З січня 2019 року усі підприємства і заклади харчування, які випускають власні вироби повинні запровадити систему управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції. Печете власні ковбаси, хліб чи робите сири? Долучайтеся до системи управління якістю і безпечністю продукції – або ж готуйтеся до великих штрафів.
Чи справді ця система безпечності харчових продуктів має бути у кожній шкільній їдальні, в кафе та у всіх підприємців, які мають справу з тваринницькою продукцією, а через її відсутність будуть штрафувати?
Олександр Петрук
На це запитання відповідає Олександр Петрук, начальник Володимирецького районного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області.
– Так, з 1 січня 2019 року обов'язковою є наявність програм-передумов системи НАССР у підприємця. Розшифровується ця страшна абревіатура як Hazard Analysis and Critical Control Points — аналіз ризиків і контролю критичних точок.
Ось так впроваджували систему НАСРР в Україні. Дійшла черга і до малих підприємств
Суть системи: виявити усі критичні точки й чинники, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути їх і постійно контролювати. Якщо значна кількість підприємств несерйозно поставилася до вимоги впровадження HACCP, їм доведеться готуватися до неприємних процедур перевірки та до не таких уже й малих штрафів — від 1700 і 100 000 гривень.
Євроінтеграційний курс вимагає від України освоєння міжнародних норм та правил ведення господарської діяльності. Сертифікація продукції за ISO вже стала звичною для багатьох підприємств, тому з якістю у багатьох ситуація хороша. Але на ринках Європи та США, окрім поняття «якості», існує поняття «безпечності». Саме воно є ключовим у системі HACCP, призначеній для управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції.
ВІд поля до тарілки споживача. Ось так має контролюватися виробництво продукції, яку купує кінцевий споживач
___
Система контролю безпечності харчових продуктів при їх виробництві має охоплювати такі процеси:
- Щоб уникнути перехресного забруднення, виробничі, допоміжні та побутові приміщення повинні мати належне планування;
- Ставляться більш жорсткі вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, а також до захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;
- Змінюються вимоги до планування і стану комунікацій — вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо;
- Зростають вимоги до безпечності води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, які контактують із харчовими продуктами;
- Особлива увага приділяється чистоті поверхонь (строго регламентуються процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних і побутових приміщень та інших поверхонь);
- Значна увага приділена здоров’ю та гігієні персоналу;
- Змінюється ставлення до поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збору та видалення з потужностей;
- Зростає контроль за шкідниками, визначення виду і запобігання їхній появі, засобам профілактики та боротьби;
- Зростають вимоги до зберігання та використання токсичних сполук і речовин;
- Запроваджуються специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;
- Впроваджується контроль зберігання і транспортування продуктів;
- Посилюється контроль за технологічними процесами;
- Впроваджується маркування харчових продуктів та інформування споживачів.
