Днями Рівненська обласна прокуратура повідомила про підозру керівнику однієї з громадських організацій міста Вараш у кримінальному провадженні щодо ймовірного незаконного заволодіння благодійними коштами атомників, зібраними на підтримку Збройних сил України. Новина швидко розійшлася інформаційними ресурсами, однак, як це часто буває, кілька абзаців офіційного повідомлення не розкривають усієї історії.
Саме тому ми не обмежуємося офіційним повідомленням, а звернулися до відкритих джерел, зокрема до реєстру YouControl та судових реєстрів. Використовуючи методи аналізу відкритих даних (OSINT), ми проаналізували судові рішення, оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також відкриті відомості про юридичну особу через сервіс YouControl, який допомагає систематизувати інформацію з державних реєстрів та перейти до текстів судових документів.
І саме судові ухвали дозволили побачити те, що залишилося поза межами офіційного повідомлення: справа розслідується не кілька днів і навіть не кілька місяців. Вона бере початок ще у липні 2025 року. Тож про все за порядком.
Рік досудового розслідування дав результат
Із матеріалів судових ухвал вбачається, що кримінальне провадження було зареєстровано 22 липня 2025 року. Суть справи: керівник організації «у період з 24.02.2022 по 30.09.2023, маючи умисел на розтрату грошових коштів, діючи з корисливих мотивів та в особистих інтересах, в умовах воєнного стану, перебуваючи в м. Вараш, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснив розтрату грошових коштів КМО УСВА, які були ввірені та перебували у його віданні, за наступних фактичних обставин».
Відтоді слідчі послідовно проводили комплекс процесуальних дій. Серед них: отримання тимчасового доступу до банківських документів, аналіз фінансових операцій, витребування бухгалтерської документації, проведення аналітичного дослідження ДПС, обшуки, вилучення документів, звернення до суду щодо арешту майна, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу та відсторонення керівника організації від посади. Ця хронологія демонструє, що правоохоронці формували доказову базу поступово, а не реагували лише на окремий епізод.
Дев'ять мільйонів гривень добровільних внесків на «матеріальну допомогу»?
Одним із ключових епізодів кримінального провадження стали виплати, оформлені як матеріальна допомога. Із матеріалів судових ухвал вбачається, що за період із 24 лютого 2022 року по 1 жовтня 2023 року на розрахунковий рахунок Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) надійшло 47 930 194,56 грн добровільних внесків працівників ВП «Рівненська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом».
Як зазначено в судовій ухвалі: «За період з 24.02.2022 по 01.10.2023 року, відповідно до виписки за поточними рахунками клієнта, на розрахунковий рахунок ... надійшло коштів на загальну суму 47 930 194,56 гривень з призначенням платежу: "Утримання із заробітної плати" згідно заяв працівників ВП РАЕС для матеріальної підтримки Збройних Сил України. Без ПДВ».
За версією слідства, більшість цих коштів використовувалася на допомогу військовим. Водночас окремі фінансові операції стали предметом перевірки правоохоронців. Зокрема, слідство вважає, що в період із 7 березня 2022 року по 29 вересня 2023 року голова громадської організації оформлював видачу готівкових коштів через чеки із призначенням платежу «Матеріальна допомога, з якої не утримується податок».
В ухвалі суду зазначено: «...у період з 07.03.2022 по 29.09.2023 власноручно виписав та видав грошові чеки із зазначенням цільового призначення: «Матеріальна допомога з якої не утримується податок» на загальну суму 23 500 000 грн, із яких здійснив розтрату ввірених та таких, що перебували у його віданні грошових коштів на загальну суму 9 032 195,92 грн».
На думку слідства, ці дії суперечили волевиявленню працівників атомної електростанції, які добровільно погодилися щомісяця відраховувати частину своєї заробітної плати саме на підтримку Збройних Сил України.
У матеріалах судової ухвали зазначено: «...не використав вказані грошові кошти відповідно до волевиявлення працівників філії ВП "Рівненська АЕС" АТ НАЕК «Енергоатом», яке відображене у заявах про утримання із заробітної плати щомісячних добровільних відрахувань для матеріальної підтримки Збройних Сил України...».
Ще один важливий аспект, на який звертає увагу слідство, стосується фінансової документації. Як зазначено в судових матеріалах, під час отримання тимчасового доступу до документів було встановлено, що організація надала документи, які підтверджують використання приблизно 4 млн грн. Водночас документація щодо використання решти коштів, які надійшли на рахунок організації, за твердженням слідства, була відсутня.
Саме ці обставини стали підставою для проведення подальших слідчих дій, фінансових досліджень, обшуків, вилучення документів, повідомлення про підозру та звернення правоохоронців до суду із низкою процесуальних клопотань.
Водночас важливо наголосити: наведені обставини є позицією сторони обвинувачення, викладеною у матеріалах досудового розслідування та судових ухвалах. Остаточну оцінку доказам і питання винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.
Що знайшли під час обшуків у голови ГО
Матеріали судових ухвал свідчать, що під час проведення обшуків правоохоронці вилучили значний масив документів.
Серед них: чекові книжки; чорнові записи; акти приймання-передачі; звернення військових частин; бухгалтерські документи; товарно-транспортні накладні; чеки та інші фінансові документи.
Разом із тим слідство вказує, що документація щодо використання частини коштів була відсутня або не підтверджувала окремі фінансові операції. Саме ці документи стали предметом подальшого дослідження.
Станом на момент підготовки матеріалу досудове розслідування перебуває в активній фазі
Як свідчать оприлюднені судові рішення, 24 червня 2026 року керівнику Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.
1 липня 2026 року слідчий суддя Рівненського міського суду застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 332 800 гривень (100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Крім внесення застави, суд поклав на підозрюваного низку процесуальних обов'язків, зокрема:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Окремою ухвалою слідчого судді підозрюваного відсторонено від посади голови Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану строком на два місяці – до 24 серпня 2026 року.
Також ухвалами суду накладено арешт на майно та документи, вилучені під час санкціонованих обшуків. Йдеться про фінансову документацію, чекові книжки, банківські документи, електронні носії інформації та інші речі, які слідство вважає такими, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.
Водночас усі зазначені рішення мають виключно процесуальний характер. Вони ухвалюються для забезпечення ефективного досудового розслідування, збереження речових доказів та запобігання можливому впливу на свідків або перебіг слідства і не є підтвердженням вини особи.
Санкція частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, за якою повідомлено про підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити виключно суд після всебічного та неупередженого розгляду справи по суті.
Питання, на які поки що немає відповідей
Після аналізу судових документів виникає низка запитань.
- Яким був механізм внутрішнього контролю за використанням десятків мільйонів гривень?
- Чи отримували особи, які здійснювали добровільні внески, регулярну фінансову звітність?
- Яким чином ухвалювалися рішення про виплату матеріальної допомоги окремим особам?
У матеріалах судових рішень згадуються виплати матеріальної допомоги шести особам. Водночас у відкритих документах наразі відсутня інформація про те, чи перевіряло слідство роль кожного з отримувачів таких коштів та їхню обізнаність щодо підстав цих виплат.
На момент підготовки матеріалу у відкритих джерелах наявна інформація про повідомлення про підозру лише керівнику організації. Остаточну оцінку всім обставинам має надати суд під час розгляду справи по суті. На мою думку, складно припустити, що особи, які зверталися із заявами про надання матеріальної допомоги, отримували відповідні накази та фактично одержували значні суми коштів, не усвідомлювали характер цих виплат і джерело їх фінансування. Виходить, що благодійники–атомники і не знали, куди спрямована частина їх коштів, призначених для підтримки ЗСУ у тяжкі місяці повномасштабки.
Цінність роботи з відкритими даними - OSINT
Під час підготовки матеріалу було використано методи OSINT – аналіз відкритих джерел інформації. Офіційне повідомлення прокуратури стало лише відправною точкою. Подальший аналіз здійснювався на основі судових рішень із Єдиного державного реєстру судових рішень та відкритих відомостей про юридичну особу через сервіс YouControl.
Саме такий підхід дозволяє журналістові не обмежуватися переказом пресрелізу, а відновлювати хронологію подій, перевіряти факти й показувати читачам повнішу картину.
Від авторки. Було б великою помилкою зробити висновок, що один кримінальний випадок характеризує весь громадський сектор. Навпаки. Саме громадські організації та волонтерські ініціативи після початку повномасштабної війни і в переважній мірі на сьогодні стали і є одним із головних партнерів держави у підтримці військових і цивільного населення. Тому кожна справа, яка стосується можливих порушень під час використання благодійних коштів, має бути максимально відкритою, професійно розслідуваною та юридично бездоганною. Довіра формується не лише завдяки чесній роботі тисяч волонтерів, а й завдяки принциповому реагуванню держави на можливі порушення та готовності суспільства ставити запитання.
У тексті свідомо не зазначаються прізвища окремих осіб, хоча їх можна встановити шляхом зіставлення інформації з відкритих державних реєстрів. Такий підхід відповідає принципам відповідальної журналістики та презумпції невинуватості.
Особа, про яку ідеться в матеріалі, має процесуальний статус підозрюваного. Відповідно до Конституції України та кримінального процесуального законодавства, ніхто не може вважатися винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, доки його вину не буде доведено в суді й підтверджено обвинувальним вироком, який набрав законної сили.
Матеріал підготовлено на підставі відкритих державних джерел: офіційних повідомлень правоохоронних органів, судових рішень із Єдиного державного реєстру судових рішень та відкритих відомостей про юридичну особу.
Метою цієї публікації є не встановлення вини конкретної особи, а аналіз відкритих документів, хронології кримінального провадження та суспільно важливих питань прозорості, підзвітності й ефективного використання благодійних коштів.
