З військовими почестями прощались у Володимирці з Героєм-земляком. У супроводі військових-побратимів зі стягами, з духовим оркестром та молитвою рідною українською мовою хоронили у селищі вже тринадцятого, з початку повномасштабного вторгнення, Героя-захисника, який віддав своє життя за Україну.
Линула на Майдані Єдності у Володимирці журлива мелодія, під нестерпною серпневою спекою сотня людей у скорботі чекали Сина України - Григорія Собка.
Родина під палючим сонцем трималась гуртом. Тут-же про всяк випадок були й медики. Сотні людей вийшли зустріти і провести в останню путь вже навіки сорокачотирирічного Григорія Собка.
Військовслужбовці в пошані схилили коліно, коли на площу заїхав авторефрижератор "На щиті".
Знову у небо линули молитви, сльози Матері і родини.
Знову чоловіки ховали заплакані очі, а квіти встеляли домовину під синьо-жовтим стягом.
Родина чекає Сина додому...
"Люди, дивіться, який у мене хороший син!" - вичитала старенька Мама.
Ескорт "На щиті" щоразу доставляє тіло загиблих додому
Громада разом з поліцією та медиками, владою та родиною воїна, з молитвою та під прапорами провела Сина України до рідної хати, потім до Свято-Миколаївського храму ПЦУ та у скорботі - до кладовища.
Поруч з дванадцятьма національними стягами на володимирецькому кладовищі стане ще один. Ще одна душа Українця-Захисника піде до раю після пекла війни.
На володимирецькому кладовищі майорять національні прапори над могилами захисників
У війни лаписька довгі - забирає і в боях, забирає і у госпіталі, як от Григорія Собка, забирає і на мирній території, вдома.
Пам'ятаймо, якою ціною нам дається кожен спокійний ранок!
Вічна пам'ять Сину України! Співчуття родині!
