У "небесному війську" нині Михайло Горбачевський, старший солдат-десантник з Чакви. Війна забирає воїнів усякими методами. І хворобою теж, набутою в умовах повномасштабної війни. Авторський проєкт "Малі історії великої біди". Історія 38: "душу - Богові, життя - Україні, честь - собі!".
У багатодітній родині Горбачевських з Чакви, Антонівської громади, дев'ятеро дітей. Троє синів присвятили себе ЗСУ і захисту України від російських окупантів. Василь - служить з 2010 року. Він - найперший пішов до ЗСУ.
Окрім того, у родині Горбачевських і зять, і дочка на службі. Справжня поліська бойова родина. Честь батькам за чудове виховання дітей!
Іван, старший, вже більше року у статусі безвісти зниклого під час бойових дій. Михайло - з 20 років у рядах Збройних Сил України, у найгарячіших точках. Вижив.
Але не здолав підступної хвороби, яка після полегшення його так і не відпустила...
Михайло Горбачевський - навіки 27
Військову присягу Михайло Горбачевський прийняв 01.04.2017 року. Служив за контрактом, спочатку був призваний у в/ч А0409, 30-а ОМБр. Потім, в 2023 році, перевівся в А0284, 80 ОДШБр, був старшим солдатом. З 24 лютого 2022 року бригада брала участь у відбитті російського вторгнення в Україну. Воювала під Києвом, потім у боях на Слобожанщині, а також під Бахмутом.
Перевівся Михайло служити у 80-у бригаду, бо хотів знайти свого старшого брата Горбачевського Івана Миколайовича, який зник безвісти 15.02.23 року на тій території, де на той час перебувала "вісімдесятка".
- Міша був доброю і чуйною людиною, любив діток, хоча і не мав своїх. Завжди допомагав, якщо було щось потрібно. Після поранення лежав у госпіталі і приїхав додому на реабілітацію. Потрапив у лікарню, після виписки трохи стало краще. А оце став себе дуже погано почувати. Мама привезла в лікарню і не доходячи до «приймального» йому стано погано. Лікарі підбігли, почали надавати медичну допомогу… Він помер, – розказує Катерина Горбачевська, дружина зниклого безвісти Івана.
На Майдані Єдності у Володимирці на зустріч ескорту «На щиті» вийшло багато людей. Увагу привернула заплакана військова. Це була дружина Михайла – Юлія Горбачевська. Вона, дізнавшись про таку раптову смерть чоловіка, фактично прилетіла з-під Слов’янська. На побачення. Останнє.
Ще з вересня не бачились з коханим, хіба лише по відеозв’язку. Шість років одружені. Дітей народити не встигли, бо обоє військові, в гарячих точках і в різних частинах.
- Він був добрий і впертий. Завжди був проти несправедливості. З нашої бригади перевівся, бо не хотів у тилу сидіти і хотів брата знайти. Тоді позиції 80-ки були поряд з Парасковіївкою, де пропав Іван.
Мріяв і казав, що коли закінчиться війна, збере вдома всіх братів і сестер. Бо ніколи всім не получалось з’їхатись. Троє служили, дівчата – по своїм сім’ям. Бачте… Зібрав, – пробує стримуватись, але безуспішно, Юлія Горбачевська. – У нього був «ковід», з ускладненнями. Пів легені всохло. Він хотів лікуватись, себе погано почував, але треба направлення з частини. Не встиг взяти.
Наша спільна відпустка була якраз перед вторгненням росіян, у листопаді 2021 року. Потім бачились у грудні 2022, мене відпустили, коли вийшли ми з Бахмутського напрямку. Потім бачились у квітні 22-го, бо все ротації наші не співпадали. А останнє наше побачення було у вересні минулого року…
Прлщання з Михайлом Горбачевським у Володимирці
З військовими почестями поховали Михайла Горбачевського 17 квітня у рідній Чакві. Родина у скорботі за сином Михайлом та у сподіваннях хоч щось почути про старшого Івана.
Вдова-військовослужбовиця повернеться у бойову частину, а її чоловік-десантник навіки став на варті у «небесному війську».
