«Не борщем єдиним…» – кортіло назвати свій проєкт, але ж не у назві суть, а у стереотипі, який я взялася спростувати. На власному досвіді перевірю, проведу умовний соціальний експеримент, – чи може жінка бути зварювальницею, чи це винятково чоловіча робота, як прийнято вважати у пострадянському суспільстві. То до справи?
Велике бажання і зварювальний апарат, «болгарка» та необхідні приладдя – експеримент почався у суботу, коли журналістка може собі дозволити зайнятися власними клопотами і господарством.
Захисні засоби під час зварювальних робіт – рукавиці та щиток
Чи лише борщі жінка може варити? Соціальний експеримент на власному досвіді
Передумовами індивідуального соціального експерименту стало, по-перше, давнє бажання упорядкувати квіти біля будинку – троянди плетючі впродовж кількох років садила і доглядала, а нині вони потребують додаткової опори. І, по-друге, – випадок в одній із великих гуртівень, де заради цікавості розпитувала продавця у відділі металу про ціни, а поруч старший чоловік зупинився, послухав пояснення продавця і зауважив: «Жіночко, Ви б вдома борщ варили, а хай чоловік цим займається».
Дарма він так сказав, бо це стало рушійною силою до дії. Ще за день попередила чоловіка, що хочу навчитись працювати з електрозварювальним апаратом, який маємо у себе вдома і попросила його провести стартовий майстер-клас по зварювальних процесах.
Посміявся лише у відповідь чоловік, але на другий день, якраз у суботу, поки я від’їхала у справах господарських, скинув у повідомлення відео з дому, де він ремонтує авто і поряд той прилад, який мені був цікавий!
Додому я вже приїхала з придбаним і порізаним металом, а креслення конструкції – опори для троянди зробила ще в магазині, порадившись з продавцем.
Бюджет: 280 грн – метал (дріт катанка), відрізний круг, електроди – 240 грн. Фарба, захисний щиток, рукавиці, зварювальний апарат, «болгарка» – з домашніх запасів.
Попередньо чоловік провів інструктаж, адже це робота небезпечна:
- На вогні «зварки» без захисного щитка дивитись не можна – наловлю «зайчиків». А це означає – кількаденний біль в очах, почервоніння, поганий зір.
- Обов’язково перед зварюванням зачепити кліщ «маси».
- Вдягнути спеціальні товсті замшеві рукавиці – іскри від зварювання їх не пропалюють і оберігають руки від опіків.
- На старті треба «зловити дугу» і варити так, щоб нагрівались обидва шматки металу.
Процес роботи з електрозварним апаратом
Буду щира – з першого разу не вдалось «зловити дугу», а електрод чомусь влип у метал – це викликало сміх мого інструктора-чоловіка і підсилило мою впертість. Після чотирьох ніби-то заварених точок і моєї передчасної, як виявилось, радості, чоловік взяв молоток і… легко позбивав всю мою роботу. «Отаких «соплів» не має бути – це шлак, він не тримає», – критично зауважив.
За планом моєї конструкції, загалом до двадцяти точок зварювання було, тож вже далі потихеньку справа почала налагоджуватись – у спеціальне скло захисного щитка я навіть почала бачити і розуміти, що діється у моїх руках назовні. Дійсно, стало зрозуміло, що обидва шматки металу плавляться під напругою і утворюються своєрідні краплини.
Між іншим, захисний щиток – ще те випробування. У ньому незручно і спекотно, тож робота далеко не з простих. А ще – коли електрод викликає контакт з металом, скло у щитку різко темніє (захищає очі), а коли іскри гаснуть, то стає зеленого кольору. До цих різких змін теж треба призвичаїтися!
Довелось і «болгарку» освоїти, бо рештки «катанки» треба було зрізати.Тут при роботі необхідні захисні окуляри – щоб розпечені стружки не потрапили в очі. І рукавиці, вже простіші, будівельні.
Результат: триметрова конструкція, хоч і претензійна (бо не зашліфовувала місця зварювання – на перший раз і так зійде), але власноруч зроблена. Троянда отримала довгоочікувану опору. Інша троянда плетуча – імпровізовану корзину з гнучкої арматури (для конструкції використовувались лише «болгарка» та пластикові стяжки).
Промоніторила інтернет і з’ясувала, що за подібну конструкцію, утричі меншу, я б заплатила 655-1200 гривень. Мій виріб обійшовся у 520 гривень. Плюс набутий безцінний досвід!
От вам і «борщ зварити на кухні»!
Для перегляду короткого відео з процесу роботи – тисніть ТУТ
Чи є вакансії зварювальника(ці) і яку зарплату пропонують в Україні?
За інформацією Work.UA – станом на 20.04.2024 року 571 вакансія «Зварювальник» в Україні.Скільки отримує зварювальник в Україні? В середньому «Зварювальник» в Україні заробляє 24300 грн. Це – за даними з 1158 вакансій, розміщених на Work.ua із заголовком «Зварювальник» і за схожими запитами-синонімами «Welder», «Зварник», «Електрозварник» та ін. за останні 3 місяці. Якщо проаналізувати пропоновану заробітну плату зварювальників у різних містах України, то найнижчу суму пропонують у Чернігові – 17500 гривень, а найвищу у Тернополі та Києві – 30000-40000 гривень.
А жінкам роботу електрозварювальниці не пропонують? Принаймні, у жодному з опублікованих оголошень запиту на зварювальницю не було. Щоб перевірити свої підозри щодо використання роботодавцями гендерночутливої лексики або, що гірше, дискримінації за статтю чи сексизму, набираю номер у двох оголошеннях про роботу газозварювальника.
У першому випадку з того боку слухавку підняв чоловік і на питання «А жінкам у вас можна влаштуватись на роботу зварювальницею?» мовчав секунд так тридцять, потім відповів: «Так, якщо маєте фах і досвід роботи. Але, на хвилиночку, – ми хочемо на довгий термін працівника, а не щоб заробити декрет». Отакої! От тобі й дискримінація – якщо жінка працевлаштована завагітніє, то її звільнять чи просто не візьмуть на роботу з цієї причини?
У другому випадку моєю співрозмовницею щодо працевлаштування у Києві газозварювальницею систем водопостачання та опалення (будівництво багатоповерхових будинків) була жінка. На моє питання вона без особливої паузи і емоцій відповіла: «Вимоги: досвід роботи обов’язково; освіта середня спеціальна або вища за фахом зварювання; наявність посвідчення (бажано); відсутність шкідливих звичок; вміння читати креслення; робота з професійним інструментом». І пояснила, куди прийти на співбесіду.
Стереотипи, упередження чи сексизм?
У Законі Україні «Про рекламу» заборонено вказувати у оголошеннях про найм чи працевлаштування, у вакансіях, вимоги до статі кандидата чи кандидатки. Та, на прикрість, як показав навіть власний експеримент, на практиці далеко не всі роботодавці дотримуються цих вимог. Причина тому — упередження чи пострадянські стереотипи поділу на «чоловічу» і «жіночу» роботу, як от у нашому випадку з темою електрозварювальника(ці). Це досі більшістю вважається «чоловічою» справою. Але ж нема й бути не може заборони жінкам! Хіба що суб’єктивне «бачення» роботодавця.
Отож, у висновку проведеного на власному досвіді соціального експерименту, вердикт: жінка може і борщу зварити, і металоконструкцію. І головне, що найближчим часом хотіла б бачити і чути – жінки в Україні не будуть мати проблем з працевлаштуванням на «чоловічу роботу» і з дискримінацією на ринку праці. А поки є гендерний стереотип і упередження, його треба долати і це шлях, який ми успішно маємо пройти всім суспільством.
У моїх найближчих планах – продовження практики зварювання металоконструкцій для свого саду, бо вдалося і сподобалося.
Матеріал створено за підтримки ВОГО «Волинський прес-клуб»
