відносно. Бо все залежить від кількості, яку я хочу зробити. Зазвичай я роблю по 3-5 плиток за раз і витрачаю приблизно півтори години. Коли він кристалізується, застигає, запаковую його у фольгу, а згодом – у крафтовий папір. На цьому етапі я вже не слідкую за часом, бо кожну плитку намагаюся запакувати ідеально.
Інгредієнти замовляю в спеціалізованих магазинах. Це дорожче, ніж купити у звичайних, проте я впевнена у якості продуктів. Зрозуміти, чи продали підробку, можна тільки на смак уже готового продукту. Тому з кожної партії заливаю хоча б кілька цукерок, щоб спробувати і впевнитися в тому, що всі інгредієнти якісні, а шоколад не гірчить.
Плитка крафтового шоколаду за сотню гривень
Сьогодні майстриня відправляє свої шоколадки людям, з якими навіть не знайома: «сарафанне радіо» дає результати. Та першими підтримали нове захоплення друзі.
– Звичайно ж, перші замовлення були від друзів, – пригадує шоколадниця. – Перший шоколад поїхав до Києва. Таким чином, ми ще й протестували доставку і впевнилися, що шоколадки доїжджають цілими.
Перші шоколадки були звичайними. Зараз маю ширший асортимент. Так, класичний чорний шоколад (75% какао) коштує 70 гривень за плитку. Якщо додаємо ексклюзивні наповнювачі, тоді до вартості додається ще 5-10 гривень. Плитка молочного шоколаду коштує 80, а білого – 100 гривень. Вага плитки залежить від наповнення і форми. У середньому шоколадка має вагу 80-85 грамів. З наповненням можуть бути і всі 100 грамів.
Фаворити серед замовників – чорний шоколад з кокосом та мигдалевими пластівцями, молочний з малиною та горіхом та білий ягідний. Я називаю його рожевий, бо додаю туди смородинову пудру і багато малини та полуниці, тож шоколад має приємний смак та колір.
Можна замовити чорний, молочний, білий шоколад, або шоколад на керобі. З додатків є дуже багато варіантів: можна додати кокос (стружку або чипси), горіхи (мигдаль, фундук, кеш‘ю), сублімовані ягоди (малину, ожину чи полуницю або в‘ялену вишню) чи навіть сушені фрукти (найпопулярніший – манго, в поєднанні з чіа). Також можна вибирати підсолоджувачі. Загалом шоколад готується з кокосовим цукром, але можна додати еритрол чи стевію або приготувати плитку на керобі.
Поки я тільки починаю свою справу, тому заробити так, щоб не виходити на роботу, не можу. Але, знаю, згодом все вийде.
Шоколад, що не шкодить фігурі
На сторінці у соцмережі, куди Марина викладає апетитні фото виготовленого шоколаду, зазначено таке обнадійливе для багатьох любителів шоколаду «готую шоколад, що безпечний для фігури». Ось що пояснює шоколадниця:
– Мій шоколад повністю з натуральних інгредієнтів. Має всього 3 складники (молочний – 4). Ніяких загущувачів, стабілізаторів, тільки какао-масло, какао терте і підсолоджувач (кокосовий цукор або еритрол).
Чим мій шоколад кращий за фабричний? Складом. В магазинному шоколаді можуть використовувати інгредієнти низької якості. Це підтвердить експеримент, який можна провести вдома. Натуральне какао-масло плавиться при 32 градусах, отже шоколад на його основі теж буде плавитися при 32 градусах. Тож, якщо шоколад не залишає слідів на руках, він неякісний.
І ще скажу одну річ: мій шоколад майже не шкодить фігурі, бо містить натуральні інгредієнти. А ще у його складі немає білого цукру. Я використовую кокосовий. Він має низький індекс швидкості розщеплення та перетворення у глюкозу, вдвічі нижчий, ніж у меду та білого цукру. Дозволяє швидко насититися і довгий час не відчувати голод.
Шкоду білого цукру навіть пояснювати не треба – він породжує помилкове почуття голоду, сприяє вимиванню кальцію з організму, руйнує зуби, провокує проблеми зі шкірою, виснажує енергетичний запас організму. І це тільки мінімум того, що можна сказати.
Проте не забувайте, головне – помірність. Можна знайти хоч який корисний натуральний шоколад, але якщо його їсти кілограмами – матимете наслідки. Але половину плитки у день – можна.
Фото з особистого архіву Марини та Оксани Ширьової
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
