Спецрепортаж за підсумками сьомого вебінару з європейської інтеграції в рамках навчальної програми TED4Ukraine2026

Євроінтеграція - це великий політичний процес: переговори, кластери, закони, дипломатія. А під час сьомого вебінару з європейської інтеграції, в якому я брала участь як депутатка Вараської районної ради та проєктна менеджерка громаської організації «Агенція регіонального розвитку «Руна», розмова поверталася до іншого рівня – дуже конкретного і практичного для учасників.

У виступі експертки ЄС *Єви Синовєц прозвучало, як відбувається головна частина євроінтеграції: «Важливо не лише ухвалити законодавство. Важливо забезпечити його реальне виконання на всіх рівнях управління». Ця фраза стала фактично ключем до всього вебінару.

*Єва Синовєц – польська експертка з питань європейської інтеграції та політики ЄС, яка працює з темами розширення Європейського Союзу, переговорних процесів і імплементації європейського законодавства в країнах-кандидатах. У своїй аналітичній та освітній діяльності вона зосереджується на практичному вимірі євроінтеграції — від роботи інституцій до реального впровадження реформ на національному та місцевому рівнях.

Важливо не лише ухвалити законодавство. Важливо забезпечити його реальне виконання на всіх рівнях управління, - Єва Синовєц

Євроінтеграція починається не в Брюсселі

Україна нещодавно відкрила перший переговорний кластер з ЄС, це стало символічною подією, про яку почали говорити на зустрічі з пані Євою. Але на семінарі звучала важлива деталь: відкриття кластеру для України – це лише старт і далі таких кластерів ще буде п’ять. Україна веде переговори про вступ до ЄС у межах шести кластерів, які охоплюють усе - від верховенства права і економіки до аграрної політики та зовнішніх відносин.

«Процес переговорів – це не очікування членства. Це вже перебудова держави під європейські стандарти», – зазначила Єва Синовєц. І саме тут починається те, що напряму стосується громад.

Спільна торгівельна політика: момент зустрічіСпільна торгівельна політика: момент зустрічіАвтор: Людмила Босик

Що таке "перший кластер"?

*Перший переговорний кластер часто називають «базовим». Але на практиці він один із найскладніших. Бо він стосується не економіки чи торгівлі, а фундаменту держави:

  • верховенства права
  • антикорупційної системи
  • роботи судів
  • інституційної спроможності держави

І, як підкреслювала експертка у розмові з учасниками семінару:

«Поки не запрацює перший кластер – інші не можуть бути завершені»

Тобто це не технічний етап. Це перевірка, чи система взагалі здатна працювати за логікою ЄС.

* У процесі вступу України до ЄС використовується 6 переговорних кластерів (вони об’єднують 35 переговорних розділів acquis ЄС).

  1. Основи процесу вступу (Fundamentals). Ключовий і найважливіший кластер: верховенство права, судова система, антикорупція, функціонування інституцій, права людини.
  2. Внутрішній ринок. Вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, конкуренція, корпоративне право.
  3. Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. Економіка, цифровізація, податки, освіта, наука, інновації, промислова політика.
  4. Зелений порядок денний і сталий розвиток. Екологія, енергетика, транспорт, кліматична політика.
  5. Ресурси, сільське господарство та згуртованість. Аграрна політика (CAP), регіональний розвиток, бюджетні ресурси ЄС.
  6. Зовнішні відносини. Торгівля, зовнішня політика, безпека, міжнародні угоди.

    "Йдеться насамперед про верховенство права, ефективну антикорупційну політику та здатність державних інституцій забезпечувати виконання ухвалених норм. Тобто це не формальний етап, а ключовий фільтр усього процесу євроінтеграції. Відповідно, просування за іншими напрямами буде прямо залежати від того, наскільки успішно Україна виконає ці базові умови в межах першого кластера", - Єва Синовец.

Для громад де місце в цій реформі?

Якщо перекласти європейську мову на мову місцевого самоврядування, зміни стають дуже конкретними. Це про те, як перейти на правила роботи європейських країн у наступних темах: як ухвалюються рішення в раді, як працюють виконавчі органи, як витрачаються кошти, як забезпечується контроль за виконанням рішень і повноважень. Бо ЄС не цікавить, як швидко ухвалюється рішення. ЄС цікавить, чи воно прозоре, законне, контрольоване, відтворюване.

"Єврокомісія підкреслює, що також слід подбати про реалізацію потім цього законодавства. Тобто має бути відповідний софтвер, працівники адміністративних органів мають пройти відповідні навчання, а також мають бути запроваджені інші механізми, які забезпечать нормальне функціонування України в межах ЄС", - Єва Синовєц.

Навіщо ЄС угоди про вільну торгівлю? Навіщо ЄС угоди про вільну торгівлю? Автор: Людмила Босик

Законодавство і його реформа – це лише початок

Окремо під час вебінару наголошувалося: найбільша помилка думати, що євроінтеграція завершується ухваленням законів. Насправді вона тільки починається.

«Єврокомісія оцінює не лише законодавство, а й здатність держави його виконувати», - Єва Синовєц

Вимоги першого кластеру – практичний вимір. Тут доведеться кроїти і форматувати навчання кадрів, цифрові системи управління, внутрішні механізми контролю, аудит рішень, моніторинг виконання. Тобто держава має не просто переписати правила, а навчитися жити за ними.

Основа торгівельних відносин: слайд з доповідіОснова торгівельних відносин: слайд з доповідіАвтор: Людмила Босик

У цій системі громади перестають бути лише місцевим рівнем. Вони стають частиною європейської інституційної конструкції. І це змінює саму логіку роботи. Те, що раніше могло вирішуватися швидко і ситуативно, тепер потребує чіткої відповідності правилам.

Під час розмови з експерткою у заключному розділі зустрічі «питання–відповідь» фактично вимальовувалася проста логіка підготовки вступу України до ЄС.

  • Перше – навчити українську систему працювати за правилами, а не за «поняттями».
  • Друге – підвищити управлінську спроможність.
  • Третє – підготувати кадри.

І тут звучала дуже практична думка: «Без навчання адміністративного персоналу реформи не працюють». Бо ЄС оцінює не наміри, а здатність реалізувати рішення".

Політика і реальність: де ризики, а де межі впливу

Окремим блоком обговорювалися і політичні фактори, зокрема відносини України та Польщі. Ця тема завжди емоційна: історичні питання, аграрні ринки, конкуренція, суспільні настрої. Але в межах переговорного процесу ЄС діє інша логіка. Вона менш емоційна і більш процедурна. Європейська інтеграція не змінюється через політичні заяви між окремими країнами – вона рухається через критерії, через оцінку, через жорстке виконання і дотримання умов. І саме тому експерти розрізняють політичний фон і реальний переговорний процес.

Пані Єва наголосила, що "Євросоюз має бути впевнений, що дії в Україні будуть дотримуватися принципу верховенства права. Це не буде порушувати нормальне функціонування ЄС через те, що органи влади якоїсь країни приймають рішення, що повністю суперечать духу і законодавству ЄС. Ви знаєте, що також були проблеми у зв'язку з накладенням санкцій на Росію, тому що Угорщина хотіла отримати певні пільги для себе і блокувала накладення санкцій. Так, колись цих кластерів не було, але фактично суть та сама, просто оцей перший кластер підкреслює, що необхідно забезпечити дотримання Копенгагенських критеріїв, які діють і сьогодні."

Де політика все ж має значення

Попри інституційну стабільність, політика не зникає повністю. Вона впливає на темп рішень, на рівень підтримки в країнах ЄС, на аграрні та економічні дискусії,на суспільні настрої.

Особливо чутливою, знову ж, залишається аграрна сфера. Бо вона напряму зачіпає інтереси внутрішніх виробників у різних країнах. І саме тут часто виникають дискусії про конкуренцію, стандарти і ринки. Але навіть у цих випадках механізм ЄС передбачає не блокування, а адаптацію: перехідні періоди, узгодження правил, компромісні рішення.

Під час вебінару, коли обговорення перейшло до політичних чинників євроінтеграції, я поставила запитання експертці ЄС Єві Синовєц.

«Наскільки політичні ускладнення між Україною та Польщею можуть позначитися на процесі євроінтеграції України і просуванні в межах відкритих кластерів?» — прозвучало з мого боку в контексті нещодавніх дискусій між країнами та чутливих історичних і економічних тем.

Питання - відповідьПитання - відповідьАвтор: Людмила Босик

Після короткої паузи експертка відповіла, що ключовим у процесі є не політичні емоції між окремими державами, а дотримання спільних правил Європейського Союзу.

«Процес євроінтеграції визначається насамперед виконанням критеріїв і функціонуванням інституцій. Це питання верховенства права і здатності держави діяти відповідно до спільних правил ЄС», — наголосила Єва Синовєц.

Вона додала, що навіть у складних політичних ситуаціях всередині ЄС інтеграційні процеси не зупиняються, оскільки вони спираються на процедурну логіку та довгострокові зобов’язання країн.

«Європейський Союз має бути впевнений, що рішення держав не будуть суперечити його законодавству і духу спільної політики», — підкреслила експертка.

У продовження дискусії вона нагадала, що в історії ЄС уже траплялися випадки політичних блокувань і напружень між країнами-членами, зокрема щодо санкційної політики, однак це не зупиняло загального руху інтеграції: "Ви знаєте, що політична сцена характеризується тим, що є влада, є опозиція. Між ними завжди йде боротьба, і вони часто використовують неприпустимі аргументи, аргументи, які не витримують ніякої критики.

В нас є напружені моменти, які пов'язані з нашою спільною історією. І ось нещодавно відбувалася така гостра дискусія, тому що пан президент Зеленський отримав державну нагороду від нашого президента, а он нещодавно надав озброєвих підрозділів ім'я героїв УПА. Так, це дуже шкода, з огляду на цю дискусію, яка стосується історії, це може спричиняти якісь тенденції, якісь сумніви і менш позитивне ставлення до майбутнього членства в України ЄС серед поляків.

Я вважаю, що слід молитися, щоб наступного року на виборах не перемогли опозиційні сили, тому що тоді ситуація дійсно може стати складною. Теперішній прем'єр-міністр Польщі, який говорить про те, що на цей процес слід дивитися історично і стратегічно, він також може деколи гостро висловлюватися, але він, на мою думку, не буде ніяк блокувати вступ України в ЄС, тому що в Польщі державний інтерес Польщі і Польща чудово розуміє, яке значення для безпеки ЄС має членство України.

А що стосується економічних справ і передусім сільського господарства, то також було дуже багато шуму, коли Євросоюз підписував договір з країнами Mercosur. І шум був цей абсолютно непотрібний. Звичайно, в України інший потенціал, інше географічне розташування, але будемо сподіватись, що, по-перше, буде йти час, а по-друге, буде дипломатична робота, яка має бути виконана обома країнами. Я не кажу, що Україна лише має всіх переконувати переконувати Польщу, що з вами буде все добре і наше сільське господарство вам не зашкодить. І це має бути діяльність двох сторін.

І Польща повинна говорити Україні, що ми хочемо, щоб ви були в ЄС, давайте разом подумаємо, як це все разом підготувати, організувати, як вплинути на наших виборців, тому що по обох сторонах є електорат, який може бути проти певних, в принципі, позитивних рішень".

Польський досвід євроінтеграції – як дзеркало реформ

Польща – одна з країн, яка вже пройшла шлях вступу до ЄС. І сьогодні її досвід часто використовується як приклад. Бо й там були складні дискусії щодо аграрного сектору, ринку праці, економічної і політичної конкуренції Але ці конфлікти не зупинили процес інтеграції. Вони стали частиною адаптації.

Торгівля ЄС-Україна. Слайд доповідіТоргівля ЄС-Україна. Слайд доповідіАвтор: Людмила Босик

Що насправді змінюється для України

Якщо зібрати все в одну логіку, євроінтеграція – це не про політичний статус, швидше про зміну моделі держави. Зміна виглядає так:

  • від гнучких рішень → до процедур
  • від індивідуальних практик → до системи
  • від політичних домовленостей → до правил
  • від ручного управління → до інституцій

Це реформа культури управління і підходів до прийняття рішень – без звичного для сьогоднішньої України «місцевого феодалізму».

Кластери: слайд доповідіКластери: слайд доповідіАвтор: Людмила Босик

Громади України в цій системі не спостерігачі – вони стають активними учасниками, бо саме тут: реалізуються європейські стандарти; перевіряється ефективність рішень; формується довіра до держави; створюється нова управлінська практика.

Насамкінець зустрічі екпертка Єва Синовец побажала українцям: "я вірю, що прийде такий час, коли в нас буде насправді вільна торгівля. Я бажаю вам стійкості в ці складні часи і сподіваюся, що війна закінчиться, і ми зможемо зустрітись в товаристві країн-членів ЄС. І Україна буде не лише просто нашим партнером, а одним з членів ЄС - 28-м, а, можливо, 29-м членом ЄС, тому що трошки вас випереджає Чорногорія, вони вже закрили декілька кластерів, 600 тисяч у цього населення, можливо, вони швидше цей процес пройдуть. Але Україна може бути наступною, і я вам цього бажаю."

Замість післямови

Сьомий вебінар з європейської інтеграції в рамках навчальної програми *TED4Ukraine2026, де загалом було більше 50 учасниць і учасників з усієї України, зокрема представників/ць ОМС, держорганів, громадського сектору і бізнесу, що відбувся 18 червня, мені дав рамку для розуміння процесу.

Після цього семінару для мене виникає ще одна важлива рефлексія. Впродовж усіх років роботи в громадському секторі та участі в місцевому самоврядуванні я не раз із подивом спостерігала за управлінськими практиками окремих керівників громад різних каденцій. Часом виникало відчуття: «невже так можна?» І, якщо чесно, подекуди такі підходи зберігаються й сьогодні – коли управління більше нагадує феодальну модель, ніж сучасну публічну службу в ОМС.

Але євроінтеграційний процес дуже чітко ставить межу: Європейський Союз – це система правил, а не персональних рішень. І якщо ми, як країна, не готові змінюватися всередині, не готові переходити до іншої культури управління, то в європейській системі координат ми просто не зможемо повноцінно функціонувати.

ЄС – це не фінальна точка «і-буде-всім-щастя», а це складний і відповідальний політичний і економічний процес інтеграції і відходу від колоніального «тайожного роману» до цивілізаційних процесів, яким підпорядковані всі країни ЄС. Це система постійної відповідності правилам! І, як підсумувала експертка Єва Синовєц, – «Європейський Союз працює через однакові правила для всіх».

Саме ця логіка і визначає, що чекає Україну довга, складна, але системна і перспективна перебудова. І громади в цій перебудові – не на периферії, а в центрі змін і інтеграції.

* TED4Ukraine2026 — це міжнародна освітня програма з євроінтеграції, що реалізується у партнерстві українських та європейських експертів і спрямована на посилення спроможності громад у впровадженні політик ЄС. Організатори: БФ «Єдність за майбутнє», ГО Центр «Жіночі перспективи», ГО «Скриня корисних справ».

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися