Конфлікт між пасічниками та аграріями у Каноницькій громаді триває не перший рік. Загибель бджіл, підозри щодо порушень під час обробки полів, взаємні претензії та звернення до контролюючих органів уже стали частиною місцевої історії. Та нині, схоже, намітилася тенденція, якої раніше бракувало найбільше, — сторони почали більше комунікувати. І саме це може стати першим кроком до вирішення проблеми, яка роками не знаходила відповіді.
«...Знову потруїли бджіл»
Для пасічників Каноницької громади тема обробки полів давно перестала бути сезонною. Вона повертається майже щороку. Особливо гостро ситуація проявляється у Каноничах, Дубівці, Озері та навколишніх селах, де працюють великі аграрні підприємства та розташовані десятки пасік. Скаржаться найбільше на діяльність ТОВ «Агромір Кор» та, віднедавна, на ТОВ «Агат Агро М».
Щойно на полях з'являється обприскувач, у соцмережах та чатах починаються дискусії: чи дотримуються аграрії технології, чи вчасно повідомили про роботи, чи безпечні препарати використовують.
Цього року приводом для чергової хвилі обговорень стали повідомлення пасічників про погіршення стану бджіл після польових робіт. Водночас ситуація вже не виглядає такою однозначною, як кілька років тому.
Під час підготовки цього матеріалу я спілкувалася з пасічниками, представниками Держпродспоживслужби та керівництвом громади. І хоча оцінки сторін різняться, практично всі погоджуються в одному: головна проблема — не лише у хімії, а й у комунікації.
Аграрії: перехід до формального інформування
В квітні та травні цього року пасічники громади вкотре бідкались: "знову мре бджола". І пов'язували це з роботою аграріїв, які не переймались повідомленнями про обробіток полів хімікатами.
А вже 5 червня в місцевих інформаційних групах пасічників були оприлюднені повідомлення агропідприємств про планові обробки полів. ТОВ «Агромір Кор» повідомило про обробку соняшника за межами села Озеро у період 6–7 червня із зазначенням препаратів та їхнього класу небезпеки для бджіл. ТОВ «Агат Агро М» інформувало про обробку кукурудзи ґрунтовими гербіцидами у період 6–11 червня на територіях, що межують із населеними пунктами громади. Пасічники розцінюють це як перший крок до впорядкування комунікації, яка раніше часто була відсутня або відбувалася постфактум.
Проблема, яка триває роками
Голова Каноницької громади Віктор Семчук пригадує, що подібні конфлікти виникають не вперше. Він наголошує, що основним напрямом роботи має бути превенція конфліктів, а не їх наслідкове врегулювання. «Найперше — це комунікація між аграріями і пасічниками. Щоб про обробки повідомляли завчасно. І друге — дотримання технології обробітку», — зазначає він.
За словами голови громади, аграрії вже почали реагувати на вимоги щодо інформування, однак процес ще не є повністю системним. «Вони почали повідомляти, але не завжди вказують години проведення робіт», — додає він.
Віктор Семчук також наголошує, що в кожному населеному пункті громади є значна кількість пасік, що робить питання системним, а не локальним.
За його словами, громада вже проходила подібні історії раніше. Були скарги, комісії, перевірки, але остаточної відповіді на питання про причини окремих випадків загибелі бджіл часто так і не вдавалося отримати. Причина проста: щоб довести факт отруєння, потрібні лабораторні дослідження, а вони потребують часу, коштів і правильно відібраних зразків.
Що кажуть пасічники
Я звернулася за коментарем до одного з активістів-пасічників. Пасічник Віктор Мороченець не заперечує, що ситуація останнім часом дещо змінилася на краще. Однак наголошує: повідомити про обробку — це лише половина справи.
«Повідомили, але чіткі графіки там не сказано. Коли саме мають працювати, коли вночі, коли ввечері. А це однозначна вимога. Треба дотримуватися температурних режимів і часу проведення обробітків», — переконаний він.
Пасічники звертають увагу на те, що бджола — живий організм, який дуже залежить від погодних умов. Якщо обробка проводиться у спеку або з порушенням технології, навіть дозволені препарати можуть створювати ризики для бджолосімей. Саме тому вони наполягають не лише на інформуванні, а й на дотриманні всіх регламентів.
Що змінилося цього року
Попри черговий виток дискусій, під час підготовки матеріалу ми помітили важливу зміну. Одна з агрокомпаній, яка працює на території громади, почала регулярно інформувати мешканців про майбутні обробки. У профільних групах з'являються повідомлення про місце проведення робіт, культури, препарати та терміни виконання. Фактично це саме той механізм, на якому роками наполягали пасічники.
Голова громади також вважає, що превентивна робота значно ефективніша за подальші розслідування.
«Ми знаємо, що краще попередити, ніж потім розбиратися з отруєнням бджіл. Основне правило — застосування дозволених препаратів, дотримання технології обробітку і повідомлення пасічників та населення», — наголошує Віктор Семчук.
За його словами, саме комунікація між аграріями та власниками пасік залишається ключовою умовою уникнення конфліктів.
«Якщо будуть дотримуватися цих вимог, то інцидентів не буде», — додає посадовець.
Що кажуть контролюючі органи
Позиція Держпродспоживслужби значно стриманіша. Начальник профільного підрозділу Олександр Петрук розповів, що під час останніх виїздів комісії підтверджень масового отруєння бджіл виявити не вдалося. «Ми туди виїжджали, нічого не знайшли», — говорить він.
За його словами, без лабораторних досліджень встановити джерело проблеми неможливо. «Без лабораторного дослідження неможливо встановити причину і джерело ураження бджіл», — наголошує посадовець. При цьому він звертає увагу на обставину, про яку під час таких конфліктів згадують нечасто.
У громаді використовують засоби захисту рослин не лише великі агропідприємства. «Сьогодні інциденти розгортаються навколо аграріїв, але ми не зважаємо на те, що фізичні особи мають ділянки з малиною, лохиною, сади», — зазначає він.
І справді, правила застосування препаратів однакові як для великого агрохолдингу, так і для власника кількох соток малини чи картоплі. Проте увага громадськості переважно зосереджена саме на великих виробниках.
Чи можуть допомогти європейські правила
У розмовах із фахівцями звучала ще одна цікава теза. Україна поступово приводить вимоги до використання засобів захисту рослин у відповідність до європейських норм. Частина препаратів уже вилучається з ринку, інші поступово заборонятимуться найближчими роками. Втім, навіть найкраще законодавство не працюватиме без відповідальності тих, хто його застосовує.
Як визнають самі співрозмовники, контролювати кожну каністру або кожне обприскування практично неможливо. Тут багато залежить від добросовісності аграріїв, виконавців робіт і власників приватних господарств.
Репутація як частина регулювання: неформальний, але реальний механізм
Окремий вимір цієї теми проявляється не лише у формальних правилах, а й у впливі публічності. Під час однієї з розмов із представником пасічницької спільноти прозвучала думка, що в європейському контексті подібні конфлікти не залишаються лише локальними — вони можуть ставати частиною ширшого інформаційного поля, яке впливає на репутацію виробника.
У цьому контексті важливою є логіка сучасного аграрного ринку: якщо виробник працює в експортному ланцюгу або має потенційних міжнародних партнерів, будь-яка публічна інформація про порушення або конфлікти може бути врахована у процесі оцінки ризиків.
Міжнародні закупівельні компанії, трейдери та партнери часто здійснюють моніторинг відкритих джерел, включно з медіа-публікаціями та згадками у публічному просторі. Тому навіть локальна ситуація, яка стає публічною, може впливати на довіру, партнерства і економічні рішення.
У цьому сенсі медіа стають не лише каналом інформування, а й частиною непрямого регулювання ринку — через репутаційний вплив. І саме тут виникає ключове питання для аграрного бізнесу: чи виправдовує короткострокова економічна вигода потенційні довгострокові репутаційні втрати, якщо діяльність потрапляє в публічний простір і стає видимою для зовнішніх партнерів.
Від конфлікту до домовленостей
Мабуть, найважливіший висновок цієї історії полягає в тому, що за останні місяці сторони почали хоча б частково рухатися назустріч одна одній. Ще рік тому пасічники часто дізнавалися про обробки вже після того, як техніка виїжджала в поле. Сьогодні повідомлення про роботи у міцевій вібер-групі з'являються заздалегідь, а питання дотримання технологій дедалі частіше стають предметом відкритого обговорення. Так, проблема не зникла. Так, між пасічниками й аграріями досі залишається недовіра. Так, окремі інциденти й надалі викликають суперечки.
Але нині у Каноницькій громаді вже можна побачити те, чого раніше бракувало найбільше — спробу перейти від взаємних звинувачень до розмови про правила співіснування. Що буде далі? Слідкуємо.
