Департамент приміських пасажирських перевезень АТ «Укрзалізниця» дав відповідь на запит «Володимирецького вісника» щодо діяльності вузькоколійки Антонівка-Зарічне. Разом із тим з власних джерел днями стало відомо про вивільнення працівників обслуговування дільниці Антонівка-Зарічне.
Лист-відповідь
З 18 березня 2020 року рух на приміському маршруті вузької колії «Антонівка-Зарічне» (більше тут) зупинили через карантин.
За цей час лише пару разів вдалось ентузіастам запустити потяг на умовах оренди. Води, як кажуть у народі, багато збігло з того часу. Багато написано текстів листів, запитів, статей та дописів у соцмережах.
З тої пори вже й адмінреформа минула – район укрупнили і Зарічненщині нині треба до райцентру у Вараш добиратись або до райдержадміністрації – у Володимирець. Лишнє казати, що зручності доїзду – нуль. Прямих доріг нема, околяса – кілька годин по місцевих трасках (зменшене від «траса» – авт.). Туристи-іноземці, попри бажання, не мають змоги приїхати, а українські турфірми ще сподіваються на повернення «кукульки».
Проте власник вузькоколійки – Укрзалізниця – не бачить перспектив у продовженні діяльності «Поліського трамваю» на пасажироперевезенні. Чим мотивують зупинку?
Що кажуть в Укрзалізниці
Основне зі свіжих відповідей журналістам від Департаменту приміських пасажирських перевезень АТ «Укрзалізниця» від 12.11.2021 року за підписом директора О. Болдова:
«…З 18.03.2020 рух приміських поїздів було призупинено. Зважаючи на вимоги та особливості роботи в умовах карантинних обмежень, що потребують посиленого контролю за дотриманням санітарно-епідемічних норм, регіональна філія «Львівська залізниця» (далі – Філія) поступово відновлює рух приміських поїздів у регіонах. При цьому магістраль першочергово забезпечує можливість доїзду пасажирів на роботу, навчання, у справах та зворотно до обласних центрів та інших великих міст.
Можливість повноцінного відновлення приміського руху, в тому числі на вузькоколійній дільниці Антонівка – Зарічне, буде розглядатися після завершення карантинних обмежень, з урахуванням матеріально-технічних можливостей Філії.
Сума експлуатаційних витрат Філії, пов’язаних із організацією пасажирського руху на вузькоколійній дільниці Антонівка – Зарічне, у 2019 році сягнула 22 млн. 741 тис. грн., а доходи магістралі від цієї роботи склали заледве 258 тис. грн. Отже, за рік експлуатації цієї дільниці Філія зазнала збитків на суму майже 22 млн. 500 тис. грн. До березня 2018 року електрожезлова система і системи зв’язку повноцінно діяли на всій протяжності дільниці, проте неодноразові крадіжки матеріалів фактично вивели з ладу понад
Сьогодні на території України база для ремонту необхідних вузлів, агрегатів і запчастини для цього рухомого складу відсутні. Термінової заміни потребують понад 40% дерев’яних шпал та понад 50% стрілочних переводів.
Зазначимо, що кошти, які можна скерувати на придбання нового або ремонт наявного рухомого складу та інфраструктури, Філія змушена витрачати на сплату земельного податку. Наприклад, у місцеві бюджети сільських та селищних рад населених пунктів, що розташовані вздовж вузькоколійки Антонівка – Зарічне, в 2019 році Філія сплатила сукупно майже 440 тис. грн. податку на землю, близько 353 тис. грн. земельного податку нараховано у 2020 році.
Філія впродовж кількох попередніх років неодноразово намагалася налагодити діалог та конструктивну співпрацю з усіма зацікавленими сторонами, зокрема органами місцевого самоврядування різних рівнів, з метою вирішення проблеми подальшого функціонування вузькоколійної дільниці Антонівка – Зарічне.
Зокрема в листуванні з органами місцевого самоврядування Філія пропонувала визначити шляхи подальшої експлуатації дільниці та джерела фінансування її діяльності. Серед варіантів – передача на баланс органів місцевої влади, впровадження механізму відшкодування збитків, ініціювання залучення комерційних структур для реалізації альтернативних інвестиційних проектів, впровадження яких враховувало б інтереси всіх сторін тощо.
Проте жодних предметних домовленостей щодо її подальшої експлуатації поки що досягти не вдалося».
Що чекає вузькоколійку «Антонівка-Зарічне» вже в грудні?
Підозрюю, що кришкою на домовині поліської вузькоколійки стане Наказ Львівської залізниці від 30.08.2021 за №523/од «Про введення в дію рішень науково-технічної ради регіональної філії «Львівська залізниця» від 25 серпня 2021 року».
Наказ , де і кукушка зазначається
У ньому йдеться про таке (що стосується нашого потяга): «внести зміни у штатні розписи структурних підрозділів: Рівненська дирекція залізничних перевезень, Сарненська, ... а саме: вивести штатні одиниці працівників, які задіяні в обслуговуванні дільниць … Антонівка-Зарічне, а замість цього ввести до штатного розпису такі посади: Рівненська дирекція залізничних перевезень – сторож 8 шт.од, … Сарненська дистанція колії – обхідник колії та штучних споруд – 10 шт.од. Забезпечити схоронність основних засобів на дільницях … Антонівка-Зарічне».
З 1 грудня, коли входить у дію Наказ, будуть вивільнені чи переведені на інше місце роботи (або звільнені згідно з поданими заявами) машиністи депо Антонівка у повному складі, начальники та чергові станцій Антонівка, Володимирець, Біла, Зарічне, обхідники колій 2/3 складу, провідниці. Натомість лишаються лише сторожі з їх бригадиром.
Коли готувався матеріал, з власних джерел також стало відомо про прецедент розкрадання колії поблизу Зарічного. Проте працівникам дільниці вдалося зашкодити зловмисникам-мародерам та відновити полотно. Чи не повториться таке у будь-який момент знову на протяжності 106 кілометрів вузькоколійки?
А що з іншими вузькоколійками в Україні?
Гайворон. У 2021 році там започаткували фестиваль «GoodoK_FEST» з метою розвитку туризму, збереження та популяризації Гайворонської вузькоколійної залізниці. Учасниками були, окрім усіх бажаючих, народні депутати, представники Кіровоградської обласної ради, голови територіальних громад, місцева влада та ентузіасти. Провели й конференцію щодо туристичного потенціалу Гайворонської вузькоколійної залізниці, її проблем та перспектив.
У результаті перемовин з 14 жовтня керівництво Одеської залізниці запустило по вузькоколійці приміський поїзд №6272/6274 сполученням «Гайворон – Рудниця».
А 20 листопада на телеканалі 1+1 показали сюжет про Гайворонську вузькоколійку і паровозний ретро-тур, який відбувся 13 листопада. Його учасниками були активісти, туристи, громада і місцева влада.
Скрін з соцмереж
Колись ця залізниця мала 1600 кілометрів колії, нині залишилось 130. Колія заросла і її почали розбирати вандали. Для жителів кількох десятків сіл на межі Одеської і Вінницької областей це не розвага, а справжня дорога життя. Автобусного і автомобільного сполучення нема, тому громада й зацікавлена збереженням руху.
За словами Ігоря Ковердяги, першого заступника міського голови Гайворона, їм вдалось домовитись з Укрзалізницею щодо відновлення руху, бо це і працевлаштування, й історична цінність, і транспортна магістраль. Компенсація за перевезення пільговиків, співфінансування діяльності та ремонтів.
До слова, саме у Гайвороні є ПрАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод» — промислове підприємство України, що спеціалізується на капітальному ремонті тепловозів, а також виробництві запасних частин тягового рухомого складу – вони досі спроможні провести ремонт паровозів вузької (750 мм) колії.
Коментує Олег Заблудовський, Київ, залізничний ентузіаст, співзасновник громадської організації «Дослідники історії вузькоколійних залізниць України», машиніст дитячої залізниці:
Олег Заблудовський
- В березні цього року для розголосу про проблеми вузькоколійки і необхідність її збереження був проведений промо-тур (був орендований потяг з паровозом та одним вагоном) за участі ентузіастів та місцевої влади і була досягнути домовленість про співпрацю та об’єднання зусиль для збереження вузькоколійки. Після цього 22 травня у Гайвороні був проведений фестиваль Goodok-Fest, куди були запрошені туристи, місцеві жителі, представники Укрзалізниці, місцева влада, народні депутати та інші і було презентовано туристичний потенціал краю, всіх гостей катали на потязі під паровозом 3 км туди і назад, були музиканти, тетралізований базарчик, дегустація яєчні, приготованої у топці паровоза та інші активності. Також пройшов круглий стіл щодо обговорення проблем Гайворонської вузькоколійки.
Гайворонська міська рада та представники Кіровоградської обладміністрації заявили про наміри та готовність знайти спільне рішення з залізницею щодо відновлення роботи вузькоколійки. На початку червня у мене з колегами з’явилася ідея провести повноцінний ретро-тур з паровозом для українських туристів, щоб показати всім, що вузькоколійка потрібна. Тур провели 10 липня. Завдяки цій поїздці знову ж таки привернули увагу місцевої влади і відгукнулися небайдужі керівники Укрзалізниці, які заявили, що вузькоколійку потрібно підтримувати і вони посприяють в її відновленні.
Декілька разів приймалися рішення і навіть видавалася телеграма стосовно відновлення курсування приміського потягу Гайворон—Рудниця, але вузькоколійку так і не запустили, оскільки все впиралося у стан колій і необхідність замінити певну кількість шпал. Тоді у вересні разом з декількома небайдужими керівниками з «Укрзалізниці» ми разом поїхали на об’їзд колії і огляд технічного стану залізниці. Під час об’їзду було визначено мінімальну кількість шпал на перегоні від Гайворона до Рудниці, які необхідно було замінити для безпечного руху поїзда. Було знайдено вагон старопридатних ширококолійних дерев’яних шпал на Львівській залізниці, які на початку жовтня привезли в Гайворон і передали колійникам для заміни.
Після завершення робіт, було видано телеграму про відновлення курсування вузькоколійного потягу. 14 жовтня відбувся перший рейс, який урочисто запустили очільники Гайворонської територіальної громади і ентузіасти, які приймали участь у відновленні вузькоколійки. Зі свого боку місцева влада узгодила із залізницею питання стосовно компенсації за перевезення пільговиків та зниження земельного податку, що зменшить витрати на утримання залізниці.
Наразі Антонівську вузькоколійку можливо реанімувати та відновити курсування приміського потяга тільки за умови партнерства та домовленості між місцевою владою та залізницею, безпосередньо регіональною філією «Львівська залізниця».
Необхідні кроки:
— вияснити можливість відновлення руху по вузькоколійці у керівництва Львівської залізниці;
— з’ясувати що необхідно для відновлення курсування приміського потяга (заміна шпал/зменшення витрат на утримання) і відповідно до цього просити певної підтримки та конкретних дій з боку місцевої влади;
— Домовленість щодо компенсації витрат за перевезення пільговиків (дуже важливо, оскільки переважна більшість це пенсіонери, студенти, багатодітні);
— Зниження земельного податку, задля зменшення витрат на утримання вузькоколійки;
— Розгляд питання щодо спільного фінансування вузькоколійки за рахунок залізниці та місцевого бюджету (приміром область фінансує та утримує колію, будівлі, а залізниця обслуговує рухомий склад та здійснює курсування потяга);
— проведення туристичних заходів, турів за участі українських та європейських туристів, задля привернення уваги до «кукушки» та розвитку її як туристичної локації та родзинки Рівненщини;
Щодо вивільнення машиністів чи переведення на інше місце роботи, не за фахом – після звільнення машиніста і відсутності практики, роботи в рейсах протягом двох місяців, потім знову необхідно здавати повторний іспит для підтвердження кваліфікації. Без відповідної кваліфікації до рейсу, маршруту, вже не допустять.
Вдалося вийти на звязок з владою Гайворона.
Юлія Володимирівна Пошенко, заступниця міського голови Гайворона:
Юлія Пошенко
– У нас і громада уся, і керівництво, зокрема голова Роман Волуйко, «за» рух «кукушки». Після її зупинки у 2018 році активізувались у комунікаціях з представниками залізниці. Тому й вдалось провести успішний кейс заходів щодо повернення її на рельси. В рамках фесту «GoodoK_Fest» провели і круглий стіл за участю керівництва області, району, громади, Укрзалізниці, депутатів різних рівнів, активістів. Також провели перед фестом потужну Всеураїнську науково-практичну конференцію, де розглянули кілька важливих проблем та перспектив, які релевантні нашим бажанням щодо потяга. Також активізуємо роботу щодо туризму – тут і вузькоколійка . і водний туризм. Ми не можемо взяти на баланс громади майно і рухомий склад вузькоколійки, але йдемо на співпрацю і розглядаємо інші питання співпраці з Укрзалізницею. Міський голова тримає постійний зв’язок з керівництвом залізниці. Наразі рейс «Гайворон-Рудниця» є щоденним. Розглядається питання додаткового рейсу у базарні дні – через день. Земельний податок для залізниці – три відсотки згідно грошової оцінки за гектар землі.
Що кажуть наші залізничники і пасажири
Олена Сидорчик, колишня провідниця, а нині чергова по станції вузькоколійки Володимирець:
Олена Сидорчик
– Ситуація із транспортом уздовж маршруту руху нашої «кукушки» зараз дуже складна, кажуть люди з Острівська, Млинка, Білого, бо завжди кукушка виручала у доїзді до світу. Тепер люди дзвонять, питають, чи не відновлюємо рух.
Люди хочуть повернення поїздка, місцеві жителі підтримають і підвищення ціни за проїзд, а от, видно, місцева влада не розуміє ваги питання. Вони взагалі не мають бажання займатися цією проблемою. Населення віддалених сіл по маршруту у відчаї.
Нас, працівників станцій по маршруту і провідниць, попередили про вивільнення і переводять з 1 грудня на інші станції – Сарни, Здолбунів. Це важко – треба на тиждень сім’ю покидати і жити у гуртожитках.
А туристи часто дзвонять, і закордонні теж пишуть – всі питають, чи їздить. Пенсіонери всі ці роки кажуть – готові платити повну ціну. аби лише їздила.
Тетяна Петрівна, активістка з Острівська:
– Я живу в Острівську. Село проїзне – автобус з Кухітської Волі майже завжди повен і вже наших не бере. До Зарічного доїхати проблемно, до Вараша взагалі нема чим. А це ж райцентр! Наші люди й жили завдяки кукушці – і до Сарн, і до Ковеля їхали і студенти, і пенсіонери, і працюючі.
А ще кукушка була й рятувальницею – вагітні до лікарні добирались. А було, що й «швидку» до вагітної прямо до потяга подавали! Мені особисто теж викликали «швидку» до потяга – я зламала ногу і доїхати могла лише вузькоколійкою. Провідниці всі невідкладні номери знали, завжди допомагали і сісти старшим людям, і вийти.
А туристів щороку море було! Іноземці їхали до озер – у Млинок, у Нобель. І телебачення знімало, і от нещодавно Дмитро Комаров був – наша кукушка потрібна світу і людям нашим! А ще це стратегічний об’єкт – порятунок на випадок аварії на РАЕС.
Якби в Укрзалізниці були справжні господарі – то кукушка у них була би зозулею, що несе золоті яйця! Збиткова, кажуть? А хто ціну квитка переглядав чи якісь заходи робив, щоб залучити кошти чи інвестиції? Я десятки листів-скарг писала по усіх центральних органах влади – врятуйте, збережіть! Але все відписки шлють.
Довідка: Острівськ-Зарічне – відстань 44 кілометри або 55 іншим шляхом та півтори години руху автівкою за картами у Google. Острівськ –Вараш 77 км, 2,5 години авто через Великі Телковичі, Володимирець або 153 км, 2.5 години через Любешів, Маневичі, Полиці.
---------
Виникає кілька питань:
- Чи дійсно потрібна громадам, зокрема місцевій владі, вузькоколійка для перевезення своїх жителів та їх працевлаштування (мова про Антонівку і Зарічне)? Адже про зниження земельного податку громади мови не ведуть, як і про повну компенсацію за перевезення пільговиків.
- Чи справді туризм є пріоритетним у стратегічному плануванні громад і області, якщо у Вараському районі одним із основних потенційних об’єктів туристичної індустрії і залучення інвестицій і реклами краю є «Поліський трамвай»?
- Чому у Гайвороні влада зуміла знайти мову і налагодити співпрацю задля відновлення руху вузькоколійного потяга, а у нас не можуть?..
Питань є чимало. Та чи знайдемо відповіді? І які?
