Людмилі Ткачук лише 18 років. Вона – студентка одного з Рівненських вишів. Вивчає робототехніку та штучний інтелект. Як і багато її однолітків, активно користується соцмережами. До Інстаграму в неї особлива любов: може проводити у мережі понад 5 годин на добу. Більшість часу дівчина витрачає на коментарі та відповіді на питання підписників. Бо має велику аудиторію поціновувачів – 13,3 тисяч читачів.
– Ще з дитинства я дуже любила фотографуватися, – ділиться Люда Ткачук. – А коли підросла, стала сама робити знімки та трохи навчилася обробляти світлини. Зараз, як і багато людей, мабуть, не уявляю свого життя без телефона.
Людмила каже, що їй подобається вести активний акаунт. І хоч Інстаграм не перша її соцмережа, але саме вона припала до душі та згодом навіть підкинула перші самостійно зароблені гроші.
– Я почала вести свій акаунт десь у 2016 році. Це були звичайні фото, оброблені в Інстаграмі. Спочатку сторінку вела просто для себе, викладала звичайні фото. Мені подобалося і хотілося чогось більшого. Тоді вже я мала близько 5 тисяч підписників. Але не всі були активними. Раніше я думала, що головне кількість, а не якість. А коли зрозуміла, що краще мало підписників, але з віддачею, то вирішила почати все заново, – говорить дівчина.
Тоді у березні 2919 року вона створила новий акаунт: дуже хотіла набрати нову активну аудиторію. Саме вона принесла перші гроші – 30 гривень за просту рекламу магазину сумок. А перша сторінка залишилась до цього часу. Туди дівчина закидає фото, які не потрапляють в основний профіль.
«Кожен день з вами в сторіс!»
Трохи більше ніж за рік Люда назбирала на новій сторінці понад 13 тисяч підписників. Вона почала ретельніше добирати контент, а ще – знімати сторіс щодня. Це стало своєрідною фішкою блогерки. Вже десь із сьомої тисячі люди самі активно допомагали дівчині, активно поширюючи її профіль. Вона ж знімала вдячні сторіс, де позувала із тортом з цифрою, яка показувала, скільки тисяч підписників у неї.
– Перші розмовні сторіс були поодинокими відео на 5-7 секунд, – далі розповідає Люда. – Але я вирішила бути в сторіс щодня. Потім якось випадково мені запропонували прорекламувати магазин (то і були оті 30 гривень), і я погодилася. Це було минулого літа. Я розказувала своїми словами про магазин сумок. Просто рекомендація, як здавалось, але багато людей підписалося. Я навіть не очікувала.
З того часу дівчині і почали замовляти рекламу. Зараз вона часто працює по бартеру. Так, скажімо, їй надсилають якийсь продукт, вона користується ним і розказує про нього в сторіс. Найчастіше це косметика: засоби по догляду за шкірою обличчя, волоссям. Якось ще отримала свій фотопортрет.
– Тепер кожен день мої історії дивиться 2-3 тисячі людей. Нещодавно проводила опитування, то багато підписані на мене через те, що знають або ж особисто, або через знайомих, або десь щось чули про мене, – говорить Людмила.
Сторіс знімати не складно, каже блогерка. Складніше вигадати, про що розказувати. Тому вона часто запитує в читачів, що їм цікаво, чого показувати більше, чого менше. Більшість голосів віддають за «показуй більше свого життя», але про корисні штучки вона теж не забуває.
– Колись показувала багато особистого життя і не задумувалася над цим. Зараз в мене змінилася думка щодо цього. Мені подобається фраза, що щастя любить тишу», – каже блогерка.
Перед тим, як викласти фото, Люда комбінує все в спеціальній програмі, щоб світлини підходили одна до одної. Потім обробляє фотографію (корекція світла, кольорів, фільтр). Паралельно думає над текстом для фото – на це йде багато часу, бо дівчина любить, щоб все було ідеально. Тож в Інстаграмі проводить десь 5-7 годин.
– На обробку фото в мене йде небагато часу, бо переважно завжди знаю, що хочу. В мене немає чіткого плану. Я просто намагаюся показувати те, що відбувається навкруги. І, думаю, це подобається людям, – говорить блогерка.
Рецепт успіху
Коли Люда Ткачук створювала новий акаунт, вона точно знала, чого хотіла: у рази збільшити активну аудиторію.
– Відразу, як створила другий акаунт, підписалося дві тисячі людей. Всі були моїми знайомими. Вони активно дивилися сторіси, лайкали фото, писали коментарі. Я намагалася робити фото в одному стилі, обробляла їх у схожих кольорах. Певно, багатьом сподобалось, бо ж почали підписуватися ще, – каже дівчина.
Потім стало популярно набирати аудиторію за рахунок розіграшів. Розіграші – своєрідний спосіб показатися новій аудиторії. Дівчина була спонсоркою в кількох немасштабних розіграшах. Головна мета – під час розіграшів максимально зацікавити людей, щоб вони не відписалися, коли конкурс завершиться.
– Використовую популярні інтерактиви. Наприклад, викладаю дві фотографії: одну оригінал, а на другій – приховаю якісь деталі. А тоді запитую, на якій фотографії фотошоп чи скільки відмінностей. Пишу план-контент, щоб інтерактиви не повторювалися, планую, коли і які реклами викладати, – говорить дівчина.
Зараз підписники часто створюють фан-акаунти блогерам. У Людмили теж такі є. Дівчина зізнається, що для неї це було чимось недосяжним, бо здавалося, такі сторінки мають блогери з 100-тисячною аудиторією. Перший фан-акаунт створили приблизно пів року тому. Зараз їх є 5. Переважно публікують фото Люди, хтось робить відео під музику, інколи бувають і опитування в сторіс.
Соцмережа в карантин
Вести цікавий блог у соцмережі, не виходячи з дому – то завдання із зірочкою. Карантинний відбиток закрався до стрічки багатьох. Люда Ткачук не стала винятком.
– Я звикла до активного життя, – веде далі блогерка. – Люблю десь гуляти, ходити в гості, зустрічатися з друзями, подорожувати. На початку карантину ще було, що показути вдома. Але пізніше теми для розмов закінчувалися, локації вдома набридали. Привітатися, побажати гарного дня, інколи були якісь розпаковки, але на цьому моя фантазія закінчувалася. Я впевнена, це не тільки в мене так, блогерам було реально важко. Зараз вже всі звикли до такого режиму, але контент створювати стало в рази важче.
Дівчина підписана на кількох блогерів. Всі україномовні. Переважно це лайфстайл. Вона любить читати та дивитися про моду, макіяж та догляд за волоссям. Коли дивиться сторіси інших блогерів, з‘являються різні ідеї для своїх.
– Найдорожча реклама принесла мені десь 300 гривень. В мене немає точного прайсу з цінами. Вона договірна, тому що в кожного є свої побажання: комусь розмовні сторіс, хтось хоче фото – чи відеомакет, комусь просто поділитися світлиною в сторіс, хтось працює по бартеру. Ціна залежить від кількості моїх переглядів в сторіс, від переходів на магазини чи блоги, які я рекламую, – каже блогерка.
На початку карантину у Люди було дуже багато замовлень, зараз трохи менше. Вона каже, що робить реклами і розпаковки не через гроші, а тому що подобається знімати, монтувати і розказувати.
– На рекламу не йде в мене багато часу, переважно завжди є якісь ідеї. Я стараюся розказувати щиро, своїми словами. Власне, мені не соромно за щирість – то моя фішка, – додає дівчина.
