Понад чотири роки 30-річна Лідія Бігун із Вараша вела бухгалтерію та завідувала складом автозапчастин, виставляла ціни, здійснювала оплату рахунків. Словом, була і бухгалтеркою, і комірницею, і продавчинею. А в карантин вирішила кардинально змінити професію. І не жалкує. Розкажемо, чому.
Лідія Бігун
Після школи – на фабрику
– Знаєте, життя – дуже цікава штука. Воно наповнене такими ситуаціями, що можна писати книги, – ділиться жінка. – У когось це цілі повісті, а в когось – колекція новел. Усе це – наш досвід.
Пані Лідія виросла у багатодітній родині. Їх у батьків шестеро. Вони росли у селі, мали невеликі статки. Тому, аби не перевантажувати сімейний бюджет витратами на навчання та трохи допомогти, після школи вона відразу пішла працювати на фабрику.
– Мені було 17 років. Робота була не з легких, але саме вона дала мені, молодій дівчині, загартування на майбутнє. Ще тоді я зрозуміла, що життя складне і не завжди доля тобі буде посміхатися, – говорить жінка. – Зараз мені 30 років. Я змінила немало робіт, проте на кожній вчилася чомусь новому.
Жінка, яка досконало розбиралася в автодеталях
Остання робота Лідію дуже тішила, бо вона освоїла бухгалтерію і 1С. Працювала в хорошому дружньому колективі. Ще й завжди була в центрі уваги, бо працювала серед чоловіків. Понад чотири роки жінка вела бухгалтерію та була завскладом автозапчастин, виставляла ціни, здійснювала оплату рахунків. Але їй хотілося змін.
– Мені постійно треба віднаходити в собі новий потенціал. І ось вся ця ситуація з карантином. Цей відпочинок мені швидко набрид. І вже через місяць я знов почала думати про нове заняття для себе, роботу, – розповідає жінка.
Мріяла стати лікаркою. Почала з масажу
Якраз у цей час подруга запропонувала спробувати себе у масажі. Лідія відразу загорілася цією ідеєю. Виношувала її в собі, роздумувала. В один момент вирішила: чому б і ні? У той момент страхів не відчувала, почувалася певною у тому, що все вдасться.
Під час карантину вона придбала онлайн-курси з техніки масажу у викладачки з Рівного, яка має медичну освіту і 10 років працює масажистом. Курси тривали місяць, практикувалася на своїх домашніх. Отримала сертифікат з класичного масажу. Потім проходила практику в кабінеті масажу. Працювала в закритому кабінеті, бо і тут вчилася на своєму чоловікові.
– Я чомусь знала, що зумію, – веде далі розповідь масажистка. – Тим більше, що у мене була підтримка близьких. Я стала навчатися. Скажу, що мені було дуже цікаво проходити курс навчання, бо в цій сфері вивчається анатомія людини. А колись я довго мріяла стати лікаркою. Але не склалося.
Нині Лідія Бігун має сертифікат масажистки. Чоловік та син стали першими клієнтами. 10 сеансів кожному з них додали жінці певності у тому, чого навчилася. Техніку масажу відпрацьовувала ще й на колезі, яка вже працює масажисткою упродовж 15 років. Колега також навчила працювати з апаратом вакуумних банок, тож коли хтось потребує такої процедури (при сильному болю та спазмах м'язів спини), допомагає у цьому.
– Коли я повідомила сім'ї про зміну роботи, мій чоловік все обдумав, зважив і проплатив моє навчання, підтримав мене. Без його благословіння нічого б не було, – веде далі масажистка. – Тож карантин дав поштовх іти далі і розвиватися. Тепер я кваліфікована майстриня класичного масажу. Якби ж я боялася того, що в мене може нічого не вийти, то ніколи й не знала б, що я насправді вмію і можу!
Працює з дотриманням карантинних вимог
Сьогодні Лідія Бігун надає послуги із класичного масажу у приватному кабінеті. Через карантин клієнтів небагато. Жінка каже, що після процедури клієнти виходять задоволені і розслаблені. Найбільше ж Лідію тішить, коли люди позбуваються болю. Вдячні очі для жінки – найвища нагорода. І хоча жінка працює лише третій місяць та ще й в умовах карантинних обмежень, таки задоволена тим, чого досягла: має клієнтів, які повертаються, гарні відгуки та роботу, яка подобається.
– Я маю роботу, яка мені до душі, в якій можу розвиватися і йти далі, найголовніше ж те, що я можу приносити своїми руками людям трішки радості. Коли людина задоволена – більшої похвали не потрібно. Мрію далі розвиватися в цій сфері, аби приносити людям лише хороші і позитивні емоції, – говорить жінка.
Усім, хто теж хоче змінити роботу на щось зовсім інше, Лідія Бігун радить не боятися, вірити в себе, навчитися дивитися страху у вічі та робити перші кроки, а ще – заручитися підтримкою рідних людей.
– Коли мене запитують, чи змінила б я щось, оглядаючись назад, кажу: мабуть, нічого – веде далі Лідія. – Бо дуже люблю брати те, що пропонує життя, адже завдяки цьому я маю те, що зараз в мене є!
