Релігійний конфлікт у Заболотті: як село розділилося на прихильників і противників ПЦУ

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

У селі Заболоття першими на Володимиреччині підняли питання переходу релігійної громади під юрисдикцію новоутвореної Православної церкви України. Тут уже двічі проводили збори. Не обійшлось без блокування дверей та навіть заяв у поліцію.

27 січня у Свято-Іоанно-Богословському храмі, який належить до УПЦ МП, провели збори парафіян. Прийшло 70 людей. На них вирішили, що не будуть переходити до ПЦУ.

Але в селі говорять, що більшість прихожан про ці збори нічого не знали. Їх протоколу і досі не оприлюднили. Прихильники створення релігійної громади Православної Церкви України вважають січневі збори у церкві нелегітимними. Вони в свою чергу зібрали більше 300 підписів за перехід церкви до ПЦУ. Всього ж у селі проживає більше 800 жителів з правом голосу.

Так зародився конфлікт, за розвитком якого спостерігає увесь район, і вичікує.

Що говорять лідери двох «конфліктуючих» таборів у селі

Настоятель храму Андрій Бездомов та хористи зайняли чітку й безкомпромісну позицію: «Ми є вірянами Української православної церкви – і крапка. Храм як належав Українській православній церкві під головуванням блаженнійшого Онуфрія, так він і залишається у ній».

Голова ініціативної групи прихильників переходу до ПЦУ Іван Мельник каже: «Храм – це не власність батюшки, це не власність церкви – це власність громади села Заболоття. Він стоїть на території села, ми вносили гроші на будівництво, будували його – нам і вирішувати, якою мовою молитися в ньому».

Сільський староста Роман Хондока спочатку був дипломатично стриманий. Однак на зборах у церкві зайняв позицію священика храму та агітував за це інших вірян.

Для других зборів зняли в оренду будинок культури

Не сприяли порозумінню і наступні збори в селі, які провели 24 лютого уже в будинку культури Заболоття, а не в храмі. Ініціаторами переходу в ПЦУ спеціально для зняли приміщення в оренду. Церковні активісти заблокували двері і намагались не пустити людей. Але збори все ж таки відбулись.

Прихильники переходу до ПЦУ як аргумент використовували те, що храм, який відродили у селі Заболоття є правонаступником зруйнованої святині у селі Полонне святині, а там до Другої Світової проводили богослужіння українською мовою. На що їх опоненти відповіли, що «розкольники» як не ходили в одну церкву, так і не будуть ходити в другу, бо віра в бога не залежить від мови богослужінь.

Гаряча дискусія почалася ще на сходах будинку культури

На запитання, чи хочуть прихожани, аби храм після перереєстрації Статуту релігійної громади отримав «московську» прописку, і з залу, і з-за трибуни кричали, що це брехня, «московського патріархату не існує» і УПЦ Москві не підпорядковується, а Епіфанія «визнали лише турки у Константинополі». Хоча в ході дискусії вони визнали, що патріархом УПЦ є Кирило.

Про патріотизм говорили з обох сторін

Прихильники переходу до ПЦУ найбільше говорили про відмову від підпорядкування церкві, центр управління якої знаходиться у Москві, та мову богослужінь. Мовляв, ніхто в селі не проти нинішнього батюшки, люди лише хочуть, щоб він проводив богослужіння українською мовою, зрозумілою усім.

Стосовно мовного питання, прихильники УПЦ відповіли, що церковнослов’янською мовою не лаються, на відміну від української, яка «є богохульною».  

На зауваження, що будували храм люди, які є його засновниками, і до їх думки теж варто прислухатися, нинішні церковні активісти відповідали, що «беріть землю і будуйте собі свій храм, а нашого батюшку не чіпайте».

Говорили з обох сторін і про патріотизм. Прибічники Онуфрія, наприклад, стверджували, що він визволив з російського полону в рази більше українських військовополонених, аніж президент Петро Порошенко. Одначе працівник військкомату, який агітував за українську церкву, заперечив це, попросивши назвати хоч одне прізвище звільненого Онуфрієм.

Коли стали збирати підписи, вимкнули світло

Під час пропозиції учасникам зборів поставити підписи за підтримку переходу релігійної громади села Заболоття в підпорядкування ПЦУ у залі вимкнули світло. Пояснили це тим, що закінчився час оренди. Тому бажаючі підписувалися, підсвічуючи собі ліхтариком.

Громадський порядок під час перших і других зборів охороняли правоохоронці Вараського відділення поліції.

П’ять прихильників УПЦ написали на прихильників переходу до ПЦУ заяву у поліцію. Але, як  повідомив начальник слідчого відділення Володимирецького відділу поліції Олександр Дячук, складу злочину – тобто розпалювання міжконфесійної ворожнечі – у діях голови ініціативної групи Івана Мельника правоохоронці не знайшли, і факти із скарги не підтвердилися.

Зараз у цій невеликій сільській «війні» затишшя. Але прихильники ПЦУ не вважають питання закритим. Обіцяють діяти далі.

Скоро на Володимирець.Сity вийде матеріал, в якому ми пояснимо, як саме має бути організоване обговорення в громаді зміни підпорядкування церкви, щоб рішення, яке на ньому винесуть, було законним і остаточним для всіх.  

Історія храму, за який йде боротьба

Храм у Заболотті почали будувати у 1999 році. Спроектував церкву місцевий інженер Іван Затірка.

Церква, яку хочуть усі

На зборах, які приймали рішення про будівництво, було 120 людей. Вирішили відновити церкву Івана Богослова, яку зруйнували під час війни в сусідньому селі Полонному. Саме ж село Полонне під час будівництва Рівненської атомної електростанції у 1986 році повністю переселили у Заболоття.

Фактично храм у Заболотті є правонаступником храму у Полонному. За свідченнями колишнього сільського голови Заболоття Лесі Назарук, до Другої Світової Війни богослужіння в полонській церкві велися українською мовою.

Медіакіт сайту/ціни на рекламу
Коментарі:

Останні новини