Вараш 27 січня відвідала українська письменниця, громадська діячка, режисерка, людина, завдяки якій українську вишивку визнано у Європі та цілому світі, – Леся Воронюк. Як це було?
На благодійному заході у Палаці культури УСО ВП РАЕС вона презентувала свою книгу «Нетлінні» – унікальну збірку, де описано двісті найбільш рідкісних експонатів української символіки у вишивці початку-середини 20 століття. На 360 сторінках можна знайти фотографії виробів та опис їх цінності й значення як культурної спадщини України, а також багато схем для вишивання певних орнаментів тієї чи іншої місцевості.
«Вишита сорочка для українця завжди була символом захисту, боротьби та перемоги. Це і є феноменом української вишиванки, що це не лише частина традиційного гардеробу, а наша духовна броня, це все те найцінніше, найніжніше і разом з тим найсильніше, що закладала кожна жінка у вишиту сорочку. Це і відрізняє український національний одяг від одягу інших народів», – цими словами пані Леся підкреслила факт того, що вишиванка була, є і завжди буде оберегом українського народу, його силою, символом нескореності та вільного духу. Її забороняли, конфісковували, за вишиту національною символікою сорочку влада карала, проте це не зупиняло наших жінок вишивати на полотні своїй родині долю, вкладати у вишивку свій захист, свою силу.
Ми вдячні пані Лесі за яскраву, науково-обґрунтовану презентацію національної української символіки у вишивці, а також за її дослідницьку працю та надзвичайно великий вклад у культурну спадщину України на міжнародному рівні.
Сергій Костинський, офіцер 104-ї Об ТРо, співорганізатор події, сказав про нашу гостю так: «Це людина, яка стоїть на позиціях української культури і доводить всім, що Україна має одну з найбагатших культур серед Європи та світу, людина, яка є у всій країні першою і єдиною лауреаткою аналогу Нобелівської премії у сфері культури – Europa Nostra Awards. Я дуже радий, що тепер є та, слово якої має вагу серед усіх культорологів та фахівців європейської культури, і сьогодні Леся – це людина, яка показує культурний рівень України в світі, – каже Сергій.
– Збройні Сили України захищають не тільки державні кордони, а й українську культуру, бо це те, за що ми боремося: щоб ми спілкувалися українською мовою, співали українські пісні, носили свій національний одяг, пишалися тим, хто ми є і стояли на захисті своєї країни та її культури».
Під час заходу також проходив збір в підтримку роти ударних БПЛА «Серафими» 104-ї бригади ТРО, результатом якого є сума у 12 700 грн. Також під час презентації книги була виставлена на аукціон репродукція жіночої вишиванки з синьо-жовтим рослинним орнаментом з сорочки 60-х років XX століття. Вона була продана представнику роти ударних БПЛА «Серафими» Вадиму за 7 000 гривень.
А ще – у холі Палацу культури РАЕС, де проходила подія, усі насолодились виставкою автентичного одягу Полісся, зібраного та презентованого культпрацівниками галузі Вараської громади.
Дмитро Стецюк
