Трагедія Парослі - польська делегація вшанувала 80-ті роковини трагедії. Восьмого липня в урочище Паросля, що між селами Жовкині, Антонівка та селищем Володимирець приїхала велика, до сотні осіб, делегація поляків. Були й представники влади Рівненщини, Вараського району та Володимирецької громади. В місці масового поховання жертв трагедії була проведена поминальна служба за участю голови Конференції Єпископату Польщі Архієпископа Станіслава Гондецького, глави єпископату РКЦ в Україні Віталія Скомаровського та глави УГКЦ Святослава Шевчука. Про що мова?

За інформацією Вікіпедії: «Паросля Перша складалася з 26 садиб, у яких мешкало загалом близько 130 осіб. Уранці 8 (за іншими даними – 9 або 10) лютого 1943 року до Парослі увійшла група осіб, які представилися радянськими партизанами та вимагали надати їм їжу. У садибах мешканців розмістилися по кілька (кільканадцять) прибульців. Навколо колонії було виставлено охорону, яка мала затримувати будь-яких випадкових перехожих. Згодом прибульці запропонували мешканцям зв’язати їх, щоб убезпечити від можливої німецької помсти. Після того, як це було здійснено, зв’язаних мешканців було вбито. За різними даними під час нападу на Парослю загинули від 149 до 173 осіб (від 17 до 21 родин). У подальшому опустілі будинки мешканців Парослі були спалені.

Паросля Перша, Видимир, Майдан, Гута, Даброва. Вони належали за адміністративно-територіальним поділом довоєнної Польщі громаді Крушево гміни Антонівка над Горинню Сарненського повіту Волинського воєводства.

У суботу, восьмого липня, до місця загибелі польських родин приїхала велика делегація. Люди у селах Антонівка, Жовкині були подвовані, навіть стривожені численною кількістю солідних автівок та цілою мотоестафетою байків з польськими прапорами. Всі ці люди рухались до Парослі.

З боку Жовкинь їхали байки - їм були підготовлені вказівники, як проїхати до Парослі. Насправді туди, не знаючи добре путівців лісових, потрапити складно. Тому й частина делегації заблукала на лісових дорогах і виїхали знов у Антонівку - там просили місцевих людей провести їх до місця події. Навіть гроші пропонували, але, за розповідями наших читачів, які нам телефонували і розказали про ці події, селяни відмовились взяти плату з поляків.

Учасники подіїУчасники подіїАвтор: Рівненська ОДА

Від влади Рівненщини були присутні - Сергій Гемберг, заступник голови Рівненської ОДА, Людмила Мариніна, голова Вараської РДА, Василь Ковенько, голова Володимирецької тергромади.

- Ми маємо памʼятати про цю страшну трагедію наших народів та будувати відносини між полським та українським народами в синергії та підтримці, - зазначив Сергій Гемберг.

Автор: Рівненська ОДА

Від Польщі та України також були дипломати - посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк, віце-маршалек Сейму Польщі пані Малгожата Госєвська.

Священство УГКЦ провели молебеньСвященство УГКЦ провели молебеньАвтор: Рівненська ОДА

Напередодні у варшавському кафедральному соборі імені Святого Івана Хрестителя глави УГКЦ та Польської римо-католицької церкви Святослав Шевчук і Станіслав Гондецький підписали спільне звернення у річницю Волинської трагедії, в якому засудили злочини 80-річної давнини і закликали до примирення і єднання українського і польського народів. Про це повідомила на своїх офіційних ресурсах Рівненська ОДА.

Дипломати ПольщіДипломати ПольщіАвтор: Рівненська ОДА

За коментарем з приводу події журналісти "Володимирець.City" та "Володимирецький вісник" звернулись до Сергія Шевчука, краєзнавця, педагога та активіста з Жовкинь - він 15 років донедавна, разом зі своїми гуртківцями-краєзнавцями, доглядав та прибирав меморіал:

- Я знав, що ця подія готується на восьме липня, але на саму подію мені не вдалось потрапити. Ще у червні, коли йшли заняття у школах, до мене зателефонували з Києва, з посольства. Вони попросили мене їх провести, приїхали, глянули. Поїхали у селраду та домовлялись про упорядкування меморіалу. Селрада мені виділила фарбу, але потім приїхали представники з релігійної громади УГКЦ з Сарн і все там прибрали і підмалювали самі. Що цікаво, всі ці роки з того часу, у Польщі стоїть акцент на тому, що цей злочин зробили українці, "бандерівці" Перегійняка-Коробки. Але, якщо уважно досліджувати відкриті документи, зокрема свідчення взятих у полон після загибелі Коробки повстанців, вони розказували про всіх, кого вбивали, але ні у кого у свідченнях нема згадок про Парослю. А ми можемо припустити, що ці свідчення вони давали під допитами неабиякими. до всього, знову ж, архіви давно свідчать, що тоді сюди було закинуто енкаведистів - для дискредитації української повстанської армії. Я не є фанатичним прихильником повстанського руху на нашому Поліссі - на те є серйозні сімейні причини, вони ведуть в той історичний період, але сумніваюсь у достовірності фактів щодо вини саме повстанців наших у загибелі поляків, - розказує у телефонній розмові Сергій Володимирович.

Неабиякий резонанс викликав цей візит у жителів Антоніки - адже нечасто через село проїжджають іноземці у такій кількості. Тож, аби уточнити і розказати побачене, до мене зателефонувала Марія Гришко, пенсіонерка з Антонівки. Зокрема, у розмові прозвучав і такий епізод:

- Мій чоловік розказував історію, яку йому його батько розказав. Тоді, коли палили Парослю, до діда мого чоловіка уночі прибігла дівчинка 13-15 рлків звідти, заїкалась з переляку, плакала і просила сховати, бо їх там усіх вбивають і палять. То дід мого чоловіка її у будці сховав, їсти носив. Потім, за кілька днів, коли все стихло, та дівчинка пішла шукати своїх у інші хутори-колонії. Тоді тут польських колоній було кілька.

Загалом на меморіалі Паросля восьмого липня побували до сотні осіб - поляків, родин загиблих. священства, пластунів Польщі та поліщуків. Тут священство УГКЦ провели поминальне богослужіння за участі представників Польщі та України.

Відео з архіву Володимирець.City:

Будемо сподіватись, що ця подія сприятиме примиренню двох нині надзвичайно братніх народів. Адже біда має єднати, а не розділяти.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися