Рік, що минає, для всіх був непростим. Але разом із тим він був вражаючим, приніс нові виклики і знайшов нових героїв для наших публікацій. Нам усім є чим гордитися. Тож давайте, перегортаючи чергову сторінку норовистого Бика і очікуючи непостійного Тигра, разом згадаємо цікаві історії, проблемні теми і людей, що вражали. Чомусь саме вони першими спали на думку при підготовці цього матеріалу.
«Ковідна тисяча»
От здивувала ця ініціатива президента, чесно кажучи. Вже була і гречка для виборців, і «Юлина тисяча» (її хоч готівкою давали і без обмежень на що витрачати) – але такого підкупу українців за кошти самих же українців ще не було. Якими критеріями керувалися, коли визначали галузі, які найбільше постраждали, - – невідомо. Хто із села на Володимиреччині поїде до «тіятру» в Рівне? Одиниці.
А чому не включили у цей перелік сільські клуби та концерти місцевих артистів, або підтримку локальних туристичних атракцій? А періодичні видання хіба не постраждали від локдауну? Та передплату періодики, попри численні прохання, так і не включили у «Вовину тисячу».
Добре хоч після резонансу таки додали вакцинованим за 60+ можливість купувати ліки…
Непублічні територіальні громади і відсутність міцного субрегіонального рівня
Чесно кажучи, після децентралізації життя у територіальних громадах трохи нагадує інформаційний вакуум, де кожен вариться у власних проблемах, і новачки на карті області радитися з більш досвідченими або не поспішають, або не мають такої потреби. Тут знову хочеться відмітити відсутність «керівної руки партії»: якщо вже затіяли реформу, то варто постійно тримати руку на пульсі подій у новонароджених ОТГ і моніторити їх життєздатність увесь час: ділитися досвідом, разом шукати виходів із проблем, розповідати про хороші здобутки і аналізувати прорахунки. Причому комунікація має бути насамперед саме на гіперлокальному і локальному рівнях: так, як переконували громад об’єднуватися – так само мали би і їхати на села щоб почути думку людей після об’єднання, зібрати актуальні кейси проблем і напрацювань.
А ні, держава тут поступила за принципом «кошка бросила котят, пусть живут как хотят». Чого лише варті проблеми з міжмуніципальним співробітництвом для утримання колишніх районних лікарень, мистецьких і спортивних шкіл, центрів професійного розвитку педагогів і т.д.
А на рівні новостворених районів для районних рад та адміністрацій держава коштів навіть не придумала для чого вони потрібні на субрегіональному рівні. Формально влада районна є, але без належного фінансового ресурсу для вирішення тих самих міжмуніципальних проблем.
Пандемія, порушення прав людини і чорний гумор
Пам’ятаєте «епідемію» пташиного та свинячого грипу і паніку в Україні? Так от то виявляється була просто репетиція ковідної пандемії, а по суті – всесвітній медичний експеримент, коли людей примусово змушують вакцинуватися, незгодних караючи відстороненням від роботи. Законно це чи ні – риторичне питання, але коли будемо ходити у скафандрах біологічного захисту – то з ностальгією згадуватиме масковий режим…
Попри цей чорний гумор, бачимо, що нам вміло нав’язали стереотип боязні пандемії і витрачають на це шалені кошти платників податків. Бо статистичні дані показують, що люди більше помирають від серцево-судинних хвороб, аніж від легеневих.
За даними Володимирецького центру ПМСД, у 2020 році від хвороб системи кровообігу (серцево-судинні захворювання) померли 522 жителі краю; від злоякісних новоутворень (онкологій, або раку) – 73 чоловіки; хвороб органів дихання – 40 чоловік; інфекційних та паразитарних хвороб – 2, в тому числі туберкульозу – 1.
Смертність від ковіду у Володимирецькому районі торік склала 26 випадків; з початку 2021 року – 20 чоловік.
Волонтерство і доброчинні ініціативи – новий тренд
Набули значного розвитку і піднесення різні соціальні акції: поїздки волонтерів (і наших журналістів теж) на Схід, пакети добра, благодійні забіги, перетримка і прилаштування безпритульних тварин – це далеко не повний перелік добродійних ініціатив за рік. Причому активність жертводавців не зменшується, а переживає другу хвилю піднесення (після початку війни на Сході). Фактично це свідчить про самоорганізацію наших співвітчизників для вирішення багатьох життєвих питань – без жодних очікувань вказівок «згори».
Прощавай, «кукушко»?..
Наша відома туристична атракція – найдовша в Європі діюча (колись) пасажирська вузькоколійна залізниця Антонівка – Зарічне зупинилася з початком локдауну, у 2019 році. Так вона і не вийшла на лінію: рухомий склад законсервували, працівників перевели або скоротили. Попри всі зусилля і громадських організацій (в тому числі й нашого видання), і народних депутатів, і влади відновити рух нашої «кукульки» не вдалося.
Так само шкода, що влада не спромоглася підготувати пакет документів на її включення до переліку об’єктів культурної спадщини Рівненської області.
Історичні розвідки
У чому різниця між професійними журналістами в редакції і блогерами? Зазвичай блогери спеціалізують на певних темах, в яких вони розбираються або на яких можна заробити. А редакція береться за всі теми, які представляють інтерес для її читацької аудиторії, в тому числі й ті, які окрім витраченого часу і затрачених ресурсів не принесуть ні слави, ні грошей. Такими є історичні розвідки та розслідування, соціальні проєкти, суспільні та резонансні теми, які формують самі користувачі.
Зокрема, наша редакція займалася і займається дослідженнями історії ОУН-УПА та витоків Волинської різні; розкриває теми переселенців і колишніх хуторян.
Сплав лісу по річці Піна (Білорусь)
А ще ми досліджували такі зниклі ремесла, як плисарство – і наш матеріал у ТОПі видачі Гугла (другий після матеріалу з Вікіпедії).
Ну і вишенька на торті – передрук матеріалу про радянського розвідника Кузнєцова, іменем якого назвали місто атомників РАЕС (нині перейменували його на Вараш). Це одіозна постать в історії партизанського руху на наших теренах, який, як стверджує журналіст-дослідник Олександр Намозов з Костополя, мав двійника-німця. Саме двійник Кузнєцова міг стріляти у гауляйтера України Еріка Коха в Рівному, і саме тому є дві могили цього розвідника в Україні.
Журналістська олімпіада
Вперше за років 20, мабуть, журналістська команда від нашого видання взяла участь у ХХІ літній журналістській спартакіаді на водосховищі Хрінники наприкінці червня 2021 року. На літній Спартакіаді журналістів команда «Володимирецького вісника» була однією з кращих.
На запрошення секретаріату обласної організації НСЖУ участь у ній взяли також колеги з Волинської, Дніпропетровської та Хмельницької областей України. Медійну спільноту сусідньої Республіки Польща представляв на змаганнях президент міжнародної асоціації журналістів «4 влада» Хенрик Кошчельний. Загалом участь у Спартакіаді цього року взяли більше 30 працівників газет, радіо і телебачення.
Головний приз – кубок імені Олександра Бухтатого, як і два роки тому під час першого турніру у містечку Окунінка Люблінського воєводства Республіки Польща, дістався Рівненській обласній організації Національної спілки журналістів України. Його із значним відривом від суперників у кульовій стрільбі виборола наша команда.
На позиції
Про інновації – просто
Справжні журналісти мають уміти писати про складне – просто і доступно, але не примітивно. Сподіваємося, нам вдалося цікаво і зрозуміло подати матеріали про вітроенергетичні установки та станцію виробництва водню. А ще ми пояснювали на пальцях і вчили як користуватися електронними сервісами: петиції, громадський бюджет, е-лікарняні та відкриті реєстри. І якщо врахувати, що у Вараші цьогоріч подали 48 проєктів на Громадський бюджет, а у Вінниці на кілька штук менше – то, значить, інформаційно-просвітницька робота в тому числі й від нашого видання зробила своє.
І точно зайшло писати про те, на що є попит саме в наших читачів: проаналізувавши найпопулярніші пошукові запити жителів нашого краю в Гуглі, ми зуміли знайти на них відповіді, задаючи питання (подекуди гострі і незручні) чиновникам в Рівненській облдержадміністрації на онлайн-брифінгах. Завдяки цьому наш пошуковий органічний трафік виріс до 43 відсотків (це коли Гугл видає наш сайт як надійне джерело в перших рядках пошуку), а Володимирець.city регулярно займає перші сходинки рейтингу серед 50 сайтів мережі.
Степангород і опір вакцинації
На скандальні або гендерно чутливі теми завжди важко писати: є ризик отримати на горіхи від усіх сторін. І коли у школі в Степангороді вчителі дружно відмовилися вакцинуватися (тепер там ситуація змінилася), ми зуміли подати матеріали про цю тему максимально нейтрально, не збурюючи проти себе ні владу, ні жителів села. Тільки факти, і ніяких оціночних суджень чи навішувань ярликів. Завдяки цьому скандальна тема перетворилася в хороший медійний привід, на якому ми мали стабільний пошуковий трафік. А висновки кожен із читачів робив сам для себе свої.
Наші розслідування
Тим не менше, у своєму арсеналі маємо і кілька хороших журналістських розслідувань, які були, може, не надто резонансними, але точно результативними та ефекктивними, і за їх наслідками ситуація змінилася в бік дотримання законів та зобов’язань.
Мова йде про аналіз рішення Володимирецької селищної ради про реорганізацію мистецької школи у Володимирці журналісткою Людмилою Босик, яка достукала із журналістськими запитами аж до Міністерства культури і туризму. Завдяки цьому в рішення внесли зміни і виправили кілька незаконних пунктів.
Інше результативне розслідування було зовсім недавно, по непосипаній в ожеледь дорозі Володимирець – Суховоля. За його результатом Служба автомобільних доріг скоригує обсяги виконуваних робіт, які будуть прийматись та оплачуватись з урахуванням виявлених та підтверджених недоліків; та почала процес судово-претензійної роботи для подальших фінансових санкцій до підрядних організацій.
Люди. Перевдягнутися за 20 секунд
Серед людей, які вразили, Леся Римарчук. Леся – професійна танцівниця родом з Володимирця. За плечима 36-річної артистки – всесвітньо відомі сцени Європи і світу. Вона погодилась розповісти Володимирець.city, чи легкий хліб у танцюристок.
Дантист Ошурко створив клініку, в яку їдуть лікуватися з Америки
Стоматолог Анатолій Ошурко з Рафалівки – доктор філософії медицини, вчений і лікар-практик, має чотири вищих освіти – дві медичних і дві економічних. Він працював «на державу», а нині – власник центру зуболікарських послуг «Дантист», що має клініки у Рафалівці і Вараші. Дев’ятнадцятий рік Анатолій Ошурко практикує з особисто підібраною командою фахівців, запровадивши при цьому найвищі стандарти сервісу. Відтак клініка тепер відома на всю Україну.
Як гартувалася сталь: три дні розчищав снігові замети
Не меншої поваги викликає і тракторист Володимир Сиротюк з Красносілля. В суботу 13 лютого на відрізку дороги Володимирець-Суховоля утворились черги із застряглих у снігу машин. Люди власноруч мусили відкопуватись і рятуватись, адже дорога була безнадійно занесена переметами. Володимир Сиротюк провів у заметах 3 доби. Бо розчищав їх. Це справжня історія самовідданості, яку варто узяти до прикладу всім.
Смерть блогера Юрія Ковальця. Померти як справжній чоловік
Наш найнадійніший дописувач і блогер Юрій Борисович Ковалець помер найкращою смертю, якої може бажати чоловік: не в ліжку, старим і нікому непотрібним пенсіонером, а активним спортсменом, футболістом – на полі, у грі.
Він з делегацією Вараського Палацу культури у складі української делегації поїхав на 9 Міжнародні культурні та спортивні зустрічі для людей старших 40 років у Болгарії. Окрім України, країнами-учасниками заходу є Білорусь, Хорватія, Північна Македонія, Польща, Росія, Словаччина, Туреччина, Україна, Румунія, Болгарія.
Окрім культурно-мистецької програми, в якій він був задіяний, Юрій Ковалець ще й вийшов гравцем на футбольне поле. Йому стало зле під час футбольного матчу.
Він помер на полі у формі національної збірної України. Бригада медиків намагалася реанімувати його, але врятувати спортсмена-ветерана не змогли.
Як професор з Америки вчив полісян українські закони шанувати
Відомий науковець-лінгвіст зі Сполучених Штатів Америки, наш земляк-володимирчанин Юрій Шевчук опублікував у у фейсбук-групі «Просвіта. Володимиреччина. Район» допис-обурення від російської музики на території Рафалівської автозаправки. Публікація викликала великий резонанс і дискусію у коментарях. Тим не менше на цій автозаправці з тих пір слухають українську або класичну музику.
Аматор власноруч сконструював вертоліт
Уже з півроку наші земляки з Рафалівки дивують користувачів мережі Інтернет відеороликами із власноруч зібраним гелікоптером: машина впевнено підкоряє небо – це справжній вертоліт. Щоправда, зібрали його у гаражі, а деякі деталі лили вручну. Про секрети конструкції і про плани на майбутнє розповіли майстри своєї справи, батько і син Володимир та Олександр Войтовичі.
Жінки, які ламають стереотипи
Проєкт «ОсобливаЯ» – про таких жінок. Це соціальна фотовиставка з історіями 14 жінок, які руйнують гендерні стереотипи та реалізували себе в традиційних для суспільства чоловічих професіях або активно поєднують родину, кар’єру та громадську діяльність.
Авторка ідеї такого проєкту – логопединя, музикантка та менеджерка з промоції і закупівель Неоніла Баловіна з Вараша.
